Рішення № 7523292, 10.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.09 Справа№ 2/209

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Гончарової У.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення “Львівська регіональна дирекція”, м. Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 45580 грн. 47 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення “Львівська регіональна дирекція”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 45580 грн. 47 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.09.2009р. призначив розгляд справи на 20.10.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 03.11.2009р., 10.12.2009р. За клопотанням представника строк вирішення спору був продовжений.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 55500,00 доларів США. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту до 16.06.2009р. Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 39974 грн. 19 коп. по кредиту, 465 грн. 19 коп. по сплаті процентів, 5117 грн. 31 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 23 грн. 78 коп. пені за порушення строків сплати процентів. Просив також забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно та грошові суми, що належать відповідачу.

В судові засідання відповідач не зявився, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 30.09.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16 червня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №28/01/06.

Предметом цього договору є надання банком (позивачем) позичальникові (відповідачу) грошових коштів (кредит) на таких умовах:

- сума кредиту 51500,00 доларів США,

- строк кредитування 36 місяців до 16.06.2009р.,

- проценти за користування кредитом 13% річних

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 16.06.2009р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 51500,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №TR.8360.1.

Пунктом 4.1. кредитного договору №28/01/06 від 16.06.2006р. встановлено, що позичальник (відповідач) зобовязаний повернути банку (позивачу) отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору №28/01/06 від 16.06.2006р. позичальник зобовязаний сплатити банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту, у розмірі та порядку, що встановлені кредитним договором.

Згідно п. 8.1. кредитного договору №28/01/06 від 16.06.2006р., сплата банку процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця.

У звязку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. №948/1700-08-2 від 09.05.2009р. про повернення суми кредиту, а також сплати пені. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків по кредитному договору №28/01/06 від 16.06.2006р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 4992,53 доларів США (по курсу НБУ на 24.09.2008р. - 39974 грн. 19 коп.) по кредиту, 58,10 доларів США (465 грн. 19 коп.) заборгованості по сплаті процентів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обовязків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору №28/01/06 від 16.06.2006р., у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.2. кредитного договору №28/01/06 від 16.06.2006р., у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 639,12 доларів США (5117 грн. 31 коп.) пені за порушення строків повернення кредиту та 2,97 доларів США (23 грн. 78 коп.) пені за порушення строків сплати процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 39974 грн. 19 коп. заборгованості по кредиту, 465 грн. 19 коп. по сплаті відсотків, 5117 грн. 31 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 23 грн. 78 коп. пені за порушення строків сплати процентів.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26 (ідентифікацій код 14359319) в особі відділення “Львівська регіональна дирекція”, м. Львів, вул. Данилишина, буд. 4 (ідентифікаційний код 25258030) 39974 грн. 19 коп. заборгованості по кредиту, 465 грн. 19 коп. заборгованості по сплаті процентів, 5117 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 23 грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 455 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя