Постанова № 75061159, 02.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року

м.Суми

Справа №585/4081/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/914/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2018 року в складі судді Яковця О.Ф., ухвалене у м. Ромни, повний текст якого складено 30 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_2 і, остаточно уточнивши вимоги 06 вересня 2017 року, просила визнати припиненим договір поруки від 18 червня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та нею.

Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11171446000.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, 18 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та нею укладено договір поруки.

Банком вимога до неї, як поручителя, не була заявлена у межах шести місяців від дня настання строку погашення чергового платежу за кредитним договором, строк сплати яких встановлено у додатку до кредитного договору (графік погашення заборгованості за кредитом та процентів за ним). Прострочення сплати чергового платежу виникло з січня 2015 року, при цьому, вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором подана після спливу шестимісячного строку з моменту настання строку погашення чергового платежу за основаним зобов'язанням.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано договір поруки № 121792 від 18 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11168135000 від 18 червня 2007 року, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 - припиненим.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про припинення поруки в повному обсязі та неправильно застосував до спірних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України, як підставу для визнання поруки такою, що припинена у повному обсязі.

Товариство зазначало, що у разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом з тим, не можна вважати припиненою поруку в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання частини зобов'язань.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11171446000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику 39500,00 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 160220,22 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 17 червня 2022 року. Позичальник зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії штрафи та інші платежі (т. 1, а.с. 6-13).

Згідно з додатками № 1 та № 2 до договору про надання споживчого кредиту № 11171446000 було складено графік погашення кредиту та графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту (т. 1, а.с. 57-68).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 121792 від 18 червня 2007 року, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (т. 1, а.с. 14-15).

Відповідно до п. 2.2. договору, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'являти свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

Листом від 19 лютого 2008 року № 076391 АКІБ «УкрСиббанк» повідомив ОСОБА_2 про те, що банк має право змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення ним кредитної дисципліни, зокрема, неналежного виконання умов кредитного та/або договорів, за якими надано забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. У разі настання вищевказаних обставин, банк має право збільшити розмір процентної ставки на всю суму кредиту за кредитним договором. Крім того, ОСОБА_2 повідомлено, що з 12 березня 2008 року банк запроваджує нову систему нарахування відсотків у випадку прострочення ним платежу за кредитним договором, а саме у випадку, якщо порушення ним кредитної дисципліни буде пов'язане з простроченням платежу за кредитним договором, то банком буде прийнято рішення нарахувати підвищені проценти не на всю суму кредиту, а лише на прострочену суму основного боргу (т. 1, а.с. 46).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 24 вересня 2009 року до договору поруки № 121792 від 18 червня 2007 року, укладеної між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, поручитель надала свою згоду на зміну основного зобов'язання, а саме графіку погашення та доповнено договір поруки п. 5.11 наступного змісту: «сторони ознайомлені з усіма умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечується відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання…» (т. 1, а.с. 74).

Згідно з додатковою угодою від 22 грудня 2009 року № 2 до договору про надання споживчого кредиту № 11171446000 від 18 червня 2007 року, укладеною між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, сторони домовились про зміну графіка погашення кредиту за договором: сторони домовились викласти додаток № 1 до договору у наступній редакції, що додається. Відповідно до п. 2 вказаної угоди, позичальник зобов'язується не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди докласти всіх необхідних зусиль, здійснити всі необхідні дії та укласти або забезпечити укладення відповідних договорів про внесення змін та/або додаткових угод до усіх договорів забезпечення, які були та/або будуть укладені у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором щодо надання згоди осіб, які передали забезпечення за договором, на зміну зобов'язання, обумовлену підписами цієї додаткової угоди. У випадку невиконання позичальником зобов'язання, встановленого цим пунктом додаткової угоди протягом 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди, банк набуває право вимагати на дострокове повернення кредиту та нарахованої плати за кредит у порядку, встановленому договором та/або визнати цю додаткову угоду такою, що втратила чинність (т. 1, а.с. 75-80).

22 грудня 2009 року укладена додаткова угода № 2 до договору поруки від 18 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, згідно з якою, поручитель надала свою згоду на зміну основного зобов'язання, що забезпечується договором (т. 1, а.с. 81).

16 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 також укладена додаткова угода № 3 до договору про надання споживчого кредиту від 18 червня 2007 року, відповідно до якої, сторони домовились встановити новий строк повернення кредиту позичальником, що визначений у договорі, та викладено п. 1.2.2 в наступній редакції: «позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток до № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 17 червня 2032 року….». Сторони також домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого у договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості (т. 1, а.с. 82-90).

16 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до договору поруки від 18 червня 2007 року, відповідно до умов якої, остання надала свою згоду на зміну основного зобов'язання. У вказаній угоді зазначено, що кінцевий термін виконання основного зобов'язання - 17 червня 2032 року, якщо інший термін не буде встановлений згідно з умовами кредитного договору (т. 1, а.с. 91).

28 січня 2016 року АКІБ «УкрСиббанк» звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення у розмірі 1466,79 швейцарських франків - простроченої заборгованості; 2163,79 швейцарських франків - простроченої заборгованості за процентами (т. 1, а.с. 169).

28 січня 2016 року АТ «УкрСиббанк» звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення, у зв'язку з нездійсненням позичальником платежів для погашення суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами (т.1, а.с. 170).

Указані вимоги банку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали 03 лютого 2016 року (т. 1, а.с. 171).

З довідки-розрахунку ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11171446000 від 18 червня 2007 року вбачається, що останній платіж за кредитом ОСОБА_2 було здійснено 24 грудня 2014 року, а останній платіж за процентами - 23 березня 2015 року (т. 1, а.с. 220-233).

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 мотивовано тим, що порука є припиненою, оскільки ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до поручителя з вимогою про повернення простроченої заборгованості за кредитом з порушенням шестимісячного строку, встановленого у ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Проте, такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Відповідно до п. 1.3 договору поруки, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісії, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

У пункті 1.3 договору поруки зазначено, договір поруки набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Боржник (а отже і поручитель) узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами (основне зобов'язання) до 17 червня 2032 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань, застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Як убачається з матеріалів справи, умовами кредитного договору та додатковими угодами до цього договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту.

Банк повинен був протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором) пред'явити вимоги до поручителя.

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 06 липня 2016 року.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень закону, апеляційний суд дійшов висновку, що порука ОСОБА_1 за договором поруки від 18 червня 2007 року № 121792 припинилася в частині щомісячних зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором з часу виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором у період з 24 лютого 2015 року і до 05 січня 2016 року.

За встановлених обставин справи та вимог закону, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення поруки в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1

У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» необхідно стягнути компенсацію судових витрат у розмірі 826 грн. 80 коп. за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 368 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки № 121792 від 18 червня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11171446000 від 18 червня 2007 року, в частині зобов'язань (щомісячних платежів), які підлягають до сплати з 24 лютого 2015 року до 05 липня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» компенсацію судових витрат у розмірі 826 грн. 80 коп. за апеляційний перегляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю.Кононенко

В.І.Криворотенко

С.С.Ткачук