Постанова № 75061165, 03.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м.Суми

Справа №592/7816/13-ц

Номер провадження 22-ц/788/1124/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

заявник - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колос Роман Володимирович

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

боржник - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колоса Романа Володимировича

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2018 року, постановлену у складі судді Котенко О.А., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

31 травня 2018 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колос Р.В. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №592/7816/13-ц, виданим 14 жовтня 2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 510237,58 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Відділі знаходиться виконавче провадження №4739407 з примусового виконання виконавчого листа №592/7816/13-ц, виданого 14 жовтня 2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 510 237 грн. 58 коп. Рішення суду боржником не виконано, декларації про доходи та майно не надано, будь-яких дій спрямованих на виконання рішення здійснено не було. Боржник неодноразово повідомлявся про проведення опису майна, чинив перешкоди в проведенні даних виконавчих дій, на виклики до Відділу він не з'являється. Враховуючи те, що дії боржника свідчать про ухилення від виконання рішення суду, він має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, неодноразово перетинав державний кордон України, є підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2018 року відмовлено в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колоса Р.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2

В апеляційній скарзі старший державний виконавець Колос Р.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення подання. При цьому вказує на те, що судом при постановлення оскаржуваної ухвали не взято до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання рішення суду. Стверджує, що майновий стан боржника перевірявся, запити до відповідних органів направлялись в 2016 році та 2017 році. Зазначає, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не зобов'язує державного виконавця з'ясовувати причини невиконання боржником рішення суду.

Особи, які беруть участь у справі, повідомлені про час і місце розгляду справи, але своїм правом участі у судовому засіданні не скористались. Клопотання державного виконавця Колос Р.В. про відкладення розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не доведено ухилення боржника від виконання рішення суду та ним не оновлювалась інформація з приводу наявності зареєстрованого за боржником нерухомого майна, не вчинялись дії щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не з'ясовувались причини невиконання боржником своїх зобов'язань, не ініціювалось питання розшуку боржника.

Проте погодитись з висновком суду про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця не можна, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Колегія суддів вважає, що застосування відносно ОСОБА_2 тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України спрямоване на повне та реальне виконання рішення суду, відтак не суперечить положенням ст. 33 Конституції України, ст.ст. 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція ), а також ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції.

Зокрема, ч. 2 ст. 8 Конвенції передбачено, що органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в т.ч. і для захисту прав і свобод інших осіб.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду від 21 серпня 2013 року, Ковпаківським районним судом м. Суми виданий виконавчий лист по справі №592/7816/13-ц, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №ML-700/392/2006 від 19 січня 2006 року по нарахованій та несплаченій пені в розмірі 508517 грн. 08 коп. та в дольовому порядку судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп., тобто по 1720 грн. 50 коп., з кожного (а.с.8).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції Ясенок І.Ю. від 27 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а. с. 7).

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежі.

Частинами 1-3 статті 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

За змістом наведених норм, обмеження щодо боржника у праві виїзду за межі України встановлюються у разі підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду.

Колегія суддів вважає, що така поведінка боржника була доведена державним виконавцем.

Зокрема, згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов'язаний в тому числі: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця.

Аналогічні обов'язки боржника були закріплені також в ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла до 05 жовтня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 боргу відкрито 27 квітня 2015 року. Державним виконавцем неодноразово перевірявся майновий стан боржника, він повідомлявся про наслідки несплати заборгованості. Встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок, загальною площею 236,8 кв.м., з яких житлової площі 146,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 24-27). Згідно відомостей Відділу реєстрації місця проживання управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою (а. с. 34).

Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за місцем проживання боржника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, про що він був заздалегідь повідомлений, з метою проведення опису та арешту майна.

Згідно актів державних виконавців Ясенок І.Ю. та Діхтяренка В.О. від 03 червня 2014 року, 04 жовтня 2016 року, боржник ОСОБА_2 чинив перешкоди в проведенні опису належного йому майна, а саме: відмовлявся надавати доступ до приміщення, на подвір'ї знаходиться собака, що також унеможливлювало потрапляння державного виконавця на територію домоволодіння (а. с. 10, 29-32). Виходами державного виконавця Колоса Р.В. 02 лютого 2018 року та 25 квітня 2018 року за вищезазначеною адресою встановлено, що на стук та дзвінки, двері будинку ніхто не відчинив. При цьому державним виконавцем в дверях будинку залишалися виклики до відділу ДВС на 05.02.2018 року та 27.04.2018 року (а. с. 37, 39). Але на ці виклики ДВС ОСОБА_2 до відділу ДВС також не з'явився.

Таким чином, з викладеного вбачається, що боржником вчиняються дії, які ускладнюють виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості за рахунок реалізації належного йому майна, що є підставою для застосування до боржника тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України як заходу забезпечення виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду з підстав, передбачених п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення подання державного виконавця Колоса Р.В.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 4; 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колоса Романа Володимировича задовольнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колоса Романа Володимировича задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2013 року (справа №592/7816/13-ц) про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості зі кредитним договором в розмірі 508 517 гривень 08 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю.Кононенко

С.С. Ткачук