Рішення № 75012787, 11.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/22202/17

Провадження № 2/200/4862/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 травня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 Вікторовичапро стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2017 року позивач ПАТ «Кредобанк» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказав, що 10 березня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення ліміту кредитування № 5683402, згідно якого відповідачу було встановлено ліміт кредитування по рахунку (надано кредит) в сумі 2489,38 грн. Відповідно до умов договору, за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 30% річних. Відповідач не виконує свої зобов’язання за договором, в зв’язку з чим станом на 02.10.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 3132,43 грн., яка складається з:

-2489,38 грн. – неповернута сума кредиту;

-249,76 грн. – прострочені відсотки;

-50,75 грн. – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту;

-126,54 грн. – нараховані відсотки;

-216,00 грн. – пеня.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 56834024 від 10.03.2016 року в розмірі 3132,43 грн. Покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 03 березня 2018 року визначено здійснювати судовий розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 Вікторовичапро стягнення заборгованості за кредитним договором, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 04 квітня 2018 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК Українисуд можеухвалитизаочнерішення на підставінаявних у справідоказів за одночасногоіснування таких умов: 1) відповідачналежним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судовезасідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечуєпроти такого вирішеннясправи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2018 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

10 березня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення ліміту кредитування № 5683402, згідно якого відповідачу було встановлено ліміт кредитування по рахунку (надано кредит) в сумі 2489,38 грн.

Факт надання кредиту підтверджується випискою руху коштів по рахунку від 02.10.2017 року.

Відповідно до п.1.16 договору, за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 30% річних.

Відповідно до п.1.30 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за цим договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.16 договору, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення.

Відповідач не виконує свої зобов’язання за договором, в зв’язку з чим станом на 02.10.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 3132,43 грн., яка складається з:

-2489,38 грн. – неповернута сума кредиту;

-249,76 грн. – прострочені відсотки;

-50,75 грн. – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту;

-126,54 грн. – нараховані відсотки;

216,00 грн. – пеня,

що підтверджується розрахунком, який наданий позивачем в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов‘язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов‘язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов‘язання.

У відповідності з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, положеннями статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.624 ЦК України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу, прострочених відсотків, комісії за адміністрування кредиту та пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом перевірено розрахунки, надані позивачем, та визнано їх вірними.

Відповідач заперечень чи спростувань щодо наданих позивачем розрахунків не надав, як не надав доказів того, що вказана сума боргу ним сплачена повністю або частково.

Відповідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сплачена ним сума судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 Вікторовичапро стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (ідентифікаційний код 09807862, р/р 290999901 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) заборгованість за договором № 5683402 від 10.03.2016 року в розмірі 3132,43 грн.,яка складається з: - 2489,38 грн. – неповернута сума кредиту; - 249,76 грн. – прострочені відсотки; - 50,75 грн. – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; - 126,54 грн. – нараховані відсотки; - 216,00 грн. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (ідентифікаційний код 09807862, р/р 290999901 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску