Постанова № 74950634, 26.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Суми

Справа №1817/1727/12

Номер провадження 22-ц/788/1096/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

у присутності :

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 18 травня 2018 року, постановлену під головуванням судді Степаненка О.А. у приміщенні Сумського районного суду Сумської області за заявою Публічного акціонерного товариства «КристалБанк» про заміну сторони виконавчого провадження

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, третя особа – ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» (далі – ПАТ «Кристалбанк») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2012 року по цивільній справі №1817/1727/2012 скасовано рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2012 року та задоволено позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 та стягнута з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №012/15-12/3512 від 05.08.2008 року у сумі 195281,38 грн.

24 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» (далі - ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») та ПАТ «Кристалбанк» уклали договір факторингу, відповідно до умов якого до останнього перейшли права грошової вимоги за кредитним договором №012/15-12/3512 від 05.08.2008 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумчанка-Тепігтар» (далі - ТОВ «Сумчанка-Тепігтар») та договором поруки №012/15-12/3512/п від 05.08.2008 року, укладеним з ОСОБА_1

У зв’язку із тим, що відбулася заміна кредитора у зобов’язанні, заявник просив замінити стягувача ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» правонаступником ПАТ «Кристалбанк» у цивільній справі №1817/1727/12.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 18 травня 2018 року заяву задоволено.

Замінено стягувача з ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» на ПАТ «Кристалбанк» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №1817/1727/12, виданого за рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2012 року у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1, третя особа – ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ПАТ «Кристалбанк» про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд не врахував доводи, що заміна кредитора у зобов’язаннях боржника за укладеними ним кредитним договором та договором поруки не тягне за собою уступку прав стягувача за рішенням суду. А також вважає, що договір поруки є припиненим, оскільки позичальника ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» було ліквідовано.

ПАТ «Кристалбанк» у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду залишити без змін. Вважає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому заміна кредитора у зобов’язанні допускається протягом усього часу існування зобов’язання. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов’язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов’язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, думку відповідача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2012 року відмовлено ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1,третя особа – ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором за його необґрунтованістю.

Стягнуто з ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 764,40 грн. судових витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи №99 від 18.07.2012 року (а.с.93).

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2012 року апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» задоволено, рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість по кредитному договору №012/15-12/3512 від 05 серпня 2008 року у сумі 195281 грн. 38 коп. та судові витрати у розмірі 2929 грн. 22 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 764,40 грн. судових витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи №99 від 18.07.2012 року (а.с.131-132).

На виконання вказаного рішення суду Сумський районний суд Сумської області 11 грудня 2012 року видав виконавчий лист (а.с.166).

24 травня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ПАТ «Кристалбанк» був укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), згідно з умовами якого за цим договором фактор зобов’язується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, включаючи право нараховувати за умовами кредитних договорів і вимагати від позичальників сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з кредитними договорами (п.2.1) (а.с.154-161).

25 травня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ПАТ «Кристалбанк» укладено договір про відступлення прав за договорами поруки, визначеними в Додатку №1 до нього, а саме договору поруки №012/15-12/3512/п від 05.08.2008 року, поручителем якого є ОСОБА_1 (п.1) (а.с.162-165).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 08 квітня 2014 року до реєстру внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» (а.с.180-184, 195-199).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частинами 2, 3 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватись відносно лише дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення передбачені частинами першої, другої ст. 442 ЦПК України.

Однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Разом з тим, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина 3 статті 512 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов’язковість рішень суду.

За статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов’язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов’язок поручителя щодо виконання зобов’язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації юридичної особи – боржника за цим зобов’язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи – боржника.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять обставин, які були б підставою для зміні чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 18 травня 2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 червня 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : О. М. Біляєва

ОСОБА_4