Постанова № 74888539, 13.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Харків

справа № 641/5967/16-ц

провадження № 22-ц/790/1963/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кіся П.В.,

ОСОБА_1

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 січня 2018 року, головуючого першої інстанції судді Курганникової О.А. по справі № 641/5967/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулось з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML - 702/816/2008 від 04.04.2008 року в розмірі 38 600,66 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.04.2016 р. складає 972 216,60 грн, відшкодувати судові витрати.

В обґрунтування зазначав, що 04.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML - 702/816/2008, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 35 000,00 доларів США та зобов'язалась повернути банку суму отриманого кредиту та оплатити відповідну плату за користування кредитним коштами у строки, передбачені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 04.04.2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №РML - 702/816/2008.

У зв'язку із порушенням позичальником умов кредитного договору, утворилась заборгованість, яка станом на 29.04.2016 року становить 38 600,66 доларів США, з яких: заборгованість по сплаті кредиту – 32 724,24 доларів США та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 5 876,42 доларів США.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

15.09.2016 року представником ОСОБА_2 – ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву, після остаточного уточнення якої просив визнати недійсним кредитний договір № ML - 702/816/2008 від 04.04.2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, а також визнати недійсним договір іпотеки № РМL 702-816/2008 від 04.04.2008 року , укладений між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2

В обґрунтування зазначив, що при укладені кредитного договору Банком було порушено порядок про надання споживчої інформації, а саме що порушення банком норм законодавства в сфері надання споживачу інформації про кредитний продукт ввело його в оману відносно вартості кредитного продукту, що безпосередньо вплинуло на формування думки позивача стосовно укладення кредитного договору. Вказує, що Банк не надав ОСОБА_2 інформації стосовно того, що у випадку обрання нею ануітентної схеми погашення боргу сума відсотків за кредитним договором за весь час його дії, буде більше на 27 147,83 дол. США ніж при класичній схемі повернення кредиту.

Крім того зазначав, що при поверненні кредиту за ануітентною схемою, сукупна вартість кредиту (відсотки) становить 131 229,57 дол. США (загальне подорожчання - 274,94 %), а при поверненні кредиту із застосуванням схеми нарахування відсотків на залишок (класична схема) вартість кредиту становить 99 333,84 дол. США (загальне подорожчання кредиту - 183,81 %).

Вказує, що згідно приписів ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. У зв’язку з чим просив визнати недійсним договір іпотеки №РML - 702/816/2008.від 04.04.2008 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 січня 2018 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML - 702/816/2008 від 04.04.2008 року у розмірі 37 982,88 дол. США.

В решті задоволення позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» - відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі.

Зазначає, що в розрахунку заборгованості за кредитним договором № ML - 702/816/2008 від 04.04.2008 року, станом на 29.04.2016 року заборгованість складає 38 600,66 дол. США.

Вказує, що здійснивши аналіз висновку експерта, вбачається, що ним під час підрахунку взято до уваги всю заборгованість за кредитним договором, яка заявлена в позовних вимогах у розмірі 38 600,00 дол. США, але документально експертом не проаналізовано суму у розмірі 329,66 дол. США, яка є простроченою поточною заборгованістю за тілом кредиту та 288,18 дол. США поточних відсотків нарахованих станом на 29.04.2016 року, які і складають суму 617,84 дол. США, яка і не була задоволена судом.

З огляду на вищевикладене, вважає що судом першої інстанції залишено поза увагою, що експертом встановлено відповідність розрахунку заборгованості у розмірі 38 600,66 дол. США умовам кредитного договору № ML - 702/816/2008 від 04.04.2008 року та помилково задоволено позов частково, зменшивши на 617,84 дол. США.

Учасники справи повторно не з’явились до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлялись про час ті місце розгляду справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позичальником порушені умов кредитного договору у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Судова колегія погоджується з таким висновком.

З матеріалів справи, що відповідно до анкети-заяви № ML-702/816/2008 від 26.03.2008 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «ОТП Банк» із заявою на отримання кредиту у розмірі 35 000,00 дол. США зі строком на 30 років. Відповідач підтвердила факт надання їй в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену п.2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 01.05.2005 року (т. 1 а.с. 5-7).

04.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № ML-702/816/2008.

Згідно вказаного договору № ML-702/816/2008 від 04.04.2008 року, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 35000,00 дол. США з цільовим призначеннм: на придбання нерухомого майна.

Відповідач зобов’язалась повернути Банку сумму отриманого кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у строку до 02.04.2038 року (т.1 а.с. 10-14).

Банк виконав свої зобов’язання та надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 35000,00 дол. США, що підтверджується наданою копією кредитної заявки від 04.04.2008 року (т.1 а.с. 4).

До кредитного договору № ML-702/816/2008 від 04.04.2008 року сторонами вносились зміни та доповнення відповідно до укладених додаткових договорів № 1 від 04.04.2008 р., № 2 від 04.04.2008 р., № 3 від 04.04.2008 р., (т.1 а.с 15-16, 17-19, 20-22).

В порушення прийнятих на себе зобов’язань ОСОБА_2 .не виконала своїх зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

З розрахунку заборгованості, наданої позивачем, вбачається що, заборгованість відповідача по кредитному договору станом на 29.04.2016 року складає 38600,66 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом – 32724,24 дол. США, заборгованість по відсоткам – 5876,42 дол. США (т.1 а.с. 27).

25.05.2016 позивачем направлялась досудова вимога щодо погашення виниклої заборгованості за вказаним кредитним договором (т.1 а.с. 29).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно підпункту 1.9.1 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов’язань за цим договором.

Частиною 2 статті 1050 та частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів.

Однак, судово-економічною експертизою № 6711 від 09.06.2017 року станом на 29.04.2016 року заборгованість за кредитним договором № ML-702/816/2008 від 04.04.2008 року з урахуванням додаткових угод визначена у розмірі 37982,88 дол. США (т.3 а.с. 84-113).

Суд першої інстанції надав оцінку висновкам цієї експертизи правильно визначивши розмір заборгованості.

Посилання апеляційної скарги на те, що висновок експерта фактично підтвердив правильність розрахунку наданого позивачем, не відповідає досліджувальній частині висновку експертизи, а тому до уваги взяти бути не може.

Експертом досліджувався кредитний договір та додаткова угода до нього, проведений розрахунок на підставі умов, домовленості про які дійшли сторони.

Ґрунтуючись на умовах договору, експерт дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_2 перед банком, станом на 29.04.2016 рік складає 37982,88 дол. США.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач просив стягнення з відповідача грошової суми, яка еквівалентна доларам США.

Розрахунок заборгованості був зроблений позивачем станом на 29.04.2016 року офіційний курс НБУ на цю дату складав: 25,1865 за 1 дол. США.

37982,88 дол. США х 25,1865 = 956655,81грн.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача з визначенням грошової суми в національній валюті України.

Оскільки судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, оскаржуване рішення підлягає зміні згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 376,382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 січня 2018 року змінити.

Резолютивну частину рішення, якою позовні вимоги задоволено частково викласти у наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-702/816/2008 від 04.04.2008 року у розмірі 37982 (тридцять сім тисяч дев’ятсот вісімдесят два),88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 956655,81 грн.»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2018 року.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - П.В.Кісь

ОСОБА_1