Ухвала суду № 74363649, 30.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/820/18 Головуючий у І інстанції Соловей В.Г.Провадження № 11-сс/780/336/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 30.05.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Марченко Д.О.,

з участю

прокурорів - Левицької У.І., Рудика Р.Ю.,

підозрюваної - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7,

потерпілого - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі відеоконференції з Київським СІЗО апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2018 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, одруженій, раніше не судимій, зареєстрованій та проживаючій за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Як убачається з ухвали слідчого судді, старший слідчий СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області за погодженням з прокурором Фастівської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2017 року ОСОБА_4, з метою позбутися претендентки на спірне майно - ОСОБА_9 вирішила організувати умисне вбивство останньої. Про свій намір позбавити життя ОСОБА_9, ОСОБА_4 розповіла своєму сину - ОСОБА_10, який вирішив допомогти матері у підшуканні особи, яка може вчинити умисне вбивство на замовлення.

Для організації свого злочинного умислу, посягаючи на найвищу соціальну цінність – життя людини, діючи як ініціатор, замовник і організатор злочину, керуючи його підготовкою шляхом організації пошуку надала вказівку сину – ОСОБА_10 підшукати виконавців вчинення злочину. Після цього, у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому місці, на початку 2017 року, ОСОБА_10 запропонував своєму знайомому ОСОБА_11 вчинити умисне вбивство на замовлення, за грошову винагороду, на що останній погодився.

Після цього, ОСОБА_10, виконуючи свою роль у вчинені пособництва, у невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому місці, познайомив між собою свою матір та ОСОБА_11 Під час обговорення замовлення на вбивство людини, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 досягла згоди, що за грошову винагороду в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, він вчинить вбивство ОСОБА_9 Таким чином ОСОБА_4 вчинила всі дії щодо організації умисного вбивства людини, а ОСОБА_10 вчинив всі дії щодо виконання своєї ролі як пособника у вчиненні замовного вбивства.

В подальшому, в період часу із початку 2017 року по березень 2018 року, ОСОБА_4, діючи як ініціатор, замовник і організатор злочину, переслідуючи корисливий мотив, реалізовуючи умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9, у невстановлений час та в невстановленому місці, передала ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США як оплату за вчинення умисного вбивства та повідомила ОСОБА_11 деталі особистого життя ОСОБА_9, вказавши адресу її проживання, графік та спосіб пересування та надала заздалегідь підготовлений фотознімок ОСОБА_9

13.03.2018 року, приблизно о 15.30 год., ОСОБА_11, виконуючи досягнуті домовленості із ОСОБА_4, щодо умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_9, діючи як виконавець, діючи на замовлення, будучи достовірно обізнаний із її розпорядком та маршрутом руху, з метою вбивства останньої, за попередньою змовою із ОСОБА_12, який виконував роль пособника, яка полягала в тому, що ОСОБА_13 на транспортному засобі «Infiniti FX 35» номерний знак НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_11, привіз останнього до місця вчинення злочину в м. Фастів Київської області, та звідки мав забрати його після здійснення злочину, прибув до вулиці Володимира Великого в м. Фастові Київської області та став очікувати потерпілу, яка щодня за одним і тим же маршрутом забирала дитину із дитячого садочка.

В той же час, продовжуючи реалізовуючи свій прямий умисел на виконання замовлення на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9, діючи як виконавець, ОСОБА_11 пішки направився на внутрішнє подвір’я будинку № 1 по вул. Садова в м. Фастів Київської області, де побачив потерпілу ОСОБА_9 яка пішки рухалась по внутрішньому подвір’ї будинку № 1 по вул. Садова в м. Фастів Київської області.

Виконуючи свій прямий умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9, посягаючи на найвищу соціальну цінність – життя людини, та з метою подолання опору із її сторони, ОСОБА_11 підбіг до потерпілої ОСОБА_9 з-заду та повалив на землю. Одразу після цього, ОСОБА_11 діючи умисно, в повній мірі усвідомлюючи свої дії та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_9, тримаючи в правій руці заздалегідь приготовлений ним для вчинення злочину ніж, почав наносити численні (не менше 14-ти) удари в ділянки життєво-важливих органів потерпілої, а саме: шию, тулуб, живіт, спину.

Відразу після цього ОСОБА_11, будучи достовірно впевненим, що кількість та локалізація спричинених ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 достатня для настання її смерті, забравши знаряддя злочину із собою, а саме ніж, залишив місце вчинення злочину, а саме побіг до транспортного засобу марки «Infiniti FX 35», що знаходився біля будинку № 5 по вул. Садова в м. Фастів Київської області із протилежної сторони, за кермом якого знаходився ОСОБА_12, на якому залишив територію вчинення злочину.

Згідно довідки Фастівської ЦРЛ смерть ОСОБА_9 настала внаслідок політравми, множинних проникаючих поранень лівої та правої плевральних порожнин, черевної порожнини, множинних ран тулуба та кінцівок, різаної рани шиї з пошкодженням трахеї, геморагічного шоку.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2018 року вказане вище клопотання слідчого було задоволено та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 13 червня 2018 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, зареєстрована та проживає за межами органу досудового розслідування, має можливість залишити межі України, що дасть можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перебуваючи на волі матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, потерпілих та свідків, що може позбавити орган досудового розслідування у зібранні та наданні суду належних і допустимих доказів її вини в скоєному злочині, свідчить про те, що існують ризики, які були підставою при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою і дані ризики не зменшилися тобто більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбаченим п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Зазначає, що слідчим суддею не враховано те, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи, місце проживання, міцні соціальні зв’язки, має чоловіка, який є інвалідом І групи. Зазначає, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також зазначає, що ОСОБА_4 позбавлена можливості будь-яким чином впливати на інших підозрюваних та потерпілих. Зазначає, що пред’явлена підозра ґрунтується лише на припущеннях.

Заслухавши доповідь судді, думки підозрюваної та її захисників в підтримку поданої апеляційної скарги, думки прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, думки потерпілого та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров’я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Посилання в апеляційній скарзі захисника щодо незаконності ухвали слідчого судді є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підозрювану ОСОБА_4 16.03.2018 року було затримано в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2018 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.05.2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.03.2018 року ухвалу слідчого судді від 17.03.2018 року залишено без зміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або виявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про те, що слідчим доведено наявність обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 194 КПК України та п.1, 2 ч.3 ст. 199 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідністю продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою є те, що необхідно виконати ряд слідчих дій, які будуть мати доказове значення у кримінальному провадженні в тому числі отримати висновки судово-медичних експертиз, завершити проведення ряду судово-молекулярно-генетичних експертиз, отримати та провести аналіз інформації, яка знаходиться в операторів рухомого (мобільного) зв’язку, а також виконати вимоги ст.290 КПК України. Обставинами, що перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше є складність кримінального провадження, кількість підозрюваних, обсяг та специфіка слідчих (процесуальних) дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, отримати висновки експертиз.

Висновок слідчого судді про те, що заявлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу не зменшилися, є обґрунтованим і знайшов своє підтвердження в ході перевірки матеріалів справи.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що стороною обвинувачення не доведено належних та допустимих доказів, які свідчать про існування обґрунтованої підозри та ризиків для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки, як вбачається з наданих матеріалів справи, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

За таких обставин ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є законною і обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, та жоден більш м’який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні слідчого не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання захисника в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею не враховано те, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи, місце проживання, міцні соціальні зв’язки, має чоловіка, який є інвалідом І групи.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б вплинули на правильність прийнятого слідчим суддею рішення, колегією суддів не встановлено.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді та застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2018 року, якою клопотання слідчого СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області було задоволено та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 13 червня 2018 року – залишити без зміни.

Суддя: Суддя: Суддя: