Рішення № 7425844, 24.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" грудня 2009 р. справа № 5020-3/366 За позовом          Відділу Державної автомобільної інспекції

Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі

(99040, м. Севастополь, вул. Промислова, 1)

до                    Акціонерного банку “Експрес-банк”

(03049, м. Київ, пров. Аерофлотський, 25)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:          Регіонального відділення Фонду державного майна України

в АР Крим та місті Севастополі

(99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)

про розірвання договору оренди та усунення перешкод в користуванні майном,

Суддя Головко В.О.,

За участю представників:

позивач (Відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі) –Зиков В.О., представник, довіреність б/н від 07.09.2009, дійсна до 31.12.2009;

відповідач (Акціонерний банк "Експрес-Банк") –не з’явився;

третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі) –Яковенко Ю.В., провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність № 4 від 09.01.2009, дійсна до 31.12.2009.

Суть спору:

Відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Акціонерного банку "Експрес-банк" про розірвання договору оренди.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договорів оренди державного нерухомого майна №№837, 839 від 15.04.2009 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, а також своєчасного виконання зобов’язань щодо здійснення заходів протипожежної безпеки.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 03.12.2009; до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

У порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність тверджень позивача щодо порушення відповідачем умов договору фактичним обставинам справи, а також на відсутність у позивача прав на розірвання договору оренди, оскільки Балансоутримувач не є стороною спірного договору (арк.с.50-52).

Також відповідач вказує на те, що позовна заява подана позивачем з порушенням територіальної підсудності справ, встановленої статтею 15 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи неодноразово відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України через нез’явлення в судове засідання представників сторін та третьої особи.

У судовому засіданні 18.12.2009 представник позивача надав заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, згідно з якою просить розірвати договори оренди державного нерухомого майна №837 та №839 від 15.04.2009 та усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом виселення відповідача (арк.с.122-124).

Ухвалою від 18.12.2009 суд прийняв цю заяву до розгляду (арк.с.140-141).

Третя особа надала письмові пояснення по суті спору, згідно з якими вважає договір оренди державного нерухомого майна таким, що підлягає розірванню, та зазначає, що порушення санітарних норм і правил протипожежної безпеки та неукладення договору щодо компенсації витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна і надання комунальних послуг свідчить про невиконання Орендарем зобов’язань, визначених договором оренди №837 та №839 від 15.04.2009 (арк.с.127).

Згідно з частиною 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Враховуючи те, що позов містить вимогу про усунення перешкод у користуванні державним нерухомим майном, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, суд розглядає справу за місцем знаходження майна за правилами виключної підсудності справ.

У судовому засіданні 24.12.2009 представник позивача висловив позовні вимоги, на задоволенні позову наполягає.

Представник третьої особи підтримав представника позивача, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.04.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та Акціонерним банком "Експрес-Банк" (Орендар) укладені договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №837 (далі –Договір №837) та №839 (далі –Договір №839) (арк.с.8-13, 16-21).

Згідно з пунктом 1.1 Договору №837 Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування об’єкт нерухомого майна –вбудоване нежитлове приміщення, площею 6,4 м2, розташоване в одноповерховій адміністративній будівлі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (далі –Майно), що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, та перебуває на балансі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (Балансоутримувач). Майно передано для розташування відділення банку.

Згідно з пунктом 1.1 Договору №839 Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування об’єкт нерухомого майна –вбудоване нежитлове приміщення, площею 6,3 м2, розташоване в триповерховій адміністративній будівлі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (далі –Майно), що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, та перебуває на балансі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (Балансоутримувач). Майно передано для розташування відділення банку.

Відповідно до пункту 2.1 Договорів №837 та №839 Орендар вступає в строкове платне користування майном у строк, вказаний в Договорах, але не раніше дати підписання Договору та акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується як Орендодавцем, так і Балансоутримувачем нерухомого майна.

За умовами пунктів 3.1-3.3, 3.6 Договорів №837 та №839, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку –лютий 2009 року –1452,43 грн. (за Договором №837) та 1353,82 грн. (за Договором №839). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до держаного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до розділу 5 Договорів №837 та №839, Орендар зобов’язується, зокрема:

-          використовувати орендоване майно відповідно до умов договору оренди, за його призначенням;

-          своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов цього договору (пункт 5.3 Договорів);

-          забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати майно у порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент його передачі, з урахуванням нормального фізичного зносу, виконувати правила протипожежної безпеки (пункт 5.4 Договорів);

-          щомісячно, в строк до 15 числа кожного місяця надавати Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення щодо перерахування орендної плати з відміткою обслуговуючого банку про надходження орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця проводити звірення взаєморозрахунків за орендними платежами та оформлювати відповідні акти звірення (пункт 5.9 Договорів);

-          у разі припинення або розірвання Договору повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (пункт 5.10 Договорів);

-          здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 календарних днів після підписання Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю (пункт 5.11 Договорів);

-          нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, протипожежної безпеки та санітарії, згідно з законодавством (пункт 5.12 Договорів).

Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за договором, здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження із складанням акту обстеження (пункти 8.1, 8.3 Договорів).

Відповідно до пункту 9.1 Договорів №837 та №839 за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цими Договорами, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Сторони визначили строк дії Договорів –2 роки 364 дні, тобто з 15.04.2009 до 14.04.2012 включно (пункт 10.1 Договорів).

Разом з тим сторони встановили, що умови цих Договорів застосовуються до відносин між ними, що виникли до їх укладення, тобто з 03.02.2009, у тому числі по сплаті орендної плати відповідно до умов даних Договорів з 03.02.2009 по дату укладення Договорів.

Пунктами 10.9 та 10.10 Договорів №837 та №839 передбачено, що у разі припинення або розірвання цих Договорів, Майно протягом 15 календарних днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі. Обов’язок складання Акту приймання-передачі (повернення) майна покладається на Орендаря.

Згідно з пунктом 10.12 Договорів, взаємовідносини Сторін, що не врегульовані цими Договорами, регулюються чинним законодавством України.

В розділі 11 Договорів №837 та №839 зазначені реквізити Сторін: Орендодавець –Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі; Орендар –Акціонерний банк "Експрес-банк"; Балансоутримувач –Відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі.

Договори підписані вказаними у розділі 11 суб'єктами та скріплені їх печатками.

Передача об’єктів оренди, згідно з розділом 2 Договорів та Актами приймання-передачі відбулася 15.04.2009 (арк.с.15, 23). Причому Майно, що є об’єктами оренди, передавалося Орендареві Балансоутримувачем –позивачем у справі.

Таким чином, за актами приймання-передачі орендованого майна від 15.04.2009 позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування відповідне нерухоме майно, що знаходиться на балансі Відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі та розташовано за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуального майна), покладається на органи, які згідно з цим Законом здійснюють державну політику у сфері оренди.

Листом №15/14787 від 14.09.2009 позивач звертався до Орендодавця з повідомленням про численні порушення вимог діючого законодавства з боку Орендаря (арк.с.35).

15-25.10.2009 Орендодавцем на підставі звернень Балансоутримувача та відповідно до графіка перевірок, затвердженого наказом начальника РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі, була проведена перевірка Балансоутримувача з питань виконання Орендарями зобов’язань за договорами оренди та ефективності використання державного майна і своєчасного надходження орендної плати до державного бюджету на об’єктах оренди за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1.

За результатами перевірки був складений Акт перевірки використання державного майна та своєчасного надходження орендної плати від 25.10.2009 №19 (арк.с.24-32), відповідно до якого комісією були виявлені порушення законодавства в частині недотримання умов пункту 5.4 Договорів №837 та №839 оренди щодо належного виконання заходів протипожежної безпеки.

Також під час здійснення перевірки комісією встановлено, що Орендарем влаштовані ступені з поручнем, які в плані БТІ не значаться.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором і стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правові відносини сторін щодо оренди державного майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у державній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями), власне договором оренди та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначений перелік істотних умов договору оренди, до яких, зокрема, належать:

-          орендна плата з урахуванням її індексації;

-          виконання зобов'язань;

-          відповідальність сторін;

-          обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне та неповне внесення Орендарем орендної плати; неналежне виконання зобов’язань щодо здійснення заходів протипожежної безпеки, а також на самовільне (без погодження із Орендодавцем та Балансоутримувачем) влаштування ступеней з поручнем.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобов’язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Стаття 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає оренду як засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до абзацу четвертого статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є підприємства –щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, –також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 759, частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк; розмір цієї плати встановлюється договором найму.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що на Балансоутримувача –Відділ ДАІ УМВС України в м. Севастополі –в повній мірі розповсюджуються права та обов’язки Орендодавця за договором, оскільки площа майна, яке передано в оренду, становить відповідно 6,3 м2 та 6,4 м2 і саме Відділ ДАІ УМВС України в м. Севастополі передав ці об’єкти Орендареві; орендна плата сплачується Орендарем, в тому числі, на користь Відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі; позивач є підписантом договорів №837 та №839 від 15.04.2009.

Згідно з частиною п’ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договорів, внесення орендної плати здійснюється щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.6 Договорів №837 та №839).

В позовній заяві позивач зазначає, що Орендарем порушувались умови Договорів №837 та №839 в частині своєчасного та в повному розмірі перерахування орендної плати Балансоутримувачу. Так, за твердженням позивача, з порушенням встановлених строків та розмірів була внесена орендна плата у лютому, березні, квітні та травні 2009 року.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Водночас, законодавець (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України) встановлює таке застереження: якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з пунктом 3.1 Договорів №837 та №839 орендар вступає в строкове платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Судом встановлено, що об’єкти оренди передані Балансоутримувачем Орендарю 15.04.2009 (Акти приймання-передачі від 15.04.2009 – арк.с.15, 23), отже договори оренди від 15.04.2009 є укладеними з 15.04.2009.

Саме з цього моменту у Орендаря виникли певні зобов’язання, зокрема, щодо внесення орендної плати.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Як вбачається зі змісту Договорів №837 та №839 (пункт 10.1), сторони домовились, що умови цих Договорів застосовуються до відносин між ними, які виникли до їх укладення, тобто з 03.02.2009, у тому числі по сплаті орендної плати відповідно до умов даних Договорів з 03.02.2009 по дату укладення Договорів.

Проте, не зважаючи на встановлення такої умови, зобов’язання щодо оплати орендної плати за лютий, березень та квітень 2009 року виникло у Орендаря з дати укладення відповідного Договору оренди, тобто з 15.04.2009, оскільки згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктами 3.1, 3.6 Договорів №837 та №839 встановлено, що орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, відповідач в контексті статей 526 і 530 Цивільного кодексу України зобов’язаний був внести орендну плату за лютий-березень 2009 року в день укладення договорів оренди №837 та №839, тобто 15.04.2009, а за квітень 2009 року –в строк до 15.05.2009.

Натомість відповідач виконав цей свій обов’язок лише 15.06.2009, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі про надходження грошових коштів у 2009 році (арк.с.38) і не заперечується представником відповідача.

Отже, твердження позивача про порушення відповідачем умов Договорів №837 та №839 від 15.04.2009 в частині строків внесення орендної плати за лютий, березень і квітень 2009 року є обґрунтованими, а доводи відповідача не заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 5.4 Договорів №837 та №839 Орендар зобов’язаний забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати майно у порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент його передачі, з урахуванням нормального фізичного зносу, виконувати правила протипожежної безпеки.

Також Орендар зобов’язаний нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, протипожежної безпеки та санітарії, згідно з законодавством (пункт 5.12 Договорів №837 та №839).

Проте, протягом тривалого часу відповідач здійснював експлуатацію орендованих приміщень без дозволу компетентних органів Державного пожежного нагляду та з порушенням норм та правил пожежної безпеки, про що Гагарінським районним відділом ГУ МНС України у місті Севастополі був складений відповідний акт №19/04-690 (арк.с.33-34).

Пункт 2 частини сьомої статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 №3745-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) надає право державним інспекторам з пожежного нагляду давати (надсилати) керівникам центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення відповідачем вимог законодавства щодо дотримання правил протипожежної безпеки були частково усунені лише у ході розгляду справи, про що свідчать отримані ним Дозволи Головного управління МНС України в м. Севастополі №19/191 та №19/192 від 23.12.2009 на оренду приміщень відділень банку №2, загальною площею 6,3 м2 та №3, загальною площею 6,4 м2, які розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Промислова, 1, та надані відповідачу з умовами дотримання правил пожежної безпеки та дії договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період до усунення порушень правил пожежної безпеки, викладених в експертному висновку (арк.с.144-145).

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією з істотних умов договору оренди є обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частина 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає обов’язок орендаря використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Суд вважає, що невжиття відповідачем заходів протипожежної безпеки та порушення норм і правил пожежної безпеки суперечить вимогам Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та умовам пунктів 5.4 і 5.12 Договорів №837 та №839.

Як зазначалося вище, основними обов’язками Орендаря, серед іншого, є використання орендованого майна відповідно до його призначення та умов Договору (пункт 5.1 Договорів №837 та №839 від 15.04.2009). Так само Орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, розширення, технічне переоздоблення та інші зміни, які тягнуть підвищення його вартості за згодою Орендодавця (пункт 6.3 Договорів №837 та №839).

Відповідно до статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Частиною 1 статті 778 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Перевіркою, проведеною Орендодавцем 15-25.10.2009 (Акт перевірки використання державного майна та своєчасного надходження орендної плати від 25.10.2009 №19, арк.с.24-32) встановлено, що відповідач в порушення наведених приписів чинного законодавства та умов Договорів №837 та №839 від 15.04.2009 без погодження із Орендодавцем і оформлення необхідних документів здійснив влаштування ступеней з поручнем.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем умов Договорів оренди №837 та №839 від 15.04.2009 та наведених норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

З аналізу діючого законодавства вбачається, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частина 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що за рішенням суду договір може бути розірвано у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідач протягом всього часу дії договорів №837 та №839 порушував їх умови: протягом тривалого часу здійснював експлуатацію об’єктів оренди всупереч нормам протипожежної безпеки, тобто за відсутності відповідного дозволу органів Державного пожежного нагляду. Крім того, орендна плата за лютий-квітень 2009 року внесена із порушенням строків, встановлених Договорами №837 та №839.

Вказані обставини є підставою для дострокового розірвання Договорів №837 та №839 згідно зі статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

З наведеною нормою кореспондує стаття 20 Господарського кодексу України, частина друга якої також відносить до способів захисту прав і законних інтересів господарюючих суб’єктів припинення господарських правовідносин.

Враховуючи те, що недодержання Відповідачем умов договорів оренди порушує законні права Відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі як власника об’єкта оренди на праві оперативного управління та Балансоутримувача цього майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд вважає вимоги позивача щодо розірвання Договорів №837 та №839 від 15.04.2009 такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини другої статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється, зокрема, в разі його розірвання.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічне положення міститься і в статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Так, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За викладених обставин позовні вимоги про розірвання договорів оренди та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відповідача з орендованих приміщень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №837 від 15.04.2009 –вбудованого нежитлового приміщення, площею 6,4 м2, розташованого в одноповерховій адміністративній будівлі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Акціонерним банком "Експрес-банк" з дати набрання рішенням у цій справі законної сили.

3.          Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №839 від 15.04.2009 –вбудованого нежитлового приміщення, площею 6,3 м2, розташованого в триповерховій адміністративній будівлі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Акціонерним банком "Експрес-банк" з дати набрання рішенням у цій справі законної сили.

4.          Зобов’язати Акціонерний банк "Експрес-банк" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 20053145, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справі відсутні) в особі Кримської філії (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Леніна, 15/1, ідентифікаційний код 26005162, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справі відсутні) усунути Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (99040, м. Севастополь, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 24523139, п/р 3226002000810 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) перешкоди у користуванні вбудованим нежитловим приміщенням, площею 6,4 м2, розташованим в одноповерховій адміністративній будівлі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, шляхом виселення.

5.          Зобов’язати Акціонерний банк "Експрес-банк" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 20053145, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справі відсутні) в особі Кримської філії (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Леніна, 15/1, ідентифікаційний код 26005162, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справі відсутні) усунути Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (99040, м. Севастополь, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 24523139, п/р 3226002000810 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) перешкоди у користуванні вбудованим нежитловим приміщенням, площею 6,3 м2, розташованим в триповерховій адміністративній будівлі Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, шляхом виселення.

6.          Стягнути з Акціонерного банку "Експрес-банк" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 20053145, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справі відсутні) на користь Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (99040, м. Севастополь, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 24523139, п/р 3226002000810 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                      підпис                              В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 29.12.2009.