Постанова № 74027954, 14.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3054/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника заявника ОСОБА_2, представника апелянта ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталіст-2018» до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області Векленко Юлії Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

26.02.2015р. до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області Векленко Ю.А., третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Векленко Ю.А. реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області від 01.09.2016 № 24063935 та про зобов'язання Богодухівське районне управління юстиції у Харківській області відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з моменту внесення запис про обтяження номер 442265, а саме: арешт всього нерухомого майна ОСОБА_4 накладеного в рамках виконавчого провадження № 36938670 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2011 № 2018/2-521/11, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 19.09.2008 № 837/18-27/36/8-482 в розмірі 3618949,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій діяв з порушенням норм чинного законодавства, оскільки визнання ОСОБА_4 як фізичної особи-підприємця банкрутом, не є підставою для зняття арешту з майна третьої особи, тому, що вказаний арешт накладено внаслідок примусового виконання іншого судового рішення про стягнення з ОСОБА_4 як з фізичної особи заборгованості за кредитним договором укладений з ПАТ "Укрсоцбанк".

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 р. позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області Векленко Ю.А. від 01.09.2015 № 24063935. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача не було законодавчо визначених підстав для відмови у проведенні державної реєстрації припинення обтяжень, проте враховуючі те, що в судовому порядку скасована постанова господарського суду, яка стала підставою для прийняття державним реєстратором спірного рішення, суд дійшов висновку про необхідність його скасування.

Третя особа ОСОБА_4, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.18 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що справу розглянуто з порушенням територіальної підсудності, а рішення суду у справі № 2018/2-521/11/14 виконано у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу третьої особи, в якому зазначено, що відповідно до витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень сума заборгованості по виконавчому провадженню ОСОБА_4 не сплачена, внаслідок чого, позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018р., в порядку ст.52 КАС України, замінено позивача ПАТ "Укрсоцбанк" його правонаступником ТОВ «Капіталіст-2018» на підставі договору факторингу № 001-F/18-USB від 12.04.2018р. укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ «АВІС ФІНАНС», договору відступлення права вимоги (цесії) № 4 від 12.04.2018р. укладений між ТОВ ««АВІС ФІНАНС» та ТОВ «КПД Холдинг» та договору відступлення права вимоги (цесії) № 26/04 від 26.04.2018р. укладений між ТОВ «КПД Холдинг» та ТОВ «Капіталіст-2018».

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.313КАС України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.09.2008р. ОСОБА_4 як фізична особа уклав з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір кредиту № 837/18-27/36/8-482 від 19.09.2008р. (а.с.132).

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 09.12.2011р. у справі № 2018/2-521/11 задоволено позов АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 837/18-27/36/8-482 від 19.09.2008р. на користь АКБ «Укрсоцбанк» у розмірі 3618949.96грн. (а.с.12).

З 11.03.2013р. у провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавчий лист щодо примусового виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2011 у справі № 208/2-521/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором кредиту у розмірі 3618949,96 грн., що підтверджено постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (а.с.13.)

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 11.03.2013 накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення 3618949,96 грн., а саме квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14).

17.07.2015р. постановою Господарського суду Харківської області від 17.07.2015 у справі № 922/3534/15 фізичну особу підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, призначено ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича. (а.с.37).

01.09.2015р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Векленко Ю.А. реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області на підставі заяви арбітражного керуючого Губарєва Ю.М. прийнято Рішення від 01.09.2015 № 24063935 про державну реєстрацію припинення обтяження арешту нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10).

01.10.2015р. Харківським апеляційним господарським судом скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 17.07.2015 у справі № 922/3534/15 (а.с.42).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами, не є спірними, і апелянтом не спростовані.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон № 1952 в редакції на день прийняття відповідачем спірного рішення 01.09.2015р.) визначені правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ст.2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно цієї ж статті, державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;

Частиною 5 ст. 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться у порядку встановленому ч. 1 ст. 15 Закону №1952, а саме:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Абзацом 2 частиною 2 цієї статті встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 2 статті 9 Закону № 1952 визначені повноваження державного реєстратора, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8 -1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону №1952 передбачений перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №868 в редакції на день прийняття відповідачем спірного рішення).

З урахуванням вищенаведених норм закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для відмови арбітражному керуючому Губарєву Ю.М. про проведенні державної реєстрації припинення обтяження арешту нерухомого майна, оскільки у державного реєстратора відсутні повноваження щодо надання правової оцінки судовому рішенню.

Також вірним є інший висновок суду першої інстанції про необхідність скасування спірного рішення відповідача, оскільки встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення на підставі якого здійснено відповідачем державну реєстрацію.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи положення ст.19 КАС України (в редакції станом на день подачі позову) колегія суддів вважає, що відсутні підстав для скасування рішення суду першої інстанції чи скасування рішення суду і направлення для розгляду справи до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (ст.318 КАС України в новій редакції), оскільки даний позов міг бути поданим за вибором позивач до суду за місцем знаходження позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі наведені апелянтом аргументи є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталіст-2018» до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області Векленко Юлії Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль