Постанова № 74027956, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/11224/17 Суддя (судді) першої інстанції: Рахманкулова І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Бужак Н.П., Петрика І.Й.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якому просив скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренка Сергія Вікторовича від 02 листопада 2017 року ВП № 53867352 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2018 року в задоволенні вимог адміністративного позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебував виконавчий лист № 750/8522/16-а, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов'язання Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України призначити та виплатити ОСОБА_4 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також підвищивши її розмір згідно вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку, за винятком виплачених сум, починаючи з 01 липня 2016 року.

03 травня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренком С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53867352 з виконання вищевказаного виконавчого листа.

15 травня 2017 року Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надіслало листа про добровільне виконання судового рішення. Крім того, боржник в своєму листі зазначив, що доплата до пенсії ОСОБА_4 в сумі 9330 грн. 16 коп. стягувачу була виплачена у квітні 2017 року.

26 травня 2017 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надійшла заява стягувача ОСОБА_4 про не виконання боржником судового рішення.

29 травня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренком С.В. на адресу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України було надіслано вимогу про надання пояснень (з наданням підтверджуючих документів) щодо виконання рішення суду з урахуванням відомостей, що містяться у заяві ОСОБА_4 від 26 травня 2017 року, в частині не виконання судового рішення.

13 червня 2017 року за вих. № 17068/14 Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України на вимогу головного державного виконавця були надіслані письмові пояснення.

01 серпня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренком С.В. на адресу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України повторно було надіслано вимогу про негайне виконання рішення суду та надання документального підтвердження його виконання.

На виконання вимоги головного державного виконавця, Чернігівським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України 07 та 08 серпня 2017 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області були надіслані розпорядження від 13.03.2017 та 28.03.2017, а також протоколи нарахування від 15.03.2017 та 29.03.2017.

Крім того, як свідчать матеріали даної справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2017 року у справі № 750/4726/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження № 53867352 від 03.05.2017 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та скасування п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 12800 грн. на підставі пункту 9 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

06 жовтня 2017 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в черговий раз надійшла заява стягувача ОСОБА_4 про не виконання боржником судового рішення.

12 вересня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренком С.В. на адресу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України було направлено вимогу про негайне виконання рішення суду по справі № 750/8522/16-а у повній відповідності до його резолютивної частини.

02 листопада 2017 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренком С.В. було складено акт, згідно якого встановлено, що боржником на даний час рішення суду у повному обсязі не виконано. Згідно заяви стягувача від 06.10.2017 боржник зобов'язаний призначити пенсію, натомість проводить її перерахунок.

З цих підстав, заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренком С.В. у відповідності до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову від 02 листопада 2017 року ВП № 53867352 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. за не виконання рішення суду без поважних причин (а.с. 4-5).

Заперечуючи правомірність вищевказаної постанови, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин даної справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зважає на наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до вказаного Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").

В силу пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням боржникові строку для самостійного його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1, 6 частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк з боржника стягується виконавчий збір та витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Частинами 1-3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, що у разі невиконання боржником без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання рішення суду у встановлений строк на нього накладається штраф, у тому числі при повторному невиконанні вимог державного виконавця. Таким чином, визначальними обставинами для накладення штрафу на боржника є саме невиконання судового рішення та відсутність поважних причин такого невиконання.

Крім того, у відповідності до частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що Чернігівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в порушення вимог чинного законодавства не виконано постанову суду по справі № 750/8522/16-а у повній відповідності до її резолютивної частини (щодо зобов'язання призначити пенсію), оскільки боржником було проведено лише її перерахунок.

В своєму рішенні суд першої інстанції послався на обставини, викладені в заяві ОСОБА_4 від 06.10.2017, де стягувач зазначає, що згідно розпоряджень від 13.03.2017 № 827240 та від 28.03.2017 № 827240 боржник - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснив перерахунок раніше призначеної пенсії у розмірі 1 161 грн. 13 коп., вказавши при цьому вид перерахунку пенсії як корегування показника середньої заробітної плати. У зв'язку з цим заявник вважає, що боржник не виконав зобов'язання по виконанню судового рішення у визначений законом спосіб, оскільки обмежився лише проведенням перерахунку пенсії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, як уже зазначалося, позивачем на виконання вимоги головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. від 01 серпня 2017 року надсилалися розпорядження від 13.03.2017 та 28.03.2017, а також протоколи нарахування від 15.03.2017 та 29.03.2017.

Так, згідно розпорядження від 13.03.2017 ОСОБА_4 була призначена пенсія з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2013-2015 роки та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також підвищено її розмір у відповідності до вимог ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 липня 2016 року. При цьому, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 750/8522/16-а, позивачем було здійснено розрахунок доплати до пенсії за період з 01.07.2016 по 31.03.2017, з урахуванням виплачених сум пенсії, про що зокрема зазначено у протоколі індивідуального перерахунку від 15.03.2017р., де сума доплати з урахуванням виплати у розмірі 85% як працюючому пенсіонеру склала 9330 грн. 16 коп. При цьому, сума доплати за період з 01.07.2016 по 30.04.2017 з урахуванням виплати у розмірі 85 % склала 971 грн. 91 коп.

Таким чином, загальна сума доплати у розмірі 10302 грн. 07 коп. (9330 грн. 16 коп. + 971 грн. 91 коп.) позивачем була перерахована стягувачу через відповідну фінансову установу у квітні 2017 року (пенсія за квітень до виплати 2563 грн. 99 коп. (3016 грн. 46 коп. х 85%), а загальна сума виплати, що була перерахована стягувачу ОСОБА_4 08 квітня 2017 року склала 12 866 грн. 06 коп.

Отже, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі доказами, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

При цьому, судова колегія звертає також увагу, що у своєму позові позивач - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України фактично обґрунтовуючи заявлені ним вимоги через протиправність спірної постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренка С.В. від 02 листопада 2017 року ВП № 53867352 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., просив суд лише її скасувати, що у відповідності до вимог чинного законодавства зумовлює необхідність з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача вийти за межі його позовних вимог та задовольнити їх в цій частині шляхом визнання вказаної постанови протиправною та її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно пункту четвертого частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.

Скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Петренка Сергія Вікторовича від 02 листопада 2017 року ВП № 53867352 про накладення штрафу у розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Бужак Н.П.

Суддя Петрик І.Й.