Рішення № 73796779, 25.04.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6951/15-ц

Провадження № 2/0182/409/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді - Рибакової В.В., при секретарі – Затуливітер Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 банку України, про визнання недійсним договору про надання відновлюваної кредитної лінії, визнання недійсним договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлюваної кредитної лінії, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.09.2015 року звернулася до суду з зазначеним позовом (а.с.1-7), який уточнювала (а.с.50-51,118-127), посилаючись на наступні обставини.

22.02.2007 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 про надання кредиту у сумі 10000,00 доларів США. Укладений сторонами кредитний договір визначений як споживчий кредит .

29.07.2009 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір про внесення змін №2 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року.

Вважає, що Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року суперечить законодавству про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відповідно до п. 4 ч.1 ст.4 та ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. У зв’язку з відсутністю необхідної, доступної, достовірної, повної та своєчасної інформації про умови кредитування, а також відомостей про орієнтовну сукупну вартість кредиту вона була позбавлена об’єктивно визначитися з доцільністю отримання такого кредиту з урахуванням особистих фінансових можливостей для обслуговування. Вважає, що кредитний договір за умовами є несправедливим, про це позичальник не міг знати на час його підписання, укладеного у лютому 2007 року терміном погашення кредиту до лютого 2017 року, тобто такий договір слід вважати чинним протягом всього терміну погашення кредиту. Протягом дії кредитного договору банком жодного разу у письмовій формі не повідомлено споживача про зміну у сторону збільшення вартостііноземної валюти курсу долару у співвідношенні до гривні, що як наслідок призвело до значного фінансового навантаження для споживача в частині забезпечення належного виконання останнім взятого на себе зобов’язань. В порушення ст.ст.11,15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.2.1, п.2.4, 2.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту банком не було розроблено та не надавалось позичальнику - споживачу до моменту укладання кредитного договору письмової довідки для ознайомлення із необхідною, доступною, достовірною, повною та своєчасною інформацією про умови кредитування, сукупну вартість кредиту та іншу, що передбачена законом інформацію. Кредитний договір не містить визначення змісту та обґрунтування розрахунку загальної вартості кредиту, належного графіка погашення кредиту. У день укладення договору кредитодавець не надав позичальнику графіку платежів у відповідності до вимог ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», не ознайомив позичальника з умовами та порядком розрахунку розміру щомісячних платежів. Розрахунок реальної процентної ставки за користування кредитом, визначення сукупної вартості подорожчання кредиту та розміру суми абсолютного значення подорожчання кредиту, відповідач не здійснював, в письмовій формі не викладав, до відома позичальника не доводив та з ним не узгоджував. Виходячи з положень ст.ст. 203,215,230,548 ЦК України в момент підписання кредитного договору між сторонами, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту. Спірний кредитний договір було укладено відповідачем, з використанням нечесної підприємницької практики. Щодо договору про внесення змін №2 до кредитного договору №110/11-0034 від 22.02.2007 року зазначила, що відповідач не дотримав та грубо порушив вимоги діючого законодавства, які визначені законом як істотні: щодо надання позичальнику об’єктивної, повної та достовірної інформації, про умови кредиту перед укладанням та під час укладання договору про надання споживчого кредиту забезпеченого іпотекою; в умовах кредитного договору неналежно визначив та приховав фактично значення реальної процентної ставки, значення подорожчання кредиту, які суттєво відрізняються від тієї реальної процентної ставки за кредитом, що була обумовлена сторонами правочину; не зазначено відповідальність кредитора при порушенні умов договору, щодо умов повернення і зарахування кредиту; банком не здійснено оприлюднення інформації про умови іпотечного кредитування; графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту виконано недотриманням вимог кредитного договору.

Враховуючи викладене, просить суд визнати недійсним договір про надання відновлюваної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року у зв’язку з укладенням кредитного договору під впливом обману; визнати недійсним договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлюваної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року.

Ухвалою судді від 05.10.2015 року було відкрито провадження у справі у відповідності до ст.122 ЦПК України (в редакції, яка діяла на той час) (а.с.26).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 року було прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 110/11-0034 від 22.02.2007 року у зв’язку з укладанням кредитного договору під впливом обману (а.с.130).

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено у новій редакції.

У відповідності до п.9 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач у судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з виробничою необхідністю. У заяві також зазначила, що її представник 24.04.2018 року приймає участь у засіданні апеляційного суду Запорізької області. До заяви будь-яких доказів на підтвердження її неможливості прибути в судове засідання 25.04.2018 року о 09.00 год. та її представника не додала.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.04.2018 року (а.с.199,200) визнано неявку позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_4 у судове засідання 25.04.2018 року о 09.00 год. без поважної причини; у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи відмовлено.

У судовому засіданні 27.06.2017 року позивач всі заявлені позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника відповідача про розгляд справи за його відсутністю, проти позову заперечує (а.с.179,180). У матеріалах справи наявне клопотання представника ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про залишення позову без розгляду (а.с.55,56).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.04.2018 року (а.с.204,205) у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про залишення позову без розгляду – відмовлено.

У матеріалах справи наявні письмові пояснення на позов, подані представником відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (а.с.140-147,153-155)та заява про застосування строків позовної давності (а.с.105,151,152), відповідно яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 року стягнута заборгованість з позивача на користь відповідача та встановлені факти щодо оскаржуваного договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 110/11-0034, вказане рішення вступило в законну силу. Посилання позивача на Постанову Правління НБУ від 10.05.2007 за №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що набрала чинності 08.06.2007 року, та на невиконання кредитором вимог Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» є безпідставним. Доказів щодо ведення позивача умисно в обману відповідачем не надано. Спірний договір було укладено з додержанням вимог діючого законодавства, у тому числі: підписаний сторонами, повністю виконаний з боку банку, частково виконувався позивачем. Після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються. У заявах про застосування строків позовної давності представник відповідача зазначив, що зважаючи на те, що законодавець визначає початок перебігу строку позовної давності з моменту коли особа дізналася про порушення його прав, тобто з моменту укладення Кредитного договору, строк позовної давності сплив 23.02.2010 року. Щодо договору про внесення змін №2 до Договору про надання відновлюваної кредитної лінії зазначає, що строк позовної давності сплив – 30.07.2012 року. Вважає, що позивачем пред’явлено позовну заяву за межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

У матеріалах справи наявні заперечення на позов, подані представником відповідача ОСОБА_3 банку України, згідно яких просить відмовити у задоволенні позову, розглянути справу без участі представника ОСОБА_3 банку України (а.с.30-33). Послався на наступне. Уповноважені банки мають право здійснювати операції з надання резидентам – позичальникам кредитів в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення відповідних операцій з валютними цінностями. Враховуючи те, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, позивач повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за кредитним договором.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, письмові заперечення та пояснення представників відповідачів, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до Статуту ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (а.с.62-65), Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником щодо всіх прав та обов’язків Акціонерно–комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства.

З ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності відповідача - ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є інші види грошового посередництва (а.с.59-61).

Як встановлено в судовому засіданні, 22.02.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», (за Договором – Кредитор) та ОСОБА_1 (за Договором – Позичальник) було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 (далі за текстом – Договір) (а.с.16-17).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, Кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом – Кредит.

Відповідно до п.1.1.1 вказаного Договору, надання Кредиту в сумі 10000,00 доларів США, що буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо – Транш, а у сукупності – Транші, зі сплатою 13 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному цим Договором в межах максимального ліміту заборгованості з графіком змін максимального ліміту заборгованості згідно Додатка №1 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною та кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 21.02.2017 року на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 вказаного Договору, Кредит надається Позичальнику на споживчі цілі.

Відповідно до п.1.3 вказаного Договору, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, Кредитор укладає:

-п.1.3.1 в день укладання цього Договору – з Позичальником та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 – майновими Поручителями, іпотечний договір, за умовами якого Позичальник та Майнові Поручителі передають Кредитору в іпотеку трикімнатну квартиру №1, що знаходиться за адресою: Україна, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Станіславського, будинок 18, заставною вартістю 65650, 00 грн. Іпотечний Договір підлягає нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою – реєстрації в Державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона.

-п.1.3.2. в день укладання цього Договору – з Позичальником та ОСОБА_9 надалі за текстом – Поручитель – Договір Поруки, за умовами якого ОСОБА_9 зобов’язується в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов’язань за цим Договором.

Відповідно до п.2.1 вказаного Договору, видача Траншів Кредиту на цілі, визначені п.1.2 цього Договору проводиться шляхом видачі готівки або безготівковими перерахуванням з позичкового рахунку №22034110107091в Нікопольському відділенні ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату отримання Траншу.

Пункти 2.4,2.5,2.6,2.7,2.8,2.9,2.14,4.2,4.3,4.4,4.5,4.6 вказаного Договору містять відомості щодо порядку сплати процентів, комісій, штрафу, пені за вказаним Договором.

Відповідно до п.3.3.7 вказаного Договору, Позичальник зобов’язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі передбаченому п.1.1.1 цього Договору та комісії в розмірах та в порядку, визначеному п.п.2.6,2.8,2.9 цього Договору.

Як вбачається з Графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року), який є невід’ємною частиною Договору, Позичальник взяв на себе зобов’язання виплатити банку суму кредиту відповідно до Графіку платежів (а.с.18).

Вказане відповідало вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

20.06.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укросоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року (а.с.19), згідно якої сторони домовились з 01.07.2008 року встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 14 процентів річних та, відповідно, зазначити по всьому тексту Договору процентну ставку в розмірі 14 процентів річних.

Як вбачається з Додатку №2 до Договору №110/11-0034 (а.с.20), даний додаток містить детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту.

29.07.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін №2 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року (далі за текстом – Договір про внесення змін №2) (а.с.21-23).

Відповідно до п.1 вказаного Договору про внесення змін №2, назва Договору кредиту викладена в наступній редакції: Договір про надання невідновлюваної кредитної лінії № 110/11-0034 від 22.02.2007 року.

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору про внесення змін №2, Кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом – Кредит, на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.1.1 вказаного Договору про внесення змін №2, надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо – Транш, а у сукупності – Транші, зі сплатою 14 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному у Додатку №2 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 10000, 00 доларів США.

Пункт 1.2 вказаного Договору про внесення змін №2, кредит надається Позичальнику на споживчі цілі з встановленням іпотеки.

Відповідно до п.1.3 вказаного Договору про внесення змін №2, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за Договором про внесення змін №2, Кредитор уклав:

-п.1.3.1 22.02.2007 року - з Позичальником та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 – майновими Поручителями, іпотечний договір, за умовами якого Позичальник та Майнові Поручителі передали Кредитору в іпотеку трикімнатну квартиру №1, що знаходиться за адресою: Україна, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Електрометалургів, будинок 30, заставною вартістю 111100, 00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США склав еквівалент 13000, 00 доларів США.

-п.1.3.2. 22.02.2007 року – з Позичальником та ОСОБА_9 надалі за текстом – Поручитель – Договір Поруки, за умовами якого ОСОБА_9 зобов’язалась в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов’язань за цим Договором.

Стаття 2 та п.п.4.1.1, 4.1.2, 4.2, 4.3, 4.4 вказаного Договору про внесення змін №2 містить відомості щодо розміру та порядку сплати процентів, комісій, пені, неустойки, штрафів за вказаним договором.

Відповідно до п.3.3.7 вказаного Договору про внесення змін №2, Позичальник зобов’язується сплачувати проценти за використання Кредиту в порядку, визначеному п.п.1.1.1,2.4,2.10 цього Договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.3.3.8 вказаного Договору про внесення змін №2, Позичальник зобов’язується своєчасно та в повному обсязі погашати Транші кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.п.1.1, 1.1.1.2, 2.4, 3.3.14 цього Договору.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору №110/11-0034 (а.с.24), даний додаток містить детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту.

Як вбачається з Додатку №2 до Договору про внесення змін №2 від 29.07.2009 року (а.с.25),даний додаток містить відомості щодо найменування тарифу (комісії), його розміру, порядок сплати.

Вказане відповідало вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та Постанови НБУ від 10.05.2007 року № 168.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 року (а.с.113-115), позов ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 110/11-0034 від 22 лютого 2007 року в , а саме: заборгованість по тілу кредиту – 57219,82 грн., борг по відсоткам – 402 грн., пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту – 3776,30 грн., пеня по відсотках – 100 грн., судовий збір в розмірі 614,98 грн., а всього до стягнення – 62113, 34 грн.; в іншій частині в позові відмовлено; в позові ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим – задоволено; визнано припиненим договір поруки № 110/11/2-010 від 22 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_10 в якості забезпечення договором кредиту № 110/11-0034 від 22 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1; стягнуто з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_10 судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.; в зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору кредиту невиконаним відмовлено за безпідставністю; судовий збір за вимогу немайнового характеру ОСОБА_1 в розмірі 243,60 грн., - компенсовано за рахунок держави. Рішення набуло чинності 21.06.2015 року.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 ухилялась від отримань повідомлень та претензій ПАТ "Укрсоцбанк" свідомо, з метою невиконання взятих на себе кредитних зобов'язань, умисно приховуючи при цьому зміну адреси свого проживання протягом шести з половиною років. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» виконав перед ОСОБА_1 свої зобов’язання за Договором кредиту № 110/11-0034 від 22.07.2007 року у повному обсязі, а саме: передав їй кредитні кошти у розмірі 10000, 00 доларів США.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 року (а.с.131,132) витребувано у ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» інформацію про внесення до єдиної інформаційної системи «Реєстр позичальників» даних щодо позичальника ОСОБА_1 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 110/11-0034 від 22.02.2007 року; витребувано у ОСОБА_3 банку України інформацію про внесення до єдиної інформаційної системи «Реєстр позичальників» даних щодо позичальника ОСОБА_1 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 110/11-0034 від 22.02.2007 року, що укладений між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

На виконання вимог ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 банк України листом № 18-0006/53559 від 02.08.2017 року (а.с.160) повідомив, що пошук інформації в ЄІС «Реєстр позичальників» здійснюється за номером ідентифікаційного коду фізичної особи, для ідентифікації позичальника ОСОБА_1 необхідно надати до НБУ копію паспорта позичальника або іншого документу, що посвідчує її особу та копію ідентифікаційного номеру. У зв’язку із відсутністю зазначених документів НБУ не може ідентифікувати цю особу та надати запитувану інформацію. Крім того, зазначив, що згідно п.1.2 Положення про єдину інформаційну систему «Реєстр позичальників», затвердженого постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 27.06.2001 № 245, ЄІС «Реєстр позичальників» функціонує на добровільних (договірних) засадах. Вказана інформація була доведена до позивача, позивач знайомився з матеріалами справи (а.с.170,181), однак необхідних документів позивачем надано не було.

Додаток №1 від 22.02.2007 року до Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №110/11-0034 (а.с.18) містить графік погашення кредиту, з Додатку №2 до Договору №110/11-0034 (а.с.20) та Додатку №1 до Договору №110/11-0034 (а.с.24) вбачається, що вказані додатки містять детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, з Додатку №2 до Договору про внесення змін №2 від 29.07.2009 року (а.с.25) вбачається що вказаний додаток містить відомості щодо найменування тарифу (комісії), його розміру, порядок сплати. З зазначеними документами позивач була ознайомлення, про що свідчать підписи позивача. Вказане відповідало вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.2 «Про банки і банківську діяльність», кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.ст. 47,49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мали право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З підписанням договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року та договору про внесення змін №2 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року позивач підтвердив, що всі умови договорів йому повністю зрозумілі і він погоджується з ними. Підписання сторонами договору підтверджує той факт, що між ними досягнуто згоди по усіх істотних умовах, а отже договір є укладеним.

Позивач до підписання договору, мав можливість ознайомитися з його умовами та не погодитись чи відмовитись від укладання договору, проте договір був підписаний та виконувався сторонами.

Позивач відповідно до п.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причини, не відмовився від його виконання, користувався кредитними коштами, що свідчить про те, що він був згоден з умовами даного договору, а також не вимагав надання додаткової інформації по кредитному договору.

Судом не встановлено, що Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року та Договір про внесення змін №2 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року вчинені під впливом обману, адже обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Жодних доказів на підтвердження обставин викладених в позові щодо укладення договорів під впливом обману позивачем не пред’явлено.

Судом не встановлено пропуску позивачем строків позовної давності щодо звернення до суду з позовною заявою.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що позивач обставин викладених в позові, щодо введення в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту, щодо умов кредитування, відомостей про орієнтовну сукупну вартість кредиту, щодо визначення змісту та обґрунтування розрахунку загальної вартості кредиту, щодо умов та порядку розрахунку розміру щомісячних платежів не довів, то у задоволенні позову щодо визнання недійсним Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року та Договору про внесення змін №2 від 29.07.2009 року до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №110/11-0034 від 22.02.2007 року – слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: 53213, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Ковпака, буд.29, Код ЄДРПОУ 00039019), ОСОБА_3 банку України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, буд.9, Код ЄДРПОУ 00032106), про визнання недійсним договору про надання відновлюваної кредитної лінії, визнання недійсним договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлюваної кредитної лінії – відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_5