Рішення № 7337902, 09.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2009 р. Справа № 60/249-09

вх. № 9215/4-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Геньбач Н.О., довіреність № 3449 від 05.11.2009 р.

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Публічного Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків

до 1. Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна", м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд", м. Харків

про стягнення 2998102,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" (1-ий відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" (2-й відповідач) про стягнення заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2932500,00 грн., відсотків у сумі 69872,53 грн. та суми витрат, пов`язаних з опротестуванням векселя у розмірі 2000,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі - продажу векселя №Д-08/02/4/33 від 08.12.2008р. позивач придбав у 2-го відповідача простий вексель АА 1438740 зі строком платежу до 16.06.2009р., номінальною вартістю 3022226,04 грн., який був емітований 1-им відповідачем в якості забезпечення виконання грошового боргу за виконану роботу другим відповідачем згідно договору будівельного підряду №44 від 01.07.2005р. 16.06.2009р. позивач звернувся до 1-го відповідача з актом пред`явлення векселя до платежу, однак отримав відповідь від 1-го відповідача про неможливість сплатити ним суму векселя, з урахуванням чого 17.06.2009р. позивач звернувся до нотаріуса з заявою про пред`явлення векселя до платежу першим відповідачем. 17.06.2009р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.В. пред`явлено першому відповідачу вимогу про оплату векселя, однак перший відповідач відмовився від з`явлення до нотаріуса та не сплатив суму боргу, в зв`язку з чим 18 червня 2009 року приватним нотаріусом було вчинено протест про часткову неоплату векселя, про що зроблений відповідний запис у реєстрі за № 604, та з урахуванням чого позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму боргу, нараховані відсотки станом на 06.11.2009 року та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 листопада 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 грудня 2009 року о 11:40 годині.

30 листопада 2009 року позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач зменшив розмір позовних вимог до 2998102,07 грн., а саме просить суд стягнути солідарно з відповідачів 2919500,00 грн. заборгованості за несплаченим векселем, у зв`язку з частковим погашенням заборгованості за несплаченим векселем, 76602,07 грн. відсотків, нарахованих станом на 20.11.2009 р., 2000,00 грн. витрат, пов`язаних з опротестуванням векселя, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2009 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 15276 від 30.11.2009 р.), продовжено розгляд справи з урахуванням цих уточнень та розгляд справи було відкладено на 09 грудня 2009 року о 11:00. Крім того, цією ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про уточнення його найменування та визнав позивачем у справі - Публічне Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Представник позивача 08 грудня 2009 року надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №30520), відповідно до якої збільшив розмір позовних вимог по відсотках за векселем до 84716,28 грн. та зменшив розмір позовних вимог по заборгованості за несплаченим векселем до 2904500,00 грн., в іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що уточнення позовних вимог не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

Також позивач 08 грудня 2009 року супровідним листом (вх. №30521) надав реєстр погашення заборгованості першим відповідачем за векселем АА №1438740 станом на 04.12.2009р. та платіжні доручення №4715 та №4716 від 18 червня 2009 року на підтвердження оплати нотаріальних послуг згідно листів №54, №55 від 17.06.2009р. Суд дані документи приймає та долучає до матеріалів справи.

Окрім того, позивач надав 09 грудня 2009 року супровідним листом вх. № 15914 копію довіреності від 05 листопада 2009 року, яка судом також долучається до матеріалів справи.

Відповідачі в призначені судові засідання не з'являлися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та 2-им відповідачем 08 грудня 2008 року було укладено договір купівлі - продажу векселів №Д-08/02/4/33.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.1. Договору 2-ий відповідач зобов`язався передати у власність позивачу, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити вексель, векселедавцем якого є 1-ий відповідач, з іменним індосаментом другого відповідача, реквізити векселя: простий, №АА 1438740, дата складання векселя - 08.12.2008р., дата погашення векселя - 16.06.2009р., номінальна вартість векселя - 3022226,04 грн., договірна вартість - 2800000,00 грн.; форма випуску векселів - ордерна, форма існування векселів - документарна, міжнародний ідентифікаційний номер - не передбачено.

За актом прийому - передачі векселів до спірного договору від 09 грудня 2008 року позивач прийняв від 2-го відповідача вищенаведений вексель.

Відповідно до ст.194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст.77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74) тощо.

Відповідно до ст.11 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Судом встановлено, що на зворотній стороні вищенаведеного векселю наявний індосамент, вчинений 2-м відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, 16 червня 2009 року позивач звернувся до 1-го відповідача з актом №1 пред`явлення векселя до платежу. Листом за № 56 від 16 червня 2009 року перший відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов`язання по погашенню спірного векселю на суму 3022226,04 грн., у зв`язку з фінансовими та економічними труднощами, які виникли у бідівельній індустрії.

18 червня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.В. на вимогу позивача було складено протест про часткову неоплату векселя, реєстровий № 604, у зв`язку з несплатою 1-им відповідачем позивачу векселю на суму 3014000,00 грн.

Листом за №02-04/3048 від 22.06.2009р. позивач повідомив другого відповідача про вчинення нотаріусом протесту про часткову неоплату спірного векселя в сумі 3014000,00 грн.

Судом встановлено, що першим відповідачем було частково погашено суму заборгованості за спірним векселем в сумі 117726,04 грн., з урахуванням чого станом на 04 грудня 2009 року розмір заборгованості за спірним векселем складає 2904500,00 грн.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.70 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Згідно ст.43 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб: при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений; навіть до настання строку платежу: (1) якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; (2) у разі банкрутства трасата, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні, або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; (3) у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

Відповідно до ст. 47 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовували наявність заборгованості перед позивачем, хоча мали можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення солідарно з відповідачів коштів в сумі 2904500,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачами, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки, нараховані на заборгованість за вищезазначеним векселем, що складають суму у розмірі 84716,28 грн. станом на 07.12.2009 року та суму витрат, пов`язаних з протестом про несплату спірного векселя у розмірі 2000,00 грн.

Згідно ст.48 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, зокрема, відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу та витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Відповідно до п.5 ст.2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Перевіривши нарахування сум процентів, судом встановлено, що даний розрахунок є вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення 84716,28 грн. процентів підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат, пов`язаних із вчинення протесту про несплату на спірному векселі, суд зазначає наступне.

Листами за №54 та №55 від 17.06.2009р. приватний нотаріус Кононова О.В. повідомила позивача про необхідність сплати нотаріальних послуг на суму 4000,00 грн. двома платіжними дорученнями, з яких перше платіжне доручення - 600,00 грн. перераховується як податок у розмірі з доходу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кононової О.В., на рахунок ДПІ за місцем знаходження позивача, а друге платіжне доручення - 3400,00 грн. - приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Кононовій О.В. з призначенням платежу - плата за вчинення протесту за неоплату векселя серії АА 0876110 та АА 1438740, без ПДВ.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено послуги нотаріуса за вчинення протесту про часткову неоплату векселя серії АА 1438740, у розмірі 2000,00 грн. Даний факт підтверджується платіжними дорученнями №4715 та №4716 від 18 червня 2009 року.

При таких обставинах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 25500,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідачів, з вини яких виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 174, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", п.5 ст.2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.11, 43, 48, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про уточнення позовних вимог (вх. №30520 від 08.12.2009р.) до розгляду та продовжити розгляд справи з їх урахуванням.

Позов задовольнити повністю в сумі 2991216,28 грн.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" (61054, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 22696657) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" (61153, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 33120607) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, ідентифікаційний код дирекції 23321095, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) суму заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2904500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" (61054, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 22696657) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" (61153, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 33120607) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, ідентифікаційний код дирекції 23321095, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) відсотки у розмірі 84716,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" (61054, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 22696657) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" (61153, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 33120607) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, ідентифікаційний код дирекції 23321095, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати, пов`язані з опротестуванням векселя серії АА №1438740 у розмірі 2000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" (61054, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 22696657) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" (61153, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19, кв. 213, код ЄДРПОУ 33120607) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, ідентифікаційний код дирекції 23321095, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 10 грудня 2009 року.

Суддя