Постанова № 73377534, 11.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/267/2018(м)

263/7729/17

Головуючий в 1 інстанції Томілін О.М.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 54

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Принцевської В.П.,

суддів Биліни Т.І., Лопатіної М.Ю

секретаря Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому вказала, що з квітня 2006 року працювала в АТ «УкрСиббанк», при цьому з жовтня 2007 року була керівником відділення №262 у м.Маріуполі. Протягом цього часу вона багато разів була визнана переможцем конкурсів серед працівників банку в цілому в системі, відділення мало високий рівень доходності, проходило перевірки внутрішнього аудиту не нижчі ніж 80%, що свідчить про достатньо високий рівень кваліфікації, протягом всього часу не було порушень діючого законодавства в сфері банківської діяльності та внутрішнього розпорядку. 07.11.2016 року з метою оптимізації торгівельної мережі на підставі рішення Правління АТ «УкрСиббанк» №23/16 було прийнято рішення про закриття відділення шляхом ліквідації. На час прийняття рішення про закриття відділення №262 шляхом ліквідації, у м.Маріуполі залишилось лише одне відділення №431, на якому була вакансія начальника відділення з жовтня 2014 року. 06 грудня 2016р. керівником роздрібного бізнесу в Дніпровському регіоні ОСОБА_2 був прийнятий на посаду начальника відділення №431 співробітник з іншої системи банку, без досвіду роботи в «УкрСиббанку» взагалі. Вважає, що це було зроблено умисно, оскільки ранг керівника з РБ в Дніпровському регіоні передбачає ознайомлення з рішенням Правління Банку. Наприкінці грудня 2016р. нею, як керівником відділення, був отриманий наказ, реєстраційний номер П-RB-2016-289, з планом заходів стосовно закриття відділення, строком до 10.02.2017р. З лютого 2017 року вона не мала свого належним чином облаштованого робочого місця (ПК, підключеного до внутрішньої мережі банку), в зв'язку з чим не мала доступу до наказів банку з метою ознайомлення з ними. Вона неодноразово зверталася до внутрішньої технічної підтримки банку з метою підключення її ПК до мережі, але результату це не дало. 24 лютого 2017 року нею на руки отримано перше попередження про звільнення від 06.02.2017р. та одночасно запропонована перша вакансія, в попередженні вказано, що у разі не згоди з запропонованою вакансією, її буде звільнено за п.1ст.40 КЗпП України 25 травня 2017р. Одночасно 24.02.2017р. нею було отримано друге повідомлення від 07.02.2017р. з пропозицією посади начальника відділення №294 у м.Дрогобич Львівської області, на що вона надала згоду на переведення у разі сплати банком оренди за житло, враховуючи віддаленість м.Дрогобич від м.Маріуполя. Протягом березня та квітня 2017р. ніяких пропозицій та повідомлень їй від відповідача не надходило. Проте, 27.03.2017р. її безпосереднім керівником - начальником Запорізького регіонального управління ОСОБА_3 були призначені заступник начальника Запорізького РУ з індивідуального бізнесу та начальник відділення №961 у м.Запоріжжя, на ці посади були призначені співробітники банку з меншим досвідом роботи та рівнем кваліфікації. Коли про даний випадок вона запитала у представника відділу кадрів, 05.05.2017 року їй були запропоновані 7 посад у м.Харкові, але жодна з них не відповідала її рівню кваліфікації та досвіду роботи. 25.05.2017р. вона отримала лист №59-3/325 від 20 березня 2017р. з пропозиціями посад у відділеннях та регіонах без сплати банком оренди за житло, у разі незгоди надати відповідь протягом 30 днів. У той же день, 25.05.2017р. їй було повідомлено, що її останній робочий день переноситься на 29.05.2017р. в зв'язку з неможливістю видати її трудову книжку, даний обов'язок був покладений на начальника відділення №431 у м.Маріуполі ОСОБА_4, яка не надала їй відповідь на жодне з поставлених запитань. 29.05.2017р. їй були запропоновані вакансії у м.Запоріжжі, які також не відповідали її рівню кваліфікації та досвіду роботи, в цей же день вона отримала трудову книжку з рук ОСОБА_4, але вона не надавала згоду на пересилку її трудової книжки та передачу її іншим особам, крім того, останній запис про звільнення в трудовій книжці виконано двома різними співробітниками. В останній робочий день 29.05.2017р. її ознайомили з наказами про звільнення, надавши другий примірник, видали трудову книжку, та в вечорі зарахували суму на її заробітну карту, без попереднього повідомлення складу цієї суми, її розрахунку, порушивши ст.116 КЗпП України. Вважає, що всупереч вимогам законодавства, відповідачем були запропоновані їй не всі вакансії впродовж проведення процедури скорочення - з 07.11.2016р. (з моменту прийняття рішення про закриття відділення №262) по 29.05.2017р. (фактичного останнього робочого дня), тим самим порушивши вимоги ст.ст. 40,42,49-2 КЗпП України.

Просила суд скасувати наказ АТ «УкрСиббанк» про звільнення від 24.05.2017р. №145-ВК, наказ від 25.05.2017р.№146-ВК та поновити її на роботі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2017р. по день поновлення на роботі, у розмірі 1050,78 грн. за кожен день, з урахуванням проведеного підвищення заробітної плати не менш ніж 10%, що повинно складати 1155,86 грн. за кожен день, моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено. З даним рішенням не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилалається на те, що суд не повно зясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального та матеріального закону. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача Юрченко С.О., яка приймала участь під час розгляду справи судом першої інстанції на підставі довіреності до набрання чинності останьої редакції ЦПК України і допущена апеляційним судом до участі в розгляді даної справи на підставі ч.1 п.11 розділу ХІІІ перехідні положення ЦПК України, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

В пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У відповідності до ст.49-2 КЗпП України, яка регулює порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з АТ „УкрСиббанк» та з 20 квітня 2006 року прийнята на посаду фахівця середнього і малого бізнесу відділення №227, згідно наказу №152-ВК від 20.04.2006р.; наказом №317-ВК від 17.08.2006р. переведена на посаду фахівця 2 категорії середнього і малого бізнесу відділення №227; наказом №19-ВК від 17.01.2007р. переведена на посаду фахівця 1 категорії середнього і малого бізнесу відділення №227; наказом №139-ВК від 11.04.2007р. у зв'язку з введенням нової організаційної структури АКІБ «УкрСиббанк» переведена на посаду фінансового консультанта середнього та малого бізнесу відділення №227; наказом №357-ВК від 17.09.2017р. переведена на посаду заступника начальника відділення №262; наказом №449-ВК від 02.11.2009р. переведена на посаду начальника відділення №262.

29 травня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ №145-ВК від 24.05.2017р., наказ №146-ВК від 25.05.2017р.).

З Витягу з протоколу №23/16 засідання правління АТ «УкрСиббанк» вбачається, що правлінням 07.11.2016 року прийнято рішення про припинення діяльності відділення №262 АТ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд.20, шляхом його ліквідації.

Судом також правильно встановлено, що 06.02.2017 року АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 попередження про вивільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням посади, запропоновано працевлаштування шляхом переведення на посаду консультанта фінансового відділення №431 АТ «УкрСиббанк», тимчасово на період перебування основного працівника ОСОБА_6 у відпустці до догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, з робочим місцем у м.Маріуполі, з посадовим окладом 6380 грн., 24.02.2017р. ОСОБА_1 ознайомилась з зазначеним попередженням та письмово вказала, що не згодна з запропонованою посадою, оскільки вона не відповідає рівню її кваліфікації, досвіду, оплаті, та ОСОБА_6 планує стати до праці у серпні 2017р.

07.02.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади начальника відділення №294 АТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Дрогобич, з посадовим окладом 13560 грн., 24.02.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з даною пропозицією та письмово зазначила, що згодна на обговорення при умові надання житла.

20.03.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади начальника відділення №205 АТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Кривий Ріг, з посадовим окладом 14460 грн., 25.05.2017 року ОСОБА_1 письмово зазначила, що не згодна з причини невідповідності проживання родини, а також наявності вакансій начальника відділення у м.Запоріжжі протягом строку скорочення.

21.04.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади старшого персонального консультанту фінансового з індивідуального бізнесу відділення №980 АТ «УкрСиббанк», з робочим місцем у м.Харків, з посадовим окладом 11340 грн., 11.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не згодна з причини невідповідності посаді.

24.04.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади старшого персонального консультанту фінансового з індивідуального бізнесу відділення №980 АТ «УкрСиббанк», з робочим місцем у м. Харків, з посадовим окладом 11340 грн., 11.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не згодна з причини невідповідності посаді.

25.04.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади старшого фахівця з обслуговування клієнтів відділення №75 АТ «УкрСиббанк», з робочим місцем у м. Харків, з посадовим окладом 6920 грн., 05.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не згодна з причини невідповідності посаді.

26.04.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади фахівця з обслуговування клієнтів відділення №892 АТ «УкрСиббанк», з робочим місцем у м. Харків, з посадовим окладом 5910 грн., 05.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не згодна з причини невідповідності посаді.

27.04.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади консультанта фінансового відділення №26 АТ «УкрСиббанк», тимчасово на період перебування основного працівника ОСОБА_7 у відпустці по догляду за дитиною,яка потребує домашнього огляду, та на період перебування тимчасового працівника ОСОБА_8 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, з робочим місцем у м. Запоріжжя, з посадовим окладом 6800 грн., 05.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не згодна з причини невідповідності посаді.

12.05.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозицію посади начальника відділення №181 АТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Горішні Плавні, з посадовим окладом 14460 грн., 25.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не згодна з причини нерозуміння розташування відділення, а також неможливості співбесіди з керівником цієї вакансії.

26.05.2017р. на доповнення попередження про вивільнення від 06.02.2017р. АТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 пропозиції посади заступника начальника відділення з якості обслуговування відділення №961 АТ «УкрСиббанк» з робочим місцем у м. Запоріжжя, з посадовим окладом 11340 грн., а також персонального консультанту фінансового відділення №961 АТ «УкрСиббанк», з робочим місцем у м. Запоріжжя та посадовим окладом, 10060 грн., посаду старшого персонального консультанту фінансового з індивідуального бізнесу відділення №392 АТ «УкрСиббанк», з робочим місцем у м. Запоріжжя та посадовим окладом, 11340 грн., 29.05.2017 року ОСОБА_1 ознайомилась з пропозицією та письмово зазначила, що не може розглядати будь-які пропозиції після 22 травня 2017 року, оскільки прийняла участь у акції по пільговому погашенню кредиту, звернула увагу на те, що в період з січня по березень 2017 року в Запорізькому РУ була вакансія по ІБ, яку їй не запропонували.

Статтею 367 ч.1 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку щодо їх безпідставності.

Позивач наполягає, що відповідачем не було запропоновано їй вакансію начальника відділення № 961 у місті Запоріжжя, яка була вакантна з 13 січня 2017 року, а тому відповідачем порушено вимоги ст. 49 -2 КЗпП України. При цьому, позивач вважає неправильним висновок суду, що дана вакансія не відповідає рівню її кваліфікації та досвіду роботи. В підтвердження своїх доводів позивач додала до апеляційної скарги нотаріально посвідчену довіреність від 29 грудня 2014 року, яку їй надала Секретарь Правління АТ «УкрСиббанк» Клеванська І.М., а також позивач посилалася на зміст посадових інструкцій начальника відділення банку категорії «В» та посадової інструкції начальника відділення банку категорії «А», які є ідентичними.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відділення АТ «УкрСиббанк» №262 в м.Маріуполі має категорію «В», а відділення АТ «УкрСиббанк» №961 в м.Запоріжжі має категорію «А», що підтверджується наказом голови правління банку №1156 від 24.12.2009р. з додатком та повідомленням про категорійність відділень АТ «УкрСиббанк» від 31.102013р. з додатком.

Позивач працювала в АТ «УкрСиббанк» на посаді начальника відділення № 262, категорія «В», вона виконувала роботу певного рівня в невеликих обсягах та незначної складності, не здійснювала операції, здійснення яких передбачено у відділенні категорії «А», керувала невеликим колективом, тому адміністрація банку визначила, що ОСОБА_1 за рівнем своєї кваліфікації могла виконувати роботу за посадою не складніше роботи на посаді начальника відділення категорії «В».

Апеляційний суд вважає, що суд правильно встановив, що позивач ніколи не працювала на посаді начальника відділення банка категорії «А», а тому вона не має достатнього рівня кваліфікації та досвіду для виконання даної роботи.

Також судом правильно встановлено, що згідно протоколу №04/17 на засіданні правління АТ «УкрСиббанк» 21.02.2017р. постановлено продовжити дію Акції для клієнтів роздрібного бізнесу і клієнтів споживчого кредитування АТ «УкрСиббанк» Східного регіону України.

Додатком №18 до п.12 протоколу №04/17 засідання правління АТ «УкрСиббанк» від 21.02.2017р. регулюються умови акції, якою передбачено списання залишку заборгованості по АТ при умові погашення не менше 40% від загальної суми боргу, розрахованої на перший робочий день місяця, в якому відбулося погашення. Проведення даної акції можливе тільки у разі підтвердження від Центру кадрового адміністрування Департаменту менеджменту персоналу про те, що на момент запиту штатна посада, яку клієнт обіймає (або обіймав) в Банку, підлягає скороченню внаслідок чого відбудеться його звільнення (або вже відбулося).

ОСОБА_1 прийняла участь у даній акції, про що свідчить її заяви від 14.03.2017р. про закриття овердрафту на зарплатну картку в рамках затвердженої акції 60/40 та 18.05.2017р. на ім'я начальника ДРПЗ АТ «УкрСиббанк» Бурман С.М., в якій ОСОБА_1 вказує, що просить узгодити її участь у акції по пільговому погашенню діючого овердрафту 22.05.2017р., також вказує, що Центром кадрового адміністрування їй відправлені дві пропозиції робочого місця у м.Дрогобичі та м.Кривий Ріг, від яких вона має намір відмовитися.

Таким чином, до звільнення ОСОБА_1 було запропоновано вільні посади, які вона могла би займати, але позивач від всіх цих посад відмовилася. Посада начальника відділення № 961 у місті Запоріжжя ОСОБА_1 не пропонувалася, тому що на переконання роботодавця, позивач не відповідає за рівнем кваліфікації та досвіду роботи для виконання обов'язків начальника відділення банку категорії «А». Поняття кваліфікації як таке, що включає не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення, є оціночним та визначається у кожній конкретній справі залежно від установлених судом обставин.

Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд дійшов правильного висновку, що позивачем не надано і в судовому засіданні не здобуто доказів про те, що її звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства. Крім того, позивачем ніяким чином не спростовані доводи представника відповідача, надані ним письмові докази щодо законного обґрунтування її звільнення з роботи за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Позивачу були запропоновані всі наявні на той час посади, які відповідали її кваліфікаційному рівню, досвіду роботи, та рівню відділення, яким вона керувала на момент вивільнення, однак ОСОБА_1 відмовилась від наданих пропозицій. Крім того, суд правильно приймає до уваги той факт, що позивач прийняла участь у акції банку за власною заявою, обов'язковою умовою якої є підтвердження про те, що штатна посада, яку клієнт обіймає в банку, підлягає скороченню та відбудеться його звільнення, внаслідок чого відбулося пільгове списання залишку заборгованості кредиту ОСОБА_1, що свідчить про відсутність наміру останньої щодо подальшої роботи у банку.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді