Ухвала суду № 73108145, 28.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/820/18 Головуючий у І інстанції Соловей Г.В.Провадження № 11-сс/780/202/18 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 28.03.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

суддів: Капічон О.М.,

Сливи Ю.М., Ященко І. Ю.,

секретаря : Коломиченко А.С..

за участю прокурорів: Рудика Р.Ю., Руденка Є.В., Пророченка О.С.,

підозрюваної: ОСОБА_4,

захисників: Піліпенка Д.О., Брякіна В.Г., Гайдая О.Д.,

потерпілих: ОСОБА_8, ОСОБА_9,

пр - ка потерпілих: ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження №12018110310000260 за апеляційними скаргами захисників Брякіна В.Г. та Гайдая О.Д. на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2018 року щодо підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину при наступних обставинах.

Приблизно на початку 2017 року ОСОБА_4 з метою позбутися претендентки на спірне майно - ОСОБА_11 вирішила організувати умисне вбивство останньої. Про свій намір позбавити життя ОСОБА_11, ОСОБА_4 розповіла своєму сину - ОСОБА_12, який вирішив допомогти матері у підшуканні особи, яка може вчинити умисне вбивство на замовлення.

Для організації свого злочинного умислу, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, діючи як ініціатор, замовник і організатор злочину, керуючи його підготовкою шляхом організації пошуку надала вказівку сину - ОСОБА_12 підшукати виконавців вчинення злочину. Після цього у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому місці, на початку 2017 року ОСОБА_12 запропонував своєму знайомому ОСОБА_13 вчинити умисне вбивство на замовлення, за грошову винагороду, на що останній погодився.

Після цього, ОСОБА_12, виконуючи свою роль у вчиненні пособництва, у невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому місці, познайомив між собою свою матір та ОСОБА_13 Під час обговорення замовлення на вбивство людини, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 досягли згоди, що за грошову винагороду в сумі 12 000 доларів США він вчинить вбивство ОСОБА_11 Таким чином ОСОБА_12 вчинив всі дії щодо виконання своєї ролі як пособника у вчиненні замовного вбивства.

В подальшому, в період часу з початку 2017 року по березень 2018 року ОСОБА_4, діючи як ініціатор, замовник і організатор злочину, переслідуючи корисливий мотив, реалізуючи умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_11 у невстановлені час та місці передала ОСОБА_13 грошові кошти в зазначеній сумі як оплату за вчинення умисного вбивства ОСОБА_11, вказавши адресу її проживання, графік та спосіб пересування та надала заздалегідь підготовлений фотознімок ОСОБА_11

13.03.2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_13, виконуючи досягнуті домовленості із ОСОБА_4 щодо умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_11, діючи як виконавець, на замовлення, з метою вбивства останньої за попередньою змовою з ОСОБА_14, який виконував роль пособника, яка полягала в тому, що останній на транспортному засобі «Інфініті» номерний знак НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_13 привіз останнього до місця вчинення злочину в місто Фастів та звідки мав забрати його після вчинення злочину.

Прибувши до вулиці Володимира Великого в м. Фастові став очікувати потерпілу, яка щодня за одним і тим же маршрутом забирала дитину із дитячого садочка. ОСОБА_13 пішки направився на внутрішнє подвір'я АДРЕСА_1 де, побачивши потерпілу, підбіг до неї, повалив на землю та діючи умисно, тримаючи в правій руці заздалегідь приготовлений ним для вчинення злочину ніж, наніс останній не менше 14 ударів в ділянки життєво - важливих органів - шию, тулуб, живіт, спину.

Відразу після цього ОСОБА_13, будучи достовірно впевненим, що спричинені ним тілесні ушкодження ОСОБА_11 достатні для настання смерті, забравши знаряддя злочину із собою, залишив місце вчинення злочину, а сам побіг до автомобіля «Інфініті», що знаходився біля АДРЕСА_2 за кермом якого знаходився ОСОБА_14, на якому залишив територію вчинення злочину.

Згідно довідки Фастівської ЦРЛ смерть ОСОБА_11 настала внаслідок політравми, множинних проникаючих поранень лівої та правої плевральних порожнин, черевної порожнини, множинних ран тулуба та кінцівок, різаної рани шиї з пошкодженням трахеї, геморагічного шоку.

13 березня 2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110310000260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 3, 5 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України / а.п.6/.

16 березня 2018 року ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України /а.п.100 - 103/.

17 березня 2018 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області Сич С.В. про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2018 року вказане клопотання задоволено та до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 14 травня 2018 року.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна; під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено реальні ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 у разі застосування до неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисники Брякін В.Г. та Гайдай О.Д. подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 Свої вимоги обґрунтовують тим, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно розглядатися в Шевченківському районному суді міста Києва, оскільки юридична особа - Головне управління Національної поліції в Київській області розташоване в Шевченківському районі міста Києва, а з 15 березня 2018 року набрав чинності Закон від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Крім того, на думку апелянтів, прокурор не довів наявність ризиків, зазначених у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, ОСОБА_4 здійснює догляд за своїм чоловіком, який є інвалідом 1 групи та потребує сторонньої допомоги. З приводу можливості сховати, спотворити, знищити речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення апелянти зазначають, що ніж та мобільний телефон, що належать ОСОБА_13 були видані ОСОБА_14 та на момент розгляду клопотання в суді вже перебували в матеріалах провадження. Ризик впливати на свідків також не обґрунтований, оскільки свідки в даному кримінальному провадженні жодним чином не свідчать щодо ОСОБА_4 Також апелянти зазначають, що підозра їх підзахисній не ґрунтується на матеріалах провадження, крім того, допитаний ОСОБА_13 власноручно зазначив, що заперечує факт вчинення злочину групою осіб. Посилаються в апеляційній скарзі захисники і на порушення права підозрюваної на доступ до правосуддя, оскільки прокурором в судовому засіданні було надано суду розсекречені матеріали НСРД без попереднього ознайомлення з ними сторони захисту. Апелянти вказують, що протоколи допитів свідків та протоколи обшуків не підтверджують наявність обґрунтованої підозри їх підзахисній. Зокрема, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 допитані 15.03.2018 року неуповноваженою особою, який не входив до складу слідчої групи; свідок ОСОБА_18 фактів будь - яких висловлювань погроз вбивством з боку ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_11 не навела; свідок ОСОБА_19 повідомила деякі прикмети невідомого чоловіка, який пройшов біля неї на відстані витягнутої руки. Обшуки проводилися в помешканні та автомобілі ОСОБА_13, а роздруківка телефонних розмов та смс повідомлень з телефонної книжки останнього не містить жодної інформації, яка б вказувала на причетність ОСОБА_4 до інкримінованих їй дій.

Заслухавши доповідача, захисників та підозрюваної, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити; прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та вважали ухвалу суду законною і обґрунтованою; потерпілих та їх представника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг; перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого судом першої інстанції враховано, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України, а також наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Так, судом крім інших доказів, якими слідство обґрунтовує наявність підозри ОСОБА_4, був взятий до уваги протокол огляду мобільного телефону, що належить ОСОБА_13, відповідно до якого підозрювана здійснювала телефонний дзвінок останньому, при цьому ОСОБА_4 заперечувала факт знайомства з ним.

Оскільки КПК України не містить визначення обґрунтованої підозри, за роз'ясненням вказаного поняття слід звернутися до практики ЄСПЛ. За загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У справі «Ердагоз проти Туреччини» висловлено позицію, що факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тим, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

Суд приходить до висновку, що додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину.

Окрім того, на підтвердження обґрунтованості підозри наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно пов'язати підозрювану ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення (Рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

З приводу наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що перебуваючи на волі підозрювана може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та суду беручи до уваги тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою.

Що стосується посилання захисника на надання прокурором для огляду слідчому судді матеріалів, з якими не була ознайомлена сторона захисту, а також не зазначення судом у вступній частині ухвали про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні, то воно є слушним, однак слід зазначити, що при обґрунтуванні прийнятого рішення суддя керувався лише тими доказами, які були долучені слідчим до матеріалів клопотання та надані всім учасникам процесу, а не зазначення в ухвалі про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не вплинуло на правильність прийнятого судом рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг захисників.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисників - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2018 року, щодо підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

_______ ___ ___

О.М. Капічон Ю.М. Слива І.Ю. Ященко