Ухвала суду № 72990735, 26.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/307/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Бурячек О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махова Діана Анатоліївна, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись до суду зі скаргою на дії та рішення головного державного виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Діани Анатоліївни, просить: «Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д. А. у виконавчому провадженні №55059182 щодо проникнення 27.12.2017 року до двокімнатної квартири №36, загальною площею 46,9 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1 - неправомірними; Визнати Постанову про опис та арешт майна боржника від 27.12.2017 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д. А. у виконавчому провадженні №55059182 - неправомірною; Постанову про опис та арешт майна боржника від 27.12.2017 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д. А. у виконавчому провадженні №55059182 - скасувати».

Обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, представник ОСОБА_1 посилається на наступне, що 04 листопада 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Д. А., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55059182, на підставі дублікату виконавчого листа №755/31824/14 від 24.02.2017 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту в розмірі 11551534,93 грн. та третейського збору в сумі 25500,00 грн. При ознайомленні з матеріалів виконавчого провадження, боржнику стало відомо, що 27 грудня 2017 року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Д. А. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника. Під час складання постанови про опис та арешт майна боржника від 27 грудня 2017 року було описано двокімнатну квартиру №36, загальною площею 46,9 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрована за ОСОБА_1. На думку заявника, дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д. А. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника вважає протиправними у зв'язку з тим, що його права як боржника не були забезпечені шляхом його участі або участі його представника, з грубим порушенням процедури його складення, яка полягає у тому, що боржник не надав добровільної згоди на проникнення до свого житла, а матеріали виконавчого провадження не містять відомостей щодо наявності рішення суду про примусове проникнення до нерухомого майна боржника, крім того, державним виконавцем була порушена черговість опису боржника, яка передбачена ст.ст. 48, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», а також заявник вважає, що державним виконавцем порушено вимоги ЗУ «Про іпотеку» яке полягає в тому, що, майно, на яке державним виконавцем було винесено постанову про арешт та опис майна передано в іпотеку, однак, ніяких доказів про згоду іпотекодержателя на звернення стягнення на дане майно матеріали виконавчого провадження не містять.

09 лютого 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звенувся з письмовою заявою до суду про доповнення підстав скарги на дії та рішення державного виконавця, в якій зазначив, що незаконність Постанови про опис та арешт майна боржника від 27 грудня 2017 року полягає в тому, що зі змісту ст..ст. 10, 48, 68 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що порядок застосування виконавчих заходів зі звернення стягнення на майно боржника та зі звенення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника різниться між собою, та одночасне застосування цих виконавчих заходів за виконавчими документами про стягнення боржника коштів неможливе. Відповідно до ч. 2 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження», за іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних заробітних плат. Таким чином, якщо у виконавчому провадженні за виконавчим документом про стягнення з боржника коштів у розмірі, що перевищують п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, присутня постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то дане вказує на те, що присутня відповідна заява стягувача і в цьому виконавчому провадженні для повного виконання виконавчого документу не застосовуються заходи примусового звернення стягнення на майно боржника. Оскільки у Постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21 листопада 2017 року зазначено, що підставою винесення даної постанови була письмова заява стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» від 21 листопада 2017 року про звернення стягнення на заробітну плату боржника, а тому, у виконавчому провадженні №55059182, з моменту винесення державним виконавцем даної постанови про звернення стягнення на заробітну плату, виконавчі заходи зі звернення стягнення на будь - яке майно боржника не можуть застосовуватись.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, з підстав викладених у скарзі, просив скаргу задовольнити.

Особа рішення, дія і бездіяльність якої оскаржується - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махова Діана Анатоліївна в судове засідання не з'явилася, подала до суду відзив на скаргу, в яких просила у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі (а.с.43-45).

Представник заінтересованої особи ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника зяавника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, дослідивши матеріали виконавчого провадження №55059182, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Діаною Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа - дублікат №755/31824/14 виданого 24 лютого 2017 року дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту №10-29/7803 від 08 липня 2008 року в сумі 10784789,26 грн., заборгованість по договору кредиту 10-29/7804 від 08 липня 2008 року у сумі 766745,67 грн., та третейський збір в сумі 25500,00 грн. (а. с. 10)

06 листопада 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Діаною Анатоліївною в межах виконавчого провадження № ВП55059182 винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 передав, а АКБСР «Укрсоцбанк» отримав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 на підставі Іпотеченого договору 1992 від 09 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В., реєстраційний номер обтяження: 7012809.

21 листопада 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Діаною Анатоліївною, в межах виконавчого провадження № ВП55059182, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої, оскільки станом на 21.11.2017 року боржником в добровільному порядку рішення суду не виконано, згідно з відповіді Державної фіскальної служби від 06.11.2017 року №1030677320 ОСОБА_1 отримує доходи в Національному університеті фізичного вихованняі спорту України, за адресою: АДРЕСА_2, та у в'язку з тим, що 21 .11.2017 року до Відділу надійшла письмова заява стягувача з проханням направити за місцем роботи боржника постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника , звернуто стягнення на доходи боржника. (а. с. 61)

23 листопада 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Діаною Анатоліївною, в межах виконавчого провадження № ВП55059182, винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 11)

01 грудня 2017 року Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Діаною Анатоліївною, в межах виконавчого провадження № ВП55059182, винесено постанову про розшук майна боржника

В подальшому, в межах виконання вказаного виконавчого провадження, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Діаною Анатоліївною було винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 17 грудня 2017 року, згідно якої було описано та накладено арешт на майно: квартира АДРЕСА_1. Також, на описане майно було накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: заборонено відчужувати, призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_5 (а.с.67-69).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, сторона заявника, зокрема, посилалася на те, що при проведенні опису та арешту майна ОСОБА_1 головним державним виконавцем не було забезпечено його права як боржника шляхом його участі або участі його представника, з грубим порушенням процедури його складення, яка полягає у тому, що боржник не надав добровільної згоди на проникнення до свого житла, а матеріали виконавчого провадження не містять відомостей щодо наявності рішення суду про примусове проникнення до нерухомого майна боржника, крім того, державним виконавцем була порушена черговість опису боржника, яка передбачена ст.ст. 48, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», а також заявник вважає, що державним виконавцем порушено вимоги ЗУ «Про іпотеку», що полягає в тому, що, майно, яке зазначено державним виконавцем у постанові про арешт та опис майна передано в іпотеку, однак, ніяких доказів про згоду іпотекодержателя на звернення стягнення на дане майно матеріали виконавчого провадження не містять, крім того, головний державний виконавець постановою від 21 листопада 2017 року зверненув стягнення на заробітну плату боржника, підставою винесення даної постанови слугувала письмова заява стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» від 21 листопада 2017 року, а тому, у виконавчому провадженні №55059182, з моменту винесення державним виконавцем постанови про звернення стягнення на заробітну плату, виконавчі заходи зі звернення стягнення на будь - яке майно боржника не можуть застосовуватись.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п.п. 10-12 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), Після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження.

Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то постанова про опис та арешту майна (коштів) складається в чотирьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, а інші - вручаються зберігачеві майна та сторонам виконавчого провадження під підпис.

У разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі необхідності (наявність інформації про псування або розтрату майна тощо) виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому виконавець готує повідомлення до органів досудового розслідування щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності.

Факт передачі майна новому зберігачу засвідчується актом виконавця або актом приймання-передавання майна, який долучається до постанови про заміну зберігача.

Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Таким чином, з вищевикладеним норм законодавства вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця, який здійснює виконавчі дії по здійсненню опису та арешту майна, повідомити боржника про проведення опису та арешту майна.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем при винисенні постанови про опис та арешт майна боржника від 27 грудня 2017 року було дотримано вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії було проведено в присутностиі двох понятих, яким було роз'яснено їхні права та обов'язки, інформацію про власника майна, а саме: квартиру АДРЕСА_3 було отримано з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Крім того, при опису майна був присутній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, з його слів, орендує квартиру за зазначеною адресою, та яким надано доступ до вищезазначеної квартири. Крім того законодавством чітко передбачено процедуру, після чого здійснюється опис та арешт майна, а саме: у разі якщо у боржника відсутні кошти та інші цінності, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення, якої головним державним виконавцем порушено не було.

Відповідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

За таких обставин, посилання заявника, на те, що державним виконавцем порушено черговість опису боржника, яка передбачена ст.ст. 48, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», як на підставу визнання постанови про опис та арешт майна боржника від 27.12.2017 року, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Д. А., не підлягають задоволенню, оскільки боржник проживає та зареєстрований за іншою адресою, відмінною від адреси квартири на яку державним виконавцем накладено арешт майна.

Крім того, суд не бере до уваги посиланя заявника на те, що державним виконавцем порушено вимоги ЗУ «Про іпотеку», яке полягає в тому, що, квартиру, на яку державним виконавцем було винесено постанову про арешт та опис майна передано в іпотеку, однак, ніяких доказів про згоду іпотекодержателя на звернення стягнення на дане майно матеріали виконавчого провадження не містять, оскільки, як наголосив Верховний Суд України у своїй правовій позиції від 04.02.2015 року у цивільній справі № 6-238 цс14, виконавчі дії з реалізації предмета іпотеки, на яке звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводяться за спеціальним порядком відповідно до статті 41 ЗУ «Про іпотеку» шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження", а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, з огляду на оцінені судом докази в їх сукупності в розрізі дотримання державним виконавцем законодавства України в частині винесення оскаржуваної постанови вбачається, що зазначені заявником підстави визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна боржника по суті є опосередкованими та такими, що не впливають на сутність правомірності проведення виконавчих дій по опису та арешту майна боржника, враховуючи той, факт, що стороною заявника не заперечувався той факт, що майно, яке підлягало опису та на яке було накладено арешт належить боржнику, а державний виконавець, в свою чергу, зобов'язаний вживати всіх заходів для виконання рішення суду.

Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом не вбачається підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махова Діана Анатоліївна, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця.

Враховуючи викладене та Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", п.18 Постанови № 6 від 07 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «"Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.ст. 353, 447, 451ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махова Діана Анатоліївна, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я