Постанова № 72986353, 21.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/4366/16-ц Головуючий суддя І інстанції Іванова І. В.

Провадження № 22-ц/790/1575/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Бровченка І.О., Бурлака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_4, Міжнародного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» (попередня назва Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»), про визнання недійсними торгів,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому уточнила та в остаточній редакції просила визнати недійсними торги з продажу нежитлових приміщень цокольного поверху №№1,1а,2,3,4,5,7,7а, загальною площею 113,1 кв. м. в літер «А-2», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що відбулися в порядку виконавчого провадження ВП №46221696.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалась на те, що 10-12.05.2016 року відбулися електронні торги ДП «СЕТАМ» одним з лотів яких було належне їй нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху №№1,1а,2,3,4,5,7,7а, загальною площею 113,1 кв.м. в літ. «А-2», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний аукціон відбувся в рамках виконавчого провадження ВП №46221696 про звернення стягнення на іпотечне майно, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 13.07.2010 року по справі №21966/10, з метою достроково погашення заборгованості за кредитним договором №00095/RКН від 22.08.2008 року, що складає 676 430,85 грн. Результатом торгів є правочин з переходу права власності на їх предмет, а саме на вищезазначені нежитлові приміщення.

Зазначала, що оскільки вона не була повідомлена про проведення торгів, про їх час та всі додаткові витрати, у тому числі на підготовку до прилюдних торгів, вона не мала змогу реалізувати належне їх право виконати вимогу за основним зобов'язанням.

Посилалась на те, що відповідачем не було виконано вимоги ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», чим порушено її право сплатити борг до відчуження майна.

Також, не були виконанні вимоги ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», а саме нею не було отримано письмове повідомлення про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Крім того, вказувала, що місце розташування даних приміщень завжди приваблювало потенційних покупців. Вона неодноразово зверталася до ПАТ «Марфін Банк» з усними та письмовими заявами про бажання продати предмет іпотеки з метою погашення частини боргу за кредитним договором. Зокрема, про можливість продажу приміщень та наявність покупців, готових у найближчий час придбати приміщення, нею було подано заяви до ПАТ «Марфін Банк» 21.09.2012 року, 05.12.2012 року, 29.12.2014 року, до цього вона неодноразово зверталася до керуючого Харківським відділенням ПАТ «Марфін Банк» з аналогічними заявами в усній формі.

Враховуючи, що контактні дані осіб, які раніше виявляли бажання придбати дані приміщення у неї залишились, вона могла би запропонувати їм придбати приміщення з публічних торгів, а також підшукати інших потенційних учасників торгів. Але через те,що її не було проінформовано про проведення торгів належним чином, вона не мала змоги самостійно підшукувати покупців серед її знайомих. Як вбачається з даних системи «СЕТАМ», для участі у торгах зареєструвалося 5 учасників, але лише один з них брав участь в аукціоні, тому приміщення були продані за початковою ціною.

Вважала, що у випадку залучення до участі у прилюдних торгах більшої кількості учасників зокрема осіб, які раніше виявляли бажання придбати дані приміщення, приміщення могли бути продані за вищою ціною, таким чином частина її боргу перед банком, не покрита коштами, вилученими від продажу, була б меншою.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Крім того, просить визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №165122; та визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 07.06.2016 року.

Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував аналіз ринкових цін на нежитлові приміщення у АДРЕСА_1, з яких вбачається, що оцінка нежитлових приміщень, які були продані на торгах у декілька разів нижчою за ринкову ціну.

Вважає, що суд першої інстанції не враховано, що її не було повідомлено про проведенні електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, чим було порушено її права. Вказує, що в матеріалах справи відсутній фіскальний чек про направлення даного повідомлення та зворотне поштове повідомлення із зазначенням причин невручення або вручення поштового направлення.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що порушення порядку її повідомлення про проведення електронних торгів істотно вплинуло на їх результат, оскільки вона була позбавлена можливості виконати до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах вимогу за основним зобов'язанням. Крім того, у разі повідомлення її про проведенні прилюдних торгів, приміщення могли бути продані за вищою ціною, оскільки у неї були покупці, які виявили бажання придбати спірні приміщення за вищою ціною.

ДП «СЕТАМ» суду було подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому просять скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Своїм правом на подачу відзиву на скаргу також скористалась третя особа - ПАТ «МТБ БАНК» (попередня назва ПАТ «Марфін Банк»), в якому просять скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.07.2010 року позовні вимоги ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступник ПАТ «Марфін Банк») до ОСОБА_3 були задоволені. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №00118rКН від 22.08.2008 року, що належить ОСОБА_3 на праві власності. З метою дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 76 430,85 грн.надано ВАТ «Морський транспортний банк» право на продаж предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві, в т.ч. з застосуванням продажу на публічних торгах. Рішення набрало законної сили.

27.01.2015 року старшим державним виконавцем Мазій М.А., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-1966/10, виданому Жовтневим районним судом м. Харкова 14.01.2015 року про звернення стягнення за договором іпотеки №00118rКН від 22.08.2008 року, а саме нежитлові приміщення цокольного поверху №1,1а,2,3,4,5,6,7,7а, загальною площею 113, 1 кв. м. в літер «А-2» за адресою АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3

27.01.2015 року копія зазначеної вище постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією за вих. №596.

16.02. 2015 року старшим державним виконавцем Мазій М.А., на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» складено акт опису та арешту майна боржника , а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху №1,1а,2,3,4,5,6,7,7а, загальною площею 113, 1 кв. м. в літер «А-2» за адресою АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3.

Згідно супровідного листа від 16.02.2015 року за №1321 на адресу ОСОБА_3 було направлено копію акту опису й арешту майна від 16.02.2015 року.

Постановою державного виконавця про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості об'єкта нерухомого майна від 01.03.2016 року в порядку вимог статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості об'єкта нерухомого майна.

01.03.2016 року копію вищевказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома, суб'єкту оціночної діяльності - для виконання.

Відповідно до звіту оцінки майна від 15.03.2016 року, зробленого суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 - ринкова вартість об'єкта оцінки, а саме нежитлових приміщень цокольного поверху №1,1а,2,3,4,5,6,7,7а, загальною площею 113, 1 кв. м. в літер «А-2» за адресою АДРЕСА_1 станом на 15.03.2016 року становить 589 000 грн. без ПДВ.

23.03.2016 року державним виконавцем відповідно до ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонам виконавчого провадження (рекомендованим листом) було надіслано повідомлення про оцінку майна боржника за вих. №3077.

15.04.20016 року державним виконавцем сформовано пакет документів, щодо подальшої передачі на реалізацію нерухомого мана, що належить ОСОБА_3

Згідно інформації отриманої з офіційного веб-сайту ДП «СЕТАМ» 21.04.2016 року організатором було виставлено на реалізацію (нежитлові приміщення цокольного поверху : АДРЕСА_1) за лотом №142756 зі стартовою ціною 595 100,00 грн.

Державним підприємством «СЕТАМ» розміщено публікацію про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту №142756 у двох засобах масової інформації, а саме: «Прем'єр від 23.04.2016 року №92 та в газеті «Харківський кур'єр» від 25.04.2016 року №33.

Згідно листа №1595/19-18-16 від 25.04.2016 року, на виконання частини 5 статті 43 Закону України «Про іпотеку», державне підприємство «СЕТАМ» письмово повідомило про реєстраційний номер лота, відомості про предмет, іпотеку, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту №142756 ОСОБА_3, ПАТ «Марфін банк», Жовтневий ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Торги по даному лоту тривали з 10 травня 2016 року по 12 травня 2016 року та відбулися, про що було складено протокол проведення електронних торгів №165122 згідно якого переможцем став Учасник №5 з ціновою пропозицією 595 100, 00 грн., на підставі відсутності допущених учасників торгів.

Дані торги відбулися згідно приписів Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2710/5 від 22.12.2015 року.

Переможцем зазначених електронних торгів став відповідач ОСОБА_4, яка своєчасно сплатила гроші за придбаний лот, а саме: нежитлових приміщень цокольного поверху №1,1а,2,3,4,5,6,7,7а, загальною площею 113, 1 кв. м. в літер «А-2» за адресою АДРЕСА_1.

07.06.2016 року старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській обрості Мазій М.А. було складено акт державного виконавця про проведені електронні торги нежитлових приміщень цокольного поверху №1,1а,2,3,4,5,6,7,7а, загальною площею 113, 1 кв. м. в літер «А-2» за адресою АДРЕСА_1, які належали на праві власності боржнику ОСОБА_3та за результатами електронних торгів належать переможцю - ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність порушень з боку відповідачів під час проведення електронних торгів нежитлових приміщень, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження), у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. ( в редакції від 28.12.2015 року).

Реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, на момент проведення оспорюваних торгів, проводилася на підставі Наказу №2710/5 від 22 грудня 29015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1620/28065.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2015 року за № 1200/27645, проводить уповноважене державне підприємство «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204 (зі змінами).

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів визначено, що електронні торги продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено обороноздатного, та майна, зазначеного в частині восьмій ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації. Лот одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах.

Організатор електронних торгів (далі Організатор) державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до ч. 3 розділу ІІV Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 22.12.2015 року №2710/5, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Електронні торги з реалізації предмета іпотеки проводяться в двомісячний строк з дня одержання Організатором заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна.

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні у двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

Пунктом 3 розділу III вказаного вище Порядку реалізації арештованого майна, передбачено, що організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Згідно ч. 3 розділу ІІV Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 22.12.2015 року №2710/5дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автором.

Після підтвердження факту оплати вартості лота на Веб-сайті відображаються відомості про завершення торгів.

За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки. У протоколі, крім інформації, передбаченої пунктом 1 цього розділу, зазначаються дата видачі/підписання протоколу та початкова ціна предмета іпотеки, встановлена відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку».

Протокол електронних торгів роздруковується переможцем електронних торгів із особистого кабінету, підписується та передається особисто або через представника Організатору або надсилається засобами зв'язку на поштову адресу Організатора. У разі підписання протоколу за допомогою електронного цифрового підпису протокол надсилається переможцем із особистого кабінету на електронну адресу Організатора. Підписаний протокол повинен надійти до Організатора не пізніше семи робочих днів з дати отримання протоколу переможцем в особистому кабінеті.

Не пізніше наступного робочого дня після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю.

Згідно ч.1, 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин. визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Разом із тим відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і до дня проведення прилюдних торгів. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Отже, виходячи з правового аналізу зазначених норм необхідно дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що звіт про оцінку майна було виконано 15.03.2016 року тобто приблизно за два місяці до проведення електронних торгів, та він не був оскаржений ОСОБА_3

За таких обставин необґрунтованими є посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на зниження вартості предмета оцінки у порівнянні з ринковими цінами.

В постанові Верховного суду України від 13.04.2016 року у справі №6-2988цс15 зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України, до договору купівлі-продажу аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Оскільки продаж спірних нежитлових приміщень відбувся в належній формі та із досягли згоди сторін з усіх істотних умов договору, відсутні підстави для визнання вищевказаного договору недійсним.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що її не було повідомлено належним чином про проведення прилюдних торгів спростовуються наявним в матеріалах справи листом про проведення прилюдних торгів від 25квітня 2016 року № 1595/19-18-16, який було направлено на адресу позивача, що є належним повідомленням в порядку вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 21.04.2016 року державним підприємством «СЕТАМ» було повідомлено про публікацію на веб-сайті щодо виставлення на реалізацію нежитлових приміщень цокольного поверху: АДРЕСА_1 за лотом №142756 зі стартовою ціною 595 100,00 грн.

Державним підприємством «СЕТАМ» розміщено публікацію про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту №142756 у двох засобах масової інформації, а саме: «Прем'єр від 23.04.2016 року №92 та в газеті «Харківський кур'єр» від 25.04.2016 року №33.

До того ж, згідно висновків, викладених у постанові від 18 листопада 2015 року (справа № 6-1884цс15) Верховного Суду України,сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яку повинні встано вити суди, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, повинне бути наявне порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що вона не змогла скористатись своїм правом виконати до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, вимогу за основним зобов'язанням є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 26 березня ознайомилась з матеріалами справи та зняла фотокопії, що свідчить про її обізнаність про хід виконавчого провадження у вищевказаній справі.

Відповідно до роз'яснень п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів.

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявність порушень з боку відповідачів, на які посилається позивач останнім не доведені тане вплинули на результат проведених електронних торгів.

Згідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються та не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №165122; та визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 07.06.2016 року апеляційним судом не розглядались, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що в порядку вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення без задоволення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 26.03.2018.

Головуючий -

В.Б. Яцина

Судді -

І.О. Бровченко.

І.В. Бурлака.