Ухвала суду № 72896963, 20.02.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.02.2018 Справа № 554/4080/15-к

провадження 1-о/554/3/2018

справа № 554/4080/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2018 м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі

головуючого - судді Січиокно Т.О.

за участю: секретаря Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2В про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,-

в с т а н о в и в:

у липні 2017 року до суду надійшла вказана вище заява, в якій заявник просить суд скасувати вирок Октябрського районного суду м.Полтава від 21.09.2015 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05.01.2016 року, якою цей вирок залишено без змін та ухвалити виправдувальний вирок.

Заява мотивована тим, що під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 12014170010000651, за яким його підзахисного ОСОБА_1 визнано винним за ч.1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України та засуджено до реальної міри покарання у виді позбавлення волі, йому стало відомо про очевидні факти фальсифікації матеріалів оперативно – розшукових заходів, проведення негласних слідчих дій в судах першої та апеляційної інстанцій, які не були предметом судового розгляду. З посиланням на п.1 ч. 2 ст.459 КПК України вказав на процесуальні документи, які ніби – то підтверджують факти штучного створення та підроблення процесуальних джерел доказів, а саме: протокол про помічення грошових коштів від 02.12.2014 року (т.1 а.с.87), протокол про хід оперативно – розшукового заходу у формі оперативної закупівлі від 02.12.2014 року (т. 1 а.с.89), протокол про хід оперативно – розшукового заходу у формі оперативної закупівлі від 02.12.2014 року (т. 1 а.с.94), протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 02.12.2014 року (т.1 а.с.96), протокол про помічення грошових коштів від 03.12.2014 року (т.1 а.с.100), протокол про огляд покупця та вручення грошових коштів від 03.12.2014 (т.1 а.с.102), протокол про хід оперативно – розшукового заходу в формі оперативної закупівлі від 03.02.2015 року (т.1 а.с.106), протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.02.2015 року (т.1 а.с.108), протокол про результати проведення негласної (розшукової) дії у формі оперативної закупки із застосуванням оперативно – технічного заходу аудіо – відео контролю ОСОБА_1 від 10.02.2015 року (т.1 а.с. 110), протокол про результати оперативно – технічного заходу від 10.02.2015 року (т.1 а.с.133-143), постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 31.01.2015 року (т.2 а.с.20 – 21), доручення про проведення негласних слідчих дій по контролю за вчиненням злочину від 21.01.2015 року (т.2 а.с.22-23), постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 31.01.2015 року (т.2 а.с.20-21), доручення про проведення негласних слідчих дій по контролю за вчиненням злочину від 21.01.2015 року (т.2 а.с.22-23).

Окрім цього, заявник вказує, що під час проведення оперативно – розшукових, негласних слідчих дій у даному кримінальному провадженні було допущено порушення ст. 271 КПК України, так як відсутня постанова начальника Полтавського МУ УМВС України ОСОБА_3, погоджена з прокурором Гринь Г.Г., щодо надання дозволу на проведення оперативно – розшукових заходів, в ній відсутній гриф «таємно». Матеріали даного кримінального провадження (том № 1) не були предметом дослідження у суді першої інстанції. На стадії апеляційного провадження до кримінального провадження було долучено ряд документів, які були виготовлені прокурорами після проведення досудового розслідування та судового розгляду у суді першої інстанції, а отже не відкриті обвинуваченому та стороні захисту, що також вказує на їх фальсифікацію, зокрема постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 31.01.2015 року (т.2 а.с.20-21) та доручення про проведення негласних слідчих дій по контролю за вчиненням злочину від 21.01.2015 року (т.2 а.с.22-23), так як їх виготовлено попереднім друкуванням тексту із залишенням місць для заповнення тексту від руки ОСОБА_1 Виходячи із матеріалів справи, у правоохоронців не було обґрунтованої необхідності у проведенні значної кількості оперативних закупок наркотичних засобів в обвинуваченого, а отже ті створили штучні докази його вини з метою притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та мала місце провокація з боку правоохоронців. Відсутня встановлена форма складених документів оперативного характеру, що додатково підтверджує факт їх фальсифікації.

Окрім цього, у доповненій заяві ОСОБА_2 вказав на утворення Октябрського районного суду м.Полтави з порушенням конституційних норм, що ніби –то має наслідком незаконність прийнятих ним усіх судових рішень.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_1 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримали, наполягали на її задоволенні з підстав, викладених у ній та в доповненнях до неї.

Прокурор Чічіль М.В. заперечила проти задоволення даної заяви, оскільки заявник не навів доводів, які б вказували на наявність нововиявлених обставин, а намагається надати оцінку доказам, допустимість яких вже встановлена судом першої та апеляційної інстанцій.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку:

вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 21.09.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1 і 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 та ч. 1 ст. 313, 70 КК України та остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

05.01.2016 року ухвалою Апеляційного суду Полтавської області вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 21.09.2015 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляційні скарги засудженого, захисника та прокурора – без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.459 КПК України нововиявленою обставиною визнається штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.

Оцінивши доводи заявника щодо штучного створення або підроблення доказів та їх фальсифікації, суд зазначає, що на його розгляд не було надано документів - вирок/и суду, якими могли бути встановлені вказані вище обставини, що підтверджували б притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у штучному створенні або підробленні доказів.

Суд не погоджується з доводами заявника про те, що наведені у заяві обставини є нововиявленими і не були відомі суду на момент ухвалення вироку від 21.09.2015 року.

З матеріалів кримінального провадження № 12014170010000651 від 02.12.2014 року та з даних вироку Октябрського районного суду м.Полтава від 21.09.2015 року та ухвали Апеляційного суду Полтавської області вбачається, що в ході судового розгляду судом були досліджені усі надані сторонами докази, у т.ч. ті, на які посилався у своїй заяві захисник ОСОБА_2 та їм надана правова оцінка з точки зору їх допустимості та належності.

З цих підстав, доводи останнього щодо виключення доказів як допустимих не можуть бути задоволені, оскільки їх належність та допустимість вже встановлена судом, який розглянув справу по суті, дослідив їх у нарадчій кімнаті, дав їм належну оцінку і врахував при ухваленні вироку, при чому усі обставини, на які заявник посилався як на нововиявлені, були відомі суду на момент ухвалення вироку щодо ОСОБА_1,

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що викладені у заяві доводи захисника ОСОБА_2 є оцінкою доказів, зібраних та досліджених судом під час судового розгляду, за результатами розгляду якого ухвалено вирок, який набрав законної сили та намаганням домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а тому суд вважає, що його незгода із вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 21.09.2015 року; неправильна, на його думку, оцінка судом доказів, не є нововиявленими обставинами з огляду на положення ч. 2 ст. 459 КПК України.

При чому, доводи захисника щодо утворення Октябрського районного суду м.Полтави з порушенням конституційних норм, що ніби –то має наслідком незаконність прийнятих ним рішень та які він вважає нововиявленими обставинами у даній справі, суд розцінює як надумані та безпідставні, а тому вони не можуть бути підставою для задоволення його заяви.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою – домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі… Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. ( Справа «Рябих проти Росії», заява № 52854/99, п.52 ECHR, 2003-ІХ).

Згідно з ч. 1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.376, 459-467 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2В про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами – залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: Т.О.Січиокно

Повен текст ухвали виготовлено та проголошено судом 23 лютого 2018 року о 15 годині 45 хвилин.