Ухвала суду № 72896965, 21.03.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.03.2018 Справа № 554/1779/18

Єдиний унікальний номер 554/1779/15

Провадження №1-кс/554/2310/2017

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2018 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Бугрій В.М.,

при секретарі судового засідання Шевченко О.Г.,

за участю прокурора Передерія А.В.,

слідчого Тарадіна А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000193 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2018 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що слідчим відділенням Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000193 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше неодноразово засудженим за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову скоїв тяжкий корисливий злочин на території Миргородського району, при наступних обставинах:

Так, гр. ОСОБА_1, 19.03.2018 року, близько 10:20 год., діючи повторно, на виконання заздалегідь розробленого плану, аби приховати власну зовнішність від викриття, оскільки господарство гр. ОСОБА_4 ззовні устатковане камерами відеоспостереження, про що гр. ОСОБА_1 стало відомо напередодні, в період підготовки до вчинення злочину, аби унеможливити власне викриття, в якості спорядження використав зимовий маскувальний костюм та рюкзак, риси ж обличчя сховав за головним убором - балаклавою. В той же час, в якості зв’язку ОСОБА_1 використав рацію, що в свою чергу позбавило б у майбутньому працівників поліції здійснити розшук злочинця за сигналом мобільного зв’язку.

За таких обставин, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 у невстановлений слідством спосіб, прибув до домогосподарства гр. ОСОБА_4, що знаходиться в селі Гаркушинці Миргородського району, по вул. Яблунева,5.

Далі, діючи таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю господаря та сторонніх осіб, шляхом розбиття скла одного із вікон, відчинив віконну раму, після чого через віконний пройом проник до будинку господаря, що на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яке розташоване у с. Гаркушинці Миргородського району, по вул. Яблунева, 5. Вже перебуваючи у житловому приміщенні домогосподарства, гр. ОСОБА_1 поспіхом, вивертаючи речі і документи із меблів, послідовно, на протязі короткого проміжутку часу, здійснив огляд речей та документів, у яких віднайшов грошові заощадження як в українській, так і в іноземній валюті, а також золоті ювелірні прикраси, що належать подружжю ОСОБА_4.

Зокрема, в спальній кімнаті будинку, ОСОБА_1 виявив ювелірні прикраси із золота, серед яких: чотири хрестики, із золота 585 проби; дві ладанки із золота 585 проби; один кулон, із золота 585 проби; овальна підвіска, із золота 585 проби; ланцюжок, із золота 585 проби; плетіння «Бісмарк»; чотири пари сережок із камінням та без таких, із золота 585 проби; шість обручок із камінням та без таких, із золота 585 проби; браслет, із золота 585 проби; ланцюжок із перлів та пакетик із порваним ланцюжком із перлів, все загальною вартістю, за оцінкою потерпілого 86 тисяч гривень, а також 11 тисяч 100 доларів США та 94 тисячі 500 гривень в національній Українській валюті, які помістив до камуфльованого рюкзака, та поспіхом через віконний отвір покинув приміщення будинку, тим самим спричинивши матеріальну шкоду гр. ОСОБА_4 у великих розмірах, на загальну суму, 180 тисяч 500 гривень та 11 тисяч 100 доларів США, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, до кінця.

Ввечері того ж самого дня, близько 18-25 год., за результатами проведення слідчих-розшукових дій, працівниками поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, в одній із прилеглих лісосмуг, що на території Гаркушинської сільської ради Миргородського району, при спробі втечі, здійснено затримання гр. ОСОБА_1, який був одягнутий у зимовий маскувальний костюм з рюкзаком, та головним убором на голові у вигляді балаклави та викраденими речами, з огляду на що гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий слідчим в порядку ст. 208 КПК України, з підстав, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин. При його особистому обшуці у затриманого виявлені ювелірні прикраси із золота, а також грошові кошти у національній та іноземній валюті, в сумі заявленій потерпілим про вчинення злочину.

Відповідно до офіційного курсу національного банку вартість одного долару США, станом на 19 березня 2018 року, складає 26.44 грн., що в перерахунку на українську національну валюти, з огляду на 11 тис.100 доларів, відповідає 293 484 грн., а тому сума шкоди, не враховуючи ювелірні вироби, в (293 484+180 500):863=549 разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що відповідно до п. 3 примітки до ст.185 КК України, визначено як крадіжка вчинена у великих розмірах.

Своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у приміщення, вчинена у великих розмірах, що є кваліфікуючими ознаками скоєного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

20 березня 2018 року слідчим Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцю АДРЕСА_1, українцю, громадянину України, не працюючому, одруженому, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому: в останнє 06.04.2012 року Миргородським міськрайонним судом за ст.185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, остаточно із застосуванням ст.71 КК України, засуджений до 6 років 5 місяців позбавлення волі, 11.04.2016 року звільнений з місць п/в за відбуттям покарання, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є отримання під час досудового розслідування наступних доказів:

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.03.2018 року;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 20.03.2018 року;

протоколом огляду місця події від 19.03.2018 року;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 19.03.2018 року;

протоколом огляду місця події від 19.03.2018 року;

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.03.2018 року;

протоколом затримання ОСОБА_1 від 19.03.2018 року;

протоколом огляду відеозапису із камер зовнішнього відеоспостереження від 20.03.2018 року.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Так, ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення тяжких корисливих злочинів, в період коли судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, і знову скоїв тяжкий корисливих злочинів на території Миргородського району.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 є запобігання вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, який є тяжким (ч. 4 ст.185 КК України), а також наявність ризиків, визначених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, який дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1

1) буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

5) може вчинити інше кримінальне правопорушення майнового характеру чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, підтверджується, що за вчинений злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, маємо підстави вважати, що він може почати переховуватися від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Це підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, саме переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування.

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується стійкою антисоціальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_1 та поведінкою в конкретному випадку, яка характеризується систематичним характером вчинених ним злочинних дій, а також корисливим мотивом підозрюваного, відсутністю постійного або тимчасового місця працевлаштування, відповідно постійного заробітку.

Так, відповідно до довідки ДІТ МВС України у Полтавській області ОСОБА_1 неодноразово судимий, зокрема за вчинення тяжких корисливих злочинів.

Підозрюваний ОСОБА_1, після свого звільнення із місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, не вчиняв ніяких дій задля інтегрування до громадянського суспільства, не має постійного місця роботи, продовжив отримувати засоби до існування, вчинюючи злочини корисливої спрямованості.

Таким чином, наведені обставини свідчать про невиконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків, а вимога ДІТ МВС України відносно останнього вказує на реальну можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень, через ігнорування раніше неодноразово застосованих заходів індивідуальної превенції за корисливі злочини та наявності підозри у даному кримінальному провадженні, що відповідно до п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованою підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Неможливість уникнення заявлених ризиків застосуванням більш м’якого запобіжного заходу полягає в тому, що ОСОБА_1, маючи відсутність місця роботи та постійного заробітку, що стали причинами та умовами повторного вчинення ним тяжкого корисливого злочину, будуть знову його провокувати продовжити злочинну діяльність, не зважаючи на запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Крім того, беручі до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та у справі «Лабіта проти Італії», про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_1, жоден інший більш м’який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не забезпечить належну поведінку останнього та виконання ним процесуальних дій, з наступних причин: особисте зобов’язання- не можливо застосувати у зв’язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1, вчинив особливо тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об’єктивної істини у даному кримінальному провадженні; особиста порука - на адресу слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1, оскільки не має у своєму оточенні людей з відповідної репутацією; застава - слідчому чи прокурору у кримінальному провадженні не надходили заяви чи клопотання від підозрюваного ОСОБА_1, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в разі звернення слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 означеного запобіжного заходу;

Домашній арешт - неможливо застосувати у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобіганню вчиненню зазначеним ризикам;

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, який не пов’язаний з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, прошу визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі не менш ніж 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір застави можливо визначити з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та буде достатньою мірою аби гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний з клопотанням не погодився та просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, обравши запобіжний захід, не пов»язаний з триманням під вартою.

Захисник з клопотанням не погодився та просив відмовити у його задоволенні, обравши запобіжний захід, не пов»язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

20.03.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді арешту на строк від п»яти до восьми років позбавлення волі.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв’язків, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на потерпілого, та свідків,кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, звільнившись з місця позбавлення волі через короткий проміжок часу знову вчинив корисливий злочин, що підкреслює, що він, як особа, має стійку антизаконну установку в його поведінці.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров’я та членів його сім»ї, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м’який запобіжний захід.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, обставини кримінального правопорушення та характеризуючі дані про його особу, матеріальний стан, є доцільним погодитися з прокурором та слідчим і визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1762 грн. (1762 грн. х 300 = 528600 грн.), що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, визначені ст.194 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний був затриманий 19.03.2018 року о 18 годині 20 хвилин, а тому строк тримання під вартою слід рахувати з цього часу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000193 від 19.03.2018 року, за фактом квартирної крадіжки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з 19.03.2018 року з 18 год. 20 хв..

Строк дії ухвали – до 18 год. 20 хв. 18 травня 2018 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 Юрієвичем, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 528600 грн., у національній грошовій одиниці - гривні.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ ЗКПО 26304855 МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Октябрського районного суду м. Полтави коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій