Постанова № 72835358, 20.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2407/18 А Справа № 190/424/17 Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В.М. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»

на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В квітні 2017 року ПАТ АБ «Експрес-Банк», правонаступником якого є ПАТ АКБ «Індустріалбанк», звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 15.03.2013 року між банком та ОСОБА_2, укладений кредитний договір №21396/30/к/пт, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 20 000,00 грн, строком на 24 місяці з 15.03.2013 р., до 15.03.2015 р., зі сплатою 29% річних за користування кредитними коштами.

На забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору між ПАТ АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_3, 15.03.2013 року укладено договір поруки №21396/30/пт/пр, згідно якого остання взяла на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність у тому ж обсязі що і ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу та нарахованих відсотків за користування кредитом та сум штрафних санкцій. Всупереч умовам договору відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали, в результаті чого станом на 07.04.2017 р., утворилась прострочена заборгованість по кредиту, з яких: 11 225 грн 55 коп. - залишок заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом; 3 223,77 грн - пеня за прострочення сплати заборгованості по відсотках. Загальна сума заборгованості складає 14 449 грн 32 коп., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року в задоволені позову ПАТ АБ «Експрес-Банк» відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ПАТ АКБ «Індустріалбанк»звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального і матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим,що пунктами 1.4. та 4.1. Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування простроченою сумою договору, а згідно п.7.1 Кредитного договору, договір припиняє свою дію тільки у разі повного виконання позичальником своїх зобовязань. Тому, враховуючи, що заборгованість за кредитним договром повністю боржниками не погашена, з відповідачів на користь банку підлягають стягненню відсотки за користування кредитом та суми штрафних санкцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15 березня 2013 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес - Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 21396/30/к/пт за умовами якого позивач надавав відповідачу кредит в розмірі 20 000 грн строком на 24 місяці до 15.03.2015 року зі сплатою 29 % річних. Відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений та згоден з Умовами надання кредиту, про що зазначив у анкеті позичальника (а.с.24).

15.03.2013 р. між ПАТ АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №21396/30/пт/пр., згідно якого остання взяла на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність у тому ж обсязі що і ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та сум штрафних санкцій (а.с.22-23). Відповідач ОСОБА_3 була ознайомлена та згодна з Умовами надання кредиту, про що зазначила у анкеті поручителя (а.с.25).

Однак в порушення умов вищезазначених договорів відповідачі належним чином свої обов'язки не виконували, у зв'язку з чим станом на 21.05.2014 рокуутворилась заборгованість в сумі 19 478 грн, яка рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 року була солідарно стягнута з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Експрес-Банк».

Згідно передавального акту від 01.12.2017 року та Витягу із Протоколу № 03 позачергових загальних зборів учасників ПАТ АКБ «Індустріалбанк» від 04.12.2017, ПАТ АБ «Експрес-Банк» було реорганізовано та правонаступником всіх його прав і обовязків став ПАТ АКБ «ІндустріалБанк».

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року залучено до участі у справі ПАТ АКБ «Індустріалбанк» в якості правонаступника позивача - ПАТ АБ «Експрес-Банк».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено заявлені позовні вимоги, оскільки ним при подачі позову до суду від 12.04.2017 року включено період заборгованості, який було стягнуто рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 року.

Однак колегія суддів не може погодитись з цими висновками як такими, що не відповідають матеріалам справи, з наступних підстав.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно копій виконавчих листів, виданих П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області, від 14.07.2014 року та звіту про здійснення відрахування і виплати, виданого Вагонним депо Дніпродзержинська «Придніпровська залізниця» від 02.06.2017 р., за період з 01.03.2015 року по 28.02.2017 року з відповідача ОСОБА_2 було здійснено відрахування за виконавчим листом в сумі 20 664,00 грн (а.с.62,63,64).

В листі начальника Дніпровського ВДВС м.Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області, наданого ОСОБА_2, від 19.10.2017 року зазначено, що 27.07.2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки борг сплачено в повному обсязі (а.с.107).

Згідно п. 4.1. Кредитного договору, проценти за користування простроченою сумою кредиту нараховуються на прострочену суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день виникнення простроченої заборгованості та не включаючи день погашення такої заборгованості, яка визначається як сума ставки, визначеної в п.1.4. Договору (29%) та 5 процентів річних.

Відповідно п.6.3. Кредитного договору, за прострочення позичальником строку повернення кредиту позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконання зобовязання за кожний день прострочення.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання

Враховуючи, що заборгованість по кредитному договору № 21396/30/к/пт, яка була стягнута солідарно з відповідачів рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 року, була погашена тільки в червні 2017 року, кредитор має право на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору за користування кредитними коштами, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В матеріалах справи наявний розрахунок загальної суми заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 21396/30/к/пт, що складає 11 225,55 грн, за період з 30.09.2014 року по 01.03.2017 року, протягом якого погашення нарахованих відсотків не здійснювалось (а.с.5, 8-19).

Також позивачем в обгрунтування своїх вимог приведено детальний розрахунок пені по кредитному договору № 21396/30/к/пт, що складає 3 223,77 грн за період з 07.04.2016 року по 31.03.2017 року, що відповідає вимогам ч.2 ст.258 ЦК України (а.с.6-7).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про необґрунтованість позовних вимог до відповідача ОСОБА_2, оскільки сума заборгованості підтверджена належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості з ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 Договору Поруки №21396/30/пт/пр від 15.03.2013 року, укладеного між ПАТ АТ «Експрес-Банк» та ОСОБА_3, Договір діє до повного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором та поручителем своїх зобов'язань по цьому договору.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи, що рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 рокубула достроково стягнута заборгованість за кредитним договором з позичальника та його поручителя солідарно, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Однак банк звернувся з позовом до поручителя ОСОБА_3 тільки в квітні 2017 року, не прийнявши до уваги, що обов'язки поручителя перед кредитором за договором поруки № 21396/30/пт/пр від 15.03.2013 року припинилися, тому позовні вимоги банку до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення заборгованості в розмірі 14 449,32 грн. з ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» та відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3

Згідно ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» судові витрати в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367,368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» задовольнити частково.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року - скасувати і ухвалити нове.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. П’ятихатки Дніпропетровської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (ЄДРПОУ 13857564) заборгованість по кредитному договору № 21396/30/к/пт від 15.03.2013 року в розмірі 14 449 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн 32 коп., що складається з: 11 225, 55 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 223, 77 грн - пеня за прострочення сплати заборгованості по відсоткам.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. П’ятихатки Дніпропетровської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (ЄДРПОУ 13857564) судові витрати в розмірі 4000, 00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова