Ухвала суду № 72428172, 26.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/279/17

н/п 1-кс/640/1651/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Гайфутдінової Б.О.,

слідчого - Коршуна О.М.,

прокурора - Мозгової Н.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - Найдьонової О.Г.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м.Харкова клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Коршуна Олександра Миколайовича, по кримінальному провадженню № 12016220430004612 від 22.12.2016 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Руські Тишки Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, з не повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не одноразово судимого: 27.07.2006 Харківським районним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст.185

КК України до 3 років позбавлення волі, із застосування ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 29.01.2009 Київським районним судом м. Харків за ч.2 ст.121, ст.15 ч.3 ст.152, ч.2 ст.153, ч.2 ст.186 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 08.04.2016 на підставі ст. 107 КК України, із не відбутою частиною 21 день, який мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Садова, 14,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

встановив:

21.02.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Коршуна О.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у період часу з

04 по 21 грудня 2016 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, знаходились в орендованій останнім кімнаті в приміщенні бані «Тройка» за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 22-А/1, де вживали алкогольні напої. Під час їх бесіди, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, яке на той час склалось у ОСОБА_5 і ОСОБА_1, розмова зайшла про протиправні шляхи його покращення.

22.12.2016 увечері, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, реалізуючи злочинний умисел групи, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 прибули до офісу ТОВ «СП «Велес-Агро», де працювала потерпіла, який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 24. При цьому ОСОБА_5 мав при собі ніж, про що було відомо ОСОБА_1 Упевнившись у тому, що ОСОБА_6 перебуває на роботі, оскільки її автомобіль знаходився поруч із будівлею, ОСОБА_1, згідно з розробленим раніше планом, відійшов на безпечну, як на його думку, відстань, та став спостерігати за вхідними дверима паркану яким огороджена територія де знаходиться приміщення ТОВ «СП «Велес-Агро», щоб у разі виявлення сторонніх осіб повідомити про це співучасника. ОСОБА_5, діючи відповідно до відведеної йому ролі, узгоджено із співучасником, зайшов на територію офісу ТОВ «СП «Велес-Агро», та став очікувати на неї.

Приблизно о 19.40-20.00 того ж дня, ОСОБА_6 вийшла із приміщення офісу та направилась до виходу на вулицю. У цей час ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_6 та вийшовши за межі раніше досягнутої домовленості з ОСОБА_1 щодо незаконного заволодіння майном шляхом скоєння розбійного нападу, вирішив вбити ОСОБА_6 після чого заволодіти її майном.

Продовжуючи свої злочині дії, направлені на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілої та свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_5 умисно наніс чотири колото-різані удари в область шиї та один удар ножем в область серця, від яких настала смерть потерпілої.

Упевнившись в тому, що ОСОБА_6 не подає ознак життя, ОСОБА_5, діючи із корисних спонукань в межах злочинного умислу групи, оглянув її речі та заволодів золотим ланцюжком, сережками, золотим кільцем з діамантами та грошовими коштами потерпілої в сумі 2000 грн. Після скоєння злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли та розподілили між собою викрадене майно, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 28.02.2018, однак завершити досудове слідство у зазначений строк не видається за можливе, оскільки для закінчення досудового розслідування, з метою неупередженого виконання вимог чинного кримінального процесуального кодексу України необхідно: зняти гриф секретності (розсекретити) результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, а саме протоколи та інформаційні носії, які можуть бути використані в доказуванні; виконати інші необхідні слідчі (розшукові) дії; повідомити підозрюваним про підозру в остаточній редакції; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Орган досудового розслідування зазначає, що є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою без обрання розміру застави.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред'явленій підозрі, просив обрати більш м'який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим управлінням ГУНП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220430004612 за п.п.6,13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, за підозрою ОСОБА_5 за п.п.6,13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, та ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України.

02.11.2017 о 18.15 затримано ОСОБА_1 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 03.11.2017 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) до 31.12.2017, без визначення розміру застави.

21.12.2017 постановою першого заступника прокурора області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до чотирьох місяців, тобто до 02.03.2018.

26.12.2017 підозрюваному ОСОБА_1 ухвалою Київського районного суду м. Харкова продовжено строк тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) до 28.02.2018.

19.02.2018 постановою заступника прокурора Харківської області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до п'яти місяців, тобто до 02.04.2018.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи також, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти власності, а також той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

З вказаних підстав, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.04.2018 р.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власностісвідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 15 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при продовженні строку тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, тобто у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Коршуна Олександра Миколайовича, по кримінальному провадженню № 12016220430004612 від 22.12.2016 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування, на 36 днів, тобто до 02.04.2018 р., без визначення застави.

Зобов'язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Коршуна О.М. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про продовження тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали з 26.02.2018 р. по 02.04.2018 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - Божко В.В.