Ухвала суду № 72415511, 26.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" лютого 2018 р. Справа№ 910/3262/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2017

у справі № 910/3262/16 ( суддя Пасько М.В.)

за заявою приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"

товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська Сталеплавильна Компанія"

до приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/3262/16 заяву ОСОБА_2 в межах справи № 910/3262/16 задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" на користь ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 77 056,99 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/3262/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, постановити нову ухвалу, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/3262/16.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський вирішив апеляційну скаргу залишити без руху на підставі наступного.

Вказана апеляційна скарга, надіслана заявником до Київського апеляційного господарського суду поштою 29.01.2018, тобто після 15.12.2017, коли набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Згідно з п. 11 розділу ХІ даного кодексу ("Перехідні положення"), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Стаття 259 ГПК України встановлює, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

ОСОБА_2 (заявник) звернувся з заявою в межах справи № 910/3262/16 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", в якій просив суд стягнути з боржника заборгованість по заробітній платі у розмірі 34 011,86 грн., компенсації заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 141,00 грн., компенсації заробітної плати у зв'язку із невчасною виплатою у розмірі 4 904,13 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону сторони у справі про банкрутство - є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_2, вона не відповідає вимогам ст. 174 ГПК України, а саме, до неї не додано доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі № 910/3262/16. Судовою колегією досліджено ухвалу господарського суду м. Києва від 20.04.2016 та ухвали господарського суду м. Києва від 14.12.2017 у даній справі, які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що є загальнодоступним, та з яких вбачається, що розпорядником майна у даній справі призначено арбітражного керуючого Шистопала П.М. та судом першої інстанції визнано вимоги певних кредиторів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона складена російською мовою.

Судова колегія звертає увагу апелянта на наступне: державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

З урахуванням наведеного, апелянту необхідно надати до апеляційного суду переклад апеляційної скарги на українську мову та докази надіслання її копії з перекладом на українську мову всім учасникам провадження у справі.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів направлення всім сторонам, іншим учасникам провадження у даній справі, копій цієї скарги і доданих до неї документів, які у адресатів відсутні, листом з описом вкладення.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, тому розгляд клопотання заявника про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання апеляційної скарги, є передчасним, у зв'язку з чим вказане клопотання буде розглянуте у подальшому. Судова колегія звертає увагу апелянта на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження має бути належним чином обгрунтоване з доданням доказів на підтвердження тих доводів, що викладені у такому клопотанні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/3262/16 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Київському апеляційному господарському суду доказів направлення сторонам, іншим учасникам провадження у даній справі, копій апеляційної скарги і доданих до неї документів з належним перекладом її на українську мову, листом з описом вкладення - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити ОСОБА_2, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко