Рішення № 71828232, 19.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/7444/17

Провадження номер2/428/2119/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судового збору,

встановив:

ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ звернулося до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судового збору, мотивуючи вимоги тим, що 20.03.2006р. сторони уклали кредитний договір №575/8.1-31, відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 12300,00 доларів США. Відповідач свої зобов'язання перед Банком не виконав і в результаті порушення умов кредитного договору станом на 23.05.2017р. за Відповідачем рахується заборгованість, а саме: сума заборгованості за кредитом – 9 733,34 дол. США; сума заборгованості за відсотками – 11 793, 77 дол. США. На виконання умов договору відповідачу було направлено повідомлення – вимогу про усунення порушення, але на дату подання позовної заяви повідомлення – вимога не виконана. Тому, позивач ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ заборгованість за кредитним договором №575/8.1-31 від 20.03.2006р. в розмірі 21 527,11 дол. США, а саме: суму заборгованості за кредитом: 9733,34 дол. США; суму заборгованості за відсотками – 11 793,77 дол. США. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8427,54грн.

Представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати позовну заяву без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки до суду не повідомила.

У зв’язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

Оскільки представник позивача в заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом 19.01.2018р. на підставі ст.ст.280, 281 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи , суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.280 ЦПК України , суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 20.03.2006р. між АКБСР «Укрсоцбанк» м. Київ та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №575/8.1-31. Відповідно до умов п.1.1. кредитного договору, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 12300,00 доларів США, зі сплатою 12,5 процентів річних та визначено графік погашення заборгованості з кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №575/8.1-31 від 21.03.2006р., станом на 23.05.2017р. заборгованість за ОСОБА_1 перед позивачем складає 21 527,11 дол. США, з яких: сума заборгованості за кредитом – 9733,34грн.; сума заборгованості за відсотками – 11793,77грн. Відповідно до копії статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Банк є правонаступником Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать усі права та обов’язки, все рухове та нерухоме майно, які належали Акціонерному-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк». Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Отже Акціонерний - комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», мав законні підстави для кредитування в іноземній валюті.

Відповідно до ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Згідно з положенням ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до вимог ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є Закон України «Про банки і банківську діяльність» та Декрет Кабінету Міністрів України (КМУ) «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до роз'яснень, наданих у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунок з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Курс долара США відповідно до Національного банку України станом на 19.01.2018р., тобто на день ухвалення рішення судом, становить 2877,74грн. за 100 дол. США.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що факти, наведені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і за таких обставин суд вважає, що позов ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням від 30.06.2017р. про сплату судового збору у сумі 8427,54грн. Враховуючи викладене та з урахуванням задоволених позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 8427,54грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України , суд –

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судового збору, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (16.05.1961р.н., ід.н. НОМЕР_1, паспорт серія ЕК №706440, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 11.12.1997р., і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ (03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023) , заборгованість за кредитним договором №575/8.1-31 від 20.03.2006р. у розмірі 21 527,11 доларів США (що за курсом Національного банку України, встановленого на день ухвалення судового рішення, в гривневому еквіваленті становить 619550,23грн.), з яких: сума заборгованості за кредитом – 9733,34 дол. США; сума заборгованості за відсотками – 11 793,77 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_1 (16.05.1961р.н., ід.н. НОМЕР_1, паспорт серія ЕК №706440, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 11.12.1997р., і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ (03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023) суму сплаченого судового збору у розмірі 8427,54грн.

Копію заочного рішення надіслати відповідачам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя