Постанова № 71740531, 17.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/883/18 Справа № 200/2867/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т.О. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА-ПЛАСТ», Публічного акціонерного товариства «ВЕСТА-ДНІПРО», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - ПАТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до суду із позовом до ТОВ «Веста-Пласт», ПАТ «Веста-Дніпро», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

21 лютого 2014 року ПАТ «Бан Кредит Дніпро» до суду було подано письмову заяву, в якій останній просив в порядку забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, які належать відповідачам в межах суми ціни позову, яка становить 3 887 448,82 доларів США, та заборонити відповідачам відкривати нові банківські рахунки у будь-яких інших банках крім ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року заяву ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову - задоволено частково та постановлено: накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, які належать ТОВ «ВЕСТА-ПЛАСТ», ПАТ «ВЕСТА-ДНІПРО», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в межах суми ціни позову, яка становить 3 887 448,82 доларів США, а в задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга не задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що є всі підстави для накладення арешту та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України (в редакції 2004 року), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ст.152 ЦПК України).

За змістом ст.152 ЦПК України (в редакції 2004 року) т с. 150 ЦПК Ураїни (в новій редакції) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз'яснень, даних у п.4 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ВЕСТА ПЛАСТ», за виконання якого поручилися ПАТ «Веста-Дніпро», ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також сума заборгованості боргу є значною.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а майно як рухоме так і нерухоме, а також грошові кошти, можуть бути відчужені, чи вчинені інші дії, що можуть вплинути на виконання рішення суду, у зв'язку з чим районний суд обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову.

Доводи апелянта про те, що обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову позивачем належним чином не вмотивовано, і не викликано необхідністю та його виконанням призводять до безпідставного обмеження у розпорядженні майном, та порушують права третіх осіб, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова