Рішення № 7132419, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09                                                                                           Справа№ 26/220

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адаманд», м. Львів

про: стягнення 4760325,25 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Гелей Ю.Р. –юрисконсульт (довіреність № 2181/11-ІІІ від 20.11.2009 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адаманд», м. Львів про стягнення 4760325,25 грн.

Ухвалою суду від 28.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 28.10.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4820386.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк»правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»(далі по тексту –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адаманд»(далі по тексту –відповідач) 16 жовтня 2007 р. укладено Кредитний договір № 00363-CL (далі по тексту –кредитний договір) про надання кредиту в сумі 3 000 000,00 грн. для поповнення обігових коштів терміном з 16 жовтня 2007 р. по 14 жовтня 2009 р. зі сплатою 19% річних. Відповідно до п. 2.5. кредитного договору кредитні кошти надавалися позивачем відповідачу траншами. За період з 16.10.2007 р. по 25.10.2007 р. на поточний рахунок відповідача № 260040045, відкритий у позивача, п`ятьма траншами було перераховано 3000000,00 грн., що підтверджується випискою з позичкового рахунку про надання кредиту (виписка знаходиться в матеріалах справи).

За умовами п. 5.1.1. та п. 5.1.2. кредитного договору відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечити своєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами за договором не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 3000000,00 грн. по кредиту та 569607,47 грн. по сплаті відсотків за користування кредитом.

За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу неустойку (пені і штрафи) на загальну суму 954724,63 грн.

Відповідно до п.п. 5.1.4., 6.2. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом відповідач повинен сплачувати позивачу пеню за кожний день затримки перерахування коштів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості. Згідно поданого розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 30.03.2009 р. по 30.09.2009 р. у розмірі 235 993,15 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 44 724,63 грн. за несвоєчасну сплату відсотків.

Згідно п. 5.1.18. договору відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 40% від суми простроченого понад 60 днів кредиту в сумі 900000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1.17. договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5000,00 грн. за порушення вимог п. 5.1.2., а саме: несплату відсотків за користування кредитом до строку чергової сплати –30 вересня 2009 року.

Згідно з п. 5.1.1. договору відповідач зобов`язаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом надавати позивачу баланс, форму № 2 за попередній квартал та інші фінансові документи на вимогу позивача. У зв`язку з ненаданням такої інформації про фінансовий стан відповідача за І-ше півріччя 2009 р., позивачем нараховано штраф у розмірі 5 000,00 грн. Однак, суд не вбачає достатніх підстав для нарахування такого штрафу з наступних причин: Як вбачається з матеріалів справи позивач надіслав відповідачу вимогу № 255 від 14.08.2009 р. про надання фінансових документів, однак не представив суду оригіналу та засвідченої копії документа, що підтверджує надіслання (вручення) такої вимоги відповідачу, а отже в цій частині слід залишити позов без розгляду.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 755325,25 грн., з яких: 3000000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 235993,15 грн. –пеня за заборгованість по кредиту, 569607,47 грн. –несплачені відсотки за користування кредитом, 44724,63 грн. пеня по відсотках за користування кредитом, 900000,00 грн. –штраф у розмірі 40% від суми простроченого понад 60 днів платежу по кредиту та 5000,00 грн. –штраф за несплату в строки, визначені договором, в повному обсязі суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

У позовній заяві позивач просить вжити заходів для забезпечення позову –накласти арешт на нерухоме майно відповідача, яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Любінська, 12, та на рухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Каховська, 34. Однак, позивачем не надано достатніх доказів того, що майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю чи погіршитись за якістю, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв’язку з чим вказані заходи до забезпечення позову судом не вживалися.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим до виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому (позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом. Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, суб’єкти господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 216, 230 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адаманд», м. Львів, вул. Каховська, 34 (п/р 260040045 у Львівській філії ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 385394, код ЄДРПОУ 22343516) на користь Відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ», м. Київ, Контрактова площа, 4 (кор/рах 32006192301 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20034231) 3000000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 235993 грн. 15 коп. пені за заборгованість по кредиту, 569607 грн. 47 коп. несплачених відсотків за користування кредитом, 44724 грн. 63 коп. пені по відсотках за користування кредитом, 900000 грн. 00 коп. штрафу у розмірі 40% від суми простроченого понад 60 днів платежу по кредиту, 5000 грн. 00 коп. штрафу за несплату в строки, визначені договором, в повному обсязі суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, 25473 грн. 22 коп. державного мита та 235 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині позовних вимог щодо стягнення 5000,00 грн. штрафу за ненадання інформації про фінансовий стан відповідача за І-ше півріччя 2009 р. залишити позов без розгляду.

6. В частині позовних вимог щодо стягнення 26,78 грн. державного мита та 0,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у задоволенні позову відмовити.

Суддя