Рішення № 7132420, 14.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09                                                                                           Справа№ 3/211

Суддя Н. Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ „НАК”Украгролізинг в особі Львівської філії НАК „Украгролізинг”, м. Львів

До відповідача: Львівської дослідної станції Інституту садівництва української академії аграрних наук України, с. Неслухів.

Про стягнення 19331,81 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокурора: Брухань Л.Б. –помічник прокурора (посвідчення № 138 від 21.09.2009 року)

від позивача: Любчик У.В. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача та прокурору роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ „НАК”Украгролізинг в особі Львівської філії НАК „Украгролізинг” до Львівської дослідної станції Інституту садівництва української академії аграрних наук України про стягнення 19331,81 грн.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.

В судовому засіданні 14.12.2009 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача та прокурор позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 14.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

07.10.2004 року між Національною акціонерною компанією „Украгролізинг” (Лізингодавець) та Львівською дослідною станцією Інституту садівництва української академії аграрних наук України (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 13-04-1077фл.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, а саме: Комбінований агрегат ЛК-4 зав. № 113 та Трактор МТЗ-82.1.26. В свою чергу, відповідач зобов’язувався оплатити лізингові платежі, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 17434,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 384,52 грн. та три відсотки річних в сумі 201,02 грн. Крім цього, відповідно до п.7.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1311,77 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №13-04-1077фл 03.02.2005 року та 31.03.2005 року позивач передав відповідачу у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, а саме: Комбінований агрегат ЛК-4 зав. № 113 вартістю 28620,00 грн. та Трактор МТЗ-82.1.26 вартістю 78 800,00 грн., що підтверджується тристоронніми актами приймання –передачі за № 2 та за №44.

Відповідно до п.п. 4.1 та 4.2 Договору з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім Лізинг одержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг Предмет лізингу в розмірі 7 відсотків невідшкодованої вартості. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів”.

Як вбачається із графіків сплати лізингових платежів, відповідач зобов’язувався їх сплачувати кожного місяця до березня 2010 року з моменту отримання предмету лізингу.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково. Під час розгляду справи відповідачем частково оплачено основну заборгованість в сумі 5261,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №203 від 10.11.2009 року, а відтак станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає та підлягає до стягнення в сумі 12173,00 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 201,02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 384,52 грн. підлягають до сплати.

Відповідно до п.7.1 Договору № 13-04-1077фл. від 07.10.2004 року за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 1311,77 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати залишку боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача в сумі 193,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Львівської дослідної станції Інституту садівництва української академії аграрних наук України (80455, Львівська область, Кам”янка-Бузький район, с. Неслухів, код ЄДРПОУ 00496923) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія” Украгролізинг” в особі Львівської філії „НАК„Украгролізинг” (79058, м. Львів, проспект Чорновола, 67, код ЄДРПОУ 25259503) –12173,00 грн. –основного боргу, 384,52 грн. –інфляційних втрат, 201,02 грн. –трьох відсотків річних, 1311,77 грн. –пені.

3. Стягнути з Львівської дослідної станції Інституту садівництва української академії аграрних наук України (80455, Львівська область, Кам”янка-Бузький район, с. Неслухів, код ЄДРПОУ 00496923) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) – 193,31 грн. - державного мита.

4. Стягнути з Львівської дослідної станції Інституту садівництва української академії аграрних наук України (80455, Львівська область, Кам”янка-Бузький район, с. Неслухів, код ЄДРПОУ 00496923) в доход державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 5261,50 грн. провадження у справі - припинити.

6. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.12.2009 року.

Суддя