Рішення № 7132418, 14.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09                                                                                           Справа№ 3/201

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: виконуючого обов’язки Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

До відповідача: Державне авіаційне підприємство „Львівські авіалінії”, м.Львів

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „ Міжнародний аеропорт „ Львів”,м.Львів

Про стягнення втраченої вигоди в розмірі 584251,78 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокуратури: Барабаш Д.В. - помічник прокурора (посвідчення №116 від 22.07.08 р.)

від позивача: Медвідь І.В. - представники

від відповідача: Пінаєва Л.В. - предстаник

від третьої особи: Калинюк Б.В. -предстаник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов виконуючим обов’язки Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Державного авіаційного підприємства „Львівські авіалінії” про стягнення втраченої вигоди в розмірі 584251,78 грн. Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача виступає Державне підприємство „ Міжнародний аеропорт „ Львів”.

В судовому засіданні 30.11.2009 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що приміщення були надані йому в користування безоплатно на підставі додатку №3 до договору №177/360 від 17.11.2004 року про забезпечення тепловою енергією та підігрівом води. З огляду на викладене, відповідач вважає безоплатне користування приміщеннями Державного підприємства „ Міжнародний аеропорт „ Львів” обґрунтованим, а вимоги про стягнення збитків у формі упущеної вигоди безпідставними.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.12.2009 року

11.12.2009 року в судовому завданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

У серпні 2004 року Державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії»(надалі - ДАП «Львівські авіалінії») було реорганізовано шляхом виділення на два підприємства - ДАП «Львівські авіалінії»та ДП «Міжнародний аеропорт «Львів». Згідно акту від 06.08.2004 року, затвердженого заступником Міністра транспорту - директора Державного департаменту авіаційного транспорту Максимова В.О., майно, активи та пасиви були розподілені між ДАП «Львівські авіалінії»та новоствореним Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів». Згідно цього документа за ДП «Міжнародний аеропорт «Львів»було закріплено право користування адміністративним будинком (штаб) та аеровокзалом.

З часу розподілу майна єдиного авіапідприємства між ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» та ДАП «Львівські авіалінії»у період з 01.01.2005 р. по 01.09.2008р. ДАП «Львівські авіалінії»фактично перебувало у приміщеннях ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», а саме у нежитлових приміщеннях адміністративного будинку (штаб) під літерою «КІ-2»загальною площею 615, 2 кв.м., під літерою «Я-2»загальною площею 110,3 кв.м. та в аеровокзалі під літерою «ГІІ-2»площею 26,4 кв.м.

Договір оренди щодо використання вказаних приміщень між ДП «Міжнародний аеропорт «Львів»та ДАП «Львівські авіалінії»протягом зазначеного періоду не укладався та гроші за користування приміщеннями не сплачувались, що підтверджено довідкою про результати проведеної перевірки у ДП «МА Львів»Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області від жовтня 2008р.

З тих підстав, що законодавством України не встановлено методики (порядку) визначення розміру матеріальної шкоди (збитків) та фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у разі користування державним нерухомим майном без договірних відносин, виконуючий обов’язки Львівського міжрайонного транспортного прокурора звернувся з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про стягнення втраченої вигоди, яка обрахована виходячи із розміру орендної плати за період 2005-2008р., кошти від якої мали б бути перераховані до Державного бюджету України.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно із ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст..287 ГК України , орендодавцями державного нерухомого майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Одним із основних завдань регіонального відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна (п.3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р.№ 412).

Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для об’єктів , що перебувають у державній власності визначаються Кабінетом Міністрів України. Орендна плата за оренду державного майна визначається відповідно до Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно долучених до справи звітів про оцінку майна та поданого розрахунку, орендна плата за нежитлові приміщення адміністративного будинку (штаб) під літерою «КІ-2»загальною площею 615, 2 кв.м., під літерою «Я-2»загальною площею 110,3 кв.м. та в аеровокзалі під літерою «ГІІ-2»площею 26,4 кв.м. за період з 01.01.2005 року по 01.09.2008 року у разі укладення договору оренди складала би 584251,78грн.

В силу вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Положення цієї статті ЦК України кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Вимогами ч. 2 ст. 224 ГК України, яка кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з розрахунком позивача, збитки розраховуються останнім за період з 01.01.2005 р. по 01.09.2008 р., виходячи з орендної плати, яку позивач міг би одержувати в разі укладенні договору оренди нежитлових приміщень з ДАП «Львівські авіалінії», як того вимагає ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст.287 ГК України.

Наявне у матеріалах справи рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2008 у справі № 26/258, яким задоволено позов Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „ Львів” до Державного авіаційного підприємства „Львівські авіалінії” про виселення останнього із незаконно зайнятих приміщень адміністративного корпусу ( штабу) та аеровокзалі підтверджує факт незаконного (без укладення договору оренди державного майна) перебування останнього в нежитлових приміщеннях в спірному періоді. Зазначене рішення залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією та вступило в законну силу.

Таким чином, порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності та незаконне використання нежитлових приміщень , що перебувають в державній власності, завдало позивачу збитків в розмірі 584251,78 грн.

В силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з порушенням правил здійснення господарської діяльності незаконно перебував в нежитлових приміщеннях адміністративного будинку (штаб) під літерою «КІ-2»загальною площею 615, 2 кв.м., під літерою «Я-2»загальною площею 110,3 кв.м. та в аеровокзалі під літерою «ГІІ-2»площею 26,4 кв.м., що завдало останньому збитків у вигляді неодержаного доходу (орендна плата за користування приміщеннями). Саме із-за порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності позивач не отримав доходів від орендної плати за користування державним майном. Відсутність вини у завданні позивачу збитків відповідач суду не довів.

Доводи відповідача про передачу йому зазначеного майна безоплатно в користування не заслуговують на увагу. В обґрунтування правомірності безоплатного перебування в нежитлових приміщеннях адміністративного будинку (штаб) під літерою «КІ-2»загальною площею 615, 2 кв.м., під літерою «Я-2»загальною площею 110,3 кв.м. та в аеровокзалі під літерою «ГІІ-2» площею 26,4 кв.м. відповідач посилається на Додаток №3 від 12.12.2004 року до договору №177/360 про забезпечення тепловою енергією та підігрівом води від 17.11.2004 року, пунктом 2.1.4 якого передбачено право ДАП «Львівські авіалінії»тимчасово, до закінчення ремонту будівлі «Сервіс», безоплатно користуватися приміщеннями адміністративного корпусу та ряд інших договорів. Як зазначено в поясненні ДП „Міжнародний аеропорт „ Львів”, і як вбачається з матеріалів справи, термін дії зазначених договорів закінчився 31.12.2005 року.

Слід зазначити, що зазначені вище договори були укладені з метою надання послуг з тепло-, водо-, та електропостачання, а не для передачі спірних приміщень в безоплатне користування.

Крім того, частиною 5 Стаття 75 Господарського кодексу України встановлено, що Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Також, ч.1 ст. 287 цього ж кодексу встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Зазначення в тексті договорів про надання права відповідачеві безоплатно користуватися нежитловими приміщеннями, що перебувають в державній власності, суперечить положенням ч.5 ст.75 ГК України.

Відповідно до ст..228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочином, що порушує публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

З огляду на викладене, положення договорів, на які посилається відповідач, якими встановлено право безоплатного користування державним майном, суперечать ГК України і в силу ст.228 ЦК України є нікчемними.

За вимогами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вже зазначалося раніше, рішенням господарського суду Львівської області від 18.11.2008 у справі № 28/258 про виселення Державне підприємство „ Міжнародний аеропорт „ Львів” із незаконно зайнятих приміщень адміністративного корпусу (штабу) та в аеровокзалі, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, встановлено факт неправомірного використання нежитлових приміщеннях адміністративного будинку (штаб) під літерою «КІ-2»загальною площею 615, 2 кв.м., під літерою «Я-2»загальною площею 110,3 кв.м. та в аеровокзалі під літерою «ГІІ-2» площею 26,4 кв.м.

Вказаний юридичний факт в силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню та підтверджує наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача по самовільному використанню майна позивача та понесеними останнім збитками у вигляді неодержаних доходів, які позивач міг би одержати в разі додержання відповідачем правил господарської діяльності. Таким чином, без укладення договору оренди відповідач не мав жодних правових підстав та повинен був утриматися від дій щодо використання державного майна.

Наведене узгоджується з вимогами частин 1, 2 та 3 ст. 13 ЦК України, у відповідності з якими цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до п. 4 ст. 611 та ч. 1 ст. 623 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є відшкодування збитків.

Судом встановлено факт завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок порушення відповідачем правил господарської діяльності та незаконного використання останнім без укладення договору оренди нежитлових приміщень.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 5842,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства „Львівські авіалінії” (79000, м.Львів, аеропорт ЦА, вул.. Люблінська,168 код ЄДРПОУ 01130644) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м.Львів, вул..Січових Стрільців,3, код ЄДРПОУ 20823070) –584 251,78 грн. втраченої вигоди.

3. Стягнути з Державного авіаційного підприємства „Львівські авіалінії” (79000, м.Львів, аеропорт ЦА, вул.. Люблінська,168 код ЄДРПОУ 01130644) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) - 5842,52 грн. –державного мита.

4. Стягнути з Державного авіаційного підприємства „Львівські авіалінії” (79000, м.Львів, аеропорт ЦА, вул.. Люблінська,168 код ЄДРПОУ 01130644) в доход державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) –236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.12.2009 року.

Суддя