Постанова № 71165446, 12.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 910/9131/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого(доповідача),

суддів: Білошкап О.В., Полякова В.Б.,

за участю представників:

ТОВ "Протеїн-Продакшн"-Терещенко Д.Л.,

Deere Gredit- Лукянов А.О.,

ПАТ "Укрексімбанк"-Орендівський В.І.,

Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк-Красовський І.В.,

Ландесбанк Баден - Вюрттемберг- Севчук О.,

ФГ Журби С.І.-Журба І.М.,

ФГ "Тетяна"-Герасименко М.В.,

ПАТ "Держощадбанк" - Склярова Д.М.,

ПАТ "Укрексімбанк" - Орендівського В.І.,

Розпорядник майна ПрАТ "Креатив" арбітражний керуючий Кізленко В.А.

ПрАТ "Креатив"- директор Свистунов Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу розпорядника майна ПАТ "Креатив" арбітражного керуючого

Кізленка В.А.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017

та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017

у справі № 910/9131/16 господарського суду міста Києва

за заявою розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Креатив" арбітражного керуючого Кізленка Вадима

Андрійовича

до Приватного акціонерного товариства "Креатив"

за участю 1) Приватного підприємства "Бірківське",

2) Приватного підприємства "Торговий дім "Креатив-Розлив",

про визнання договору купівлі-продажу часток у статутному

капіталі недійсним

у межах справи № 910/9131/16

за заявою Приватного акціонерного товариства "Креатив"

про банкрутство,

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2017 (суддя Яковенко О.В.) у задоволенні заяви розпорядника майна ПрАТ "Креатив" арбітражного керуючого Кізленка В.А. про визнання договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі недійсним та визнання прав власності на спірні корпоративні права відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 (колегія суддів у складі: О.М. Остапенко, С.В. Сотніков, І.А. Іоннікова) ухвалу господарського суду м. Києва від 14.06.2017 у справі № 910/9131/16 залишено без змін.

В касаційній скарзі розпорядник майна ПАТ "Креатив" арбітражний керуючий Кізленко В.А. просить скасувати вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 14.06.2017 та постанову суду апеляційної інстанції від 01.08.2017, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.07.2015, укладений між ПрАТ "Креатив" та ПП "Бірківське" щодо продажу 5 часток, що становить 5% статутного капіталу ПП "ТД "Креатив-Розлив"; відновити за ПрАТ "Креатив" право власності на 5 часток, що становить 5% статутного капіталу ПП "ТД "Креатив-Розлив". Вважає, що оскаржувані судові рішення суперечать нормам матеріального та процесуального права, а саме ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушують законні права та інтереси боржника та інших кредиторів по справі.

Приватне підприємство "Бірківське" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду м.Києва від 06.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ „Креатив", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ПрАТ „Креатив", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А.

05.08.2016 розпорядник майна ПрАТ "Креатив" арбітражний керуючий Кізленко В.А. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання договору купівлі-продажу від 22.07.2015, укладеного між ПрАТ "Креатив" та ПП "Бірківське" щодо продажу 5 часток, що становить 5% статутного капіталу ПП "ТД "Креатив-Розлив", недійсним у відповідності до ст. 20 Закону про банкрутство. Як на підставу для недійсності Договору, заявник вказує на безоплатне відчуження ПрАТ "Креатив" свого майна (корпоративних прав) в межах річного строку до порушення провадження у справі про банкрутство.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви розпорядника майна, зробив висновок про ненадання заявником доказів, які б підтверджували той факт, що Договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не доведено відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, які вчинили спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасників спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що розпорядником майна ПрАТ "Креатив" не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення статей 203, 215 ЦК України пов'язують можливість визнання Договору недійсним та визнання за ПрАТ "Креатив" права власності на спірні корпоративні права, а тому подана заява в межах справи про банкрутство про визнання недійсним Договору правомірно залишена судом першої інстанції без задоволення.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду з таким висновком судів попередніх погодитися не може, оскільки його зроблено без належного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, які підлягали перевірці при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваної угоди недійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2015 між ПрАТ "Креатив" (продавець) та ПП "Бірківське" (покупець) укладено договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає покупцю належні йому на праві приватної власності 5 часток, що дорівнює 5% Статутного капталу ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив", а покупець приймає та оплачує зазначену кількість часток у статутному капіталі ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив".

Пунктом 1.3.1 Договору визначено, що продавець володіє 5 частками Статутного капіталу ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" загальною вартістю 50 000,00 грн., що дорівнює 5% статутного капіталу ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив". Право продавця як власника часток у статутному капіталі учасника (засновника) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" засвідчуються статутом ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив", зареєстрованим Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції 09.06.2015 року, за номером запису 144410500019003133.

За змістом п. 2.1 Договору за набуття права власності на зазначені в п. 1.3 цього договору частки в статутному капіталі учасника (засновника) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив", покупець зобов'язується сплатити продавцю вартість часток/прав погоджену сторонами в додатковій угоді до даного договору. Строк та порядок оплати вартості часток/прав визначається у погоджений сторонами спосіб відповідно до додаткових угод до даного договору.

Згідно з п. 2.1.1 Договору ціна за якою продаються частки в статутному капіталі учасника (засновника) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" є договірною.

Відповідно до п. 5.1 Договору з моменту підписання даного договору, а також вчинення державної реєстрації Статуту капіталі ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" у новій редакції (або змін до статуту) до покупця переходять усі частки/права та обов'язки учасника/засновника (власника) капіталі ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив", що належали продавцю на момент продажу (відчуження, відступлення) часток/прав, в частині проданих (відчужених, відступлених) часток в статутному капіталі учасника (засновника) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив".

Статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборів учасників (засновників) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив", оформленим протоколом №2 від 22.07.2015 року, було затверджено Статут такого товариства в новій редакції. Відповідно до вказаної редакції Статуту єдиним учасником (засновником) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" є ПП "Бірківське".

23.07.2015 державним реєстратором Кіровоградського міського управління юстиції зареєстровано статут ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" у новій редакції, відповідно до п. 6.3. якого єдиним учасником ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" є ПП "Бірківське" з кількістю часток у статутному капіталі - 100, що складає 100% статутного капіталу.

Тобто, з вказаного моменту корпоративні права ПрАТ "Креатив" на 5% статутного капіталу ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив" перейшли до ПП "Бірківське" на підставі оскаржуваного Договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту оплати за спірним договором.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду даної заяви, представником ПП "Бірківське" надано копію додаткової угоди №1 від 23.07.2015 року до Договору, якою встановлено, що за набуття права власності на зазначені в п.1.3 Договору частки в статутному капіталі учасника (засновника) ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив", покупець зобов'язується сплатити продавцю 50 000,00 грн.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди визначено, що оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 2 років з дати укладення Договору на банківський рахунок продавця №26006301808 в філії Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк", код банку 323475.

У зв'язку з чим суди зазначили про передчасність тверджень заявника про неотримання ПрАТ "Креатив" грошових коштів за спірним Договором та безоплатне відчуження майна.

Однак, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися доводи розпорядника майна, що за даними бухгалтерського обліку боржника, обліковується нестача активів (фінансових інвестицій) в розмірі 50000,00 грн. щодо участі боржника в статутному капіталі ПП "Торговий дім "Креатив-Розлив". Факт нестачі обумовлений тим, що за даними бухгалтерського обліку боржник є власником 5% статутного капіталу підприємства, проте за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник вже не є власником підприємства.

При цьому, ні в договорі купівлі-продажу, ні в протоколі Наглядової ради боржника від 22.07.2015 № 244, який був передумовою укладання спірного договору, не вказана вартість продажу часток, належних боржникові. Жодних коштів за вказаним договором до боржника не надходило. Боржник не вчинив дій щодо отримання коштів та фактично прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Тобто, визнання недійсними правочинів (договорів) може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Отже, законодавцем не обмежено які саме майнові дії можуть бути спростовано у справі про банкрутство, зокрема, такими діями можуть бути будь-які дії з відчуження частки боржника у статутному капіталі іншої юридичної особи за заниженою ціною, якщо вони вчинені в межах одного року до моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України у Постанові №15/092 у справі №903/134/13-г від 29.04.2015 у подібних правовідносинах про можливість визнання недійсним правочину з виведення майна боржника у статутний капітал іншої юридичної особи та можливість спростування при цьому окремих дій органів управління майном боржника (рішення зборів засновників боржника, корпоративного власника, до статутного капіталу якого входить частка боржника) в межах провадження у справі про банкрутство.

Однак, обставини справи щодо вчинення боржником правочину без відповідних майнових дій іншої сторони протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів, не були досліджені та не проаналізовані судами попередніх інстанцій. В той час як саме факт відсутності оплати за договором є головною ознакою, що встановлює безоплатність відчуження майна, та може свідчити про виведення активів боржника.

Зазначені обставини є істотними для встановлення наявності підстав для визнання недійсними правочинів (договорів) на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та спростування майнових дій боржника в порядку ст. 20 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на зазначене та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування постанови апеляційного суду від 01.08.2017 та ухвали місцевого господарського суду від 14.06.2017, та направлення справи до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, переглянути справу в повному обсязі, дослідити правову природу майнових дій як боржника з передачі майнових прав на 5% статутного капіталу ПП "ТД "Креатив-Розлив", а також відповідних майнових дій іншої сторони, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду заяви розпорядника майна ПАТ "Креатив" арбітражного керуючого Кізленка В.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі недійсним в межах справи №910/9131/16.

Керуючись статтями 85, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу розпорядника майна ПАТ "Креатив" арбітражного керуючого Кізленка В.А. задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 по справі №910/9131/16 скасувати.

Справу №910/9131/16 направити на новий розгляд до господарського суду м.Києва в цій частині в іншому складі суду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Білошкап О.В.

Поляков Б.М.