Рішення № 7094049, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/40916.12.09 За позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Пелайджик Трейд»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Скандинавія»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш»

простягнення 7844,32 доларів США та 677452.95 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники від позивача:Жванко Л.М. (довіреність б/н від 19.08.2008); Бабич О.М. (довіреність б/н від 26.05.2008);

від відповідача-1 –Василюк І.С. (довіреність № 17-34 від 21.08.2009);

від відповідача-2 –Василюк І.С. (довіреність № 123 від 26.08.2009);

від відповідача-3 –Василюк І.С. (довіреність № 56/13 від 26.08.2009). СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями та участю українського капіталу «Перший Український Міжнародний Банк», яке відповідно до законодавства змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», (далі –Банк або Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелайджик Трейд» (далі –ТОВ-1 або Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Скандинавія»(далі –ТОВ-2 або Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш» (далі –ТОВ-3 або Відповідач-3) 7844,32 доларів США та 677452.95 грн. заборгованості за Кредитним договором № 7.6-06 від 20.06.2008 (далі –Кредитний договір або Договір) та Договором поруки № 7.6-06/П-1 від 20.06.2008 (далі –Договір поруки-1) та Договір поруки № 7.6-06/П-2 від 20.06.2008 (далі –Договір поруки-2).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем-1 своїх зобов’язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування останнім, а також невиконанням Відповідачем-2 своїх обов’язків як поручителя за Відповідача-1 за Договором поруки-1, а Відповідачем-3 своїх обов’язків як поручителя за Відповідача-1 за Договором поруки-2.

Розмір ціни позову складається з суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 18.05.2009 (включно) в розмірі 7844,32 доларів США, пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 18.05.2009 (включно) в розмірі 677452,95 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3 як з солідарних боржників.

21.08.2009 Позивач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3 як з солідарних боржників заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 18.05.2009 (включно) в розмірі 7844,32 доларів США, пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 18.05.2009 (включно) в розмірі 677452,95 грн., на підставі того, що договорами поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителів –п. 1.3. Договору поруки-1 та Договору поруки-2.

Відповідачі проти позову заперечили. Представник Відповідачів зазначив, що ТОВ «Пеладжик Трейд»не зміг виконати належним чином свої договірні обов'язки щодо повернення ЗАТ «ПУМБ»кредиту в обумовлені Кредитним договором строки, у зв’язку з тяжкою економічною ситуацією, яка склалась в Україні (складність в валютно-обмінних операціях, підвищення курсу долара США по відношенню до гривні, затримка строків поставок риби на Україну тощо). За таких обставин, враховуючи конкретні обставини цієї справи Відповідач-1 стверджує, що світова фінансова криза 2008 є надзвичайною та невідворотною подією, яка законом визначається як непереборна сила.

На надзвичайність світової фінансової кризи 2008 вказує світовий глобальний масштаб кризи, її великі, негативні, невідворотні наслідки, які не залежать ні від волі людини, ні від волі товариств, ні від волі окремих держав, та не могли бути ніким передбачені. Вказані обставини є загальновідомими і відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України не потребують доказування. За таких обставин, Відповідач-1, Відповідача-2, Відповідача-3 як з солідарні боржники не може нести відповідальність за неналежне виконання Відповідачем-1 своїх обов’язків за Кредитним договором, оскільки це невиконання було обумовлено обставинами непереборної сили, які звільняють Відповідачів від відповідальності у вигляді пені та заборгованості за відсотками.

Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 05.06.2009 було порушено провадження у справі № 34/409.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.12.2009 з метою підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 між Закритим акціонерним товариством „Перший Український Міжнародний банк” (надалі –ЗАТ (ПАТ) «ПУМБ», Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пелайджик Трейд»був укладений Кредитний договір.

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Позивач зобов'язується надати Відповідачу кредит в розмірі 7 000 000,00 (сім мільйонів) доларів США, а Товариство зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Позивачу в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором, тобто не пізніше 20.12.2008.

Пунктами 2.1 та 2.1.1. Кредитного договору передбачено, що Відповідач-1 зобов'язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням як купівля риби.

Відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору, умовою надання Банком кредиту є укладення в забезпечення виконання боргових зобов’язань за цим Договором:

- між Банком та Відповідачем-1 угоди про забезпечення –договору застави товарів в обороті, предметом якого є: путасу, сайда, оселедець, мойва, філе оселедця, скумбрія, що знаходяться за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10, оціночною вартістю 49850700,00 (сорок дев’ять мільйонів вісімсот п’ятдесят тисяч сімсот) гривень (пункту 3.1.4. Кредитного договору);

- між Банком та Відповідачем-2 угоди про забезпечення –договору поруки (пункт 3.1.5. Кредитного договору);

- між Банком та Відповідачем-3 угоди про забезпечення –договору поруки (пункт 3.1.6. Кредитного договору);

Зазначені пункти Кредитного договору Відповідачем-1 було виконано шляхом укладання 20.06.2008 Договору застави товарів в обороті № 7.6-06/3-1; Відповідачем-2 –Договору поруки № 7.6-06/П-1 від 20.06.2008 (надалі –Договір поруки-1); Відповідачем-3 –Договору поруки № 7.6-06/П-2 від 20.06.2008 (надалі –Договір поруки-2).

Пунктом 4.3. Кредитного договору передбачено, що датою надання кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку Відповідача-1. Відповідно до меморіального ордеру № 1 від 20.06.2008 Відповідач-1 отримав від Банку суму кредиту в розмірі 7000000,00 доларів США відповідно до Кредитного договору.

Згідно з пунктом 6.1. Кредитного договору Відповідач-1 зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 20 грудня 2008 року.

Відповідно до Виписки операцій та обігу по позичковому рахунку (в доларах) до Кредитного договору повернення суми кредиту Відповідачем-1 відбувалось у наступні строки та у таких обсягах:

- 29.12.2008 –повернуто 647655,56 доларів США;

- 30.12.2008 –повернуто 1300000,00 доларів США;

- 30.12.2008 –повернуто 52344,44 доларів США;

- 13.01.2009 –повернуто 3000000,00 доларів США;

- 14.01.2009 –повернуто 2000000,00 доларів США.

Всього Відповідачем-1 повернуто 7000000,00 доларів США.

Відповідач-1 проти зазначених обсягів та строків повернення кредиту за Кредитним договором не заперечив, інших доказів до суду не надав.

Відповідно до пункту 6.2. Кредитного договору, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена Відповідачем-1 заборгованість за Кредитним договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит тощо, незважаючи на інші положення цього Договору, така заборгованість повинна бути сплачена Відповідачем-1 Позивачу одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п. 6.1. цього Договору, а саме не пізніше 20 грудня 2008 року.

Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору за користування кредитом зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених цим Договором.

Пунктом 7.2. цього Договору передбачені проценти за користування кредитом.

Так, відповідно до пункту 7.2.1. Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 13,4 % (тринадцять цілих чотири десятих процентів) річних (із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік).

Відповідно до п. 7.2.2. Кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язань, встановлених пунктами 10.3.6.1.-10.3.6.2. Кредитного договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, проценти за користування Кредитом збільшуються на 2 (два) проценти річних і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання будучі, виконані належним чином.

Згідно з пунктом 10.3.6.1. Кредитного Договору Відповідач-1 зобов’язався протягом 21 календарного дня з дня укладання відповідних угод про забезпечення застрахувати (та надані Банку відповідні докази такого страхування) за свій рахунок та на користь Банку (як вигодонабувача, який у разі настання страхового випадку набуває права вимоги до страховика) рухоме майно, яке буде передано Банку в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором на весь строк дії цього Договору у страховика, схваленого Банком.

Відповідачем-1 не було спростовано того факту, що з моменту сплину 03.01.2009 строку дії договору добровільного страхування майна юридичної особи в заставі № 614 від 02.07.2008 Відповідач-1 не уклав новий договір добровільного страхування майна, як того вимагав пункт 10.3.6.1. Кредитного договору. Посилання Відповідача-1 на факт недоцільності укладання такого договору на десять днів у зв’язку з тим, що кредит в повному розмірі було повернуто банку до 14.01.2009 (включно), судом не вважається законною підставою для невиконання взятого на себе зобов’язання за Кредитним договором.

Відповідно до пункту 7.2.3. Кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов'язання, встановленого пунктом 10.3.6.3. цього Договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, проценти за користування кредитом збільшуються на 1% (один процент) річних і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою протягом всього місяця, наступного за місяцем, в якому Відповідач-1 не виконав зобов'язання, встановлене пунктом 10.3.6.3. цього Договору. Положення цього пункту мають поновлювальний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього Договору.

Пунктом 10.3.6.3. Кредитного договору передбачено, що Відповідач-1 щомісячно (з першого по останній день календарного місяця) має забезпечити надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті Відповідачем-1 в Банку, в будь-якій валюті та в обсязі не меншому ніж 50 % від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки Відповідача-1 за відповідний період. Для здійснення контролю за виконанням зазначеного обов’язку Відповідач-1 зобов’язується забезпечити щомісячно в перший Банківський день календарного місяця надання Банку довідок від інших банківських установ про всі відкриті поточні рахунки в інших банківських установах та про оборот коштів або про їх відсутність по зазначеним рахункам станом на останнє число кожного календарного місяця, на підставі яких Банк здійснює розрахунок обсягу / частки надходжень грошових коштів на поточні рахунки Відповідача-1.

08.12.2008 Відповідачем-1 була надана інформація щодо руху грошових коштів за звітний період за листопад 2008 року. відповідно до проведеного розрахунку обсягу надходжень грошових коштів Відповідача-1 на рахунки у банківські установи за період з 01.11.2008 до 30.11.2008, Відповідач-1 забезпечив надходження на поточні рахунки в Банк в обсязі 2,63%.

Умовами Кредитного договору (п.7.2.4.) передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, встановленого п. 10.3.6.5 Кредитного договору (протягом строку дії Кредитного договору Коефіцієнт покриття (к) розрахований відповідно до умов Кредитного договору станом на перше число кожного календарного місяця стане менше ніж 1.4 (одна ціла чотири десятих) Відповідач-1 зобов’язується не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня визначення Банком такої невідповідності, достроково повернути відповідну частину кредиту, з метою приведення у відповідність двох вищезазначених показників), починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, проценти за користування Кредитом збільшуються на 2 (два) проценти річних і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначене зобов'язання буде виконане належним чином.

Враховуючи оціночну вартість заставлених товарів в обороті, що відповідно до Договору застави товарів в обороті № 7.6-06/3-1 складала 49 850 700,00 гривень, Відповідач-1 відповідно до 10.3.6.5 Кредитного договору мав забезпечити Коефіцієнт покриття в розмірі не меншому ніж 1,4. Станом на 01.01.2009 коефіцієнт покриття склав 0,92, що підтверджується розрахунками Позивача, які були перевірені судом та не були спростовані Відповідачем-1.

Листом вих. № 9016 від 23.12.2008 Відповідач-1 був повідомлений Банком про те, що у зв’язку з порушенням Відповідачем-1 пункту 10.3.6.3. Кредитного договору відповідно до пункту 7.2.8 Кредитного договору Банк в односторонньому порядку збільшує відсоткову ставку за користування кредитом на 1 (один) відсоток з 01.12.2008.

Листом вих. № 9017 від 23.12.2008 Відповідач-1 був попереджений Банком про необхідність повного погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 7000000,00 доларів США та про застосування Банком штрафних санкцій, визначених Кредитним договором.

Листами вих. № 2028 від 05.05.2009 та вих. № 2027 від 05.05.2009 Банк звернувся до Відповідача-2 та Відповідача-3 з вимогою про виконання Договору поруки-1 та Договору поруки-2 відповідно в частині погашення за Відповідача-1 заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8022,22 долара США розрахованого станом на 05.05.2009 та заборгованості по пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 683733,82 грн.

Судом також встановлено, що Відповідач-1 листами вих. № 10-12 від 10.12.2008 та вих. № 12-12 від 12.12.2008 звертався до Банку з проханням пролонгувати дію Кредитного договору та перенести строки виконання зобов’язань за Кредитним договором до 20.12.2009, у зв’язку із економічними умовами, що склались в Україні (складності у валютно-обмінних операціях, збільшення курсу долара США відносно гривні, затримка строків поставки риби на Україну).

18.12.2008 Відповідач-1 звернувся до Банка з проханням здійснити часткове подовження дії Кредитного договору на строк до 20.12.2009.

Листом вих. № 175 від 22.01.2009 Відповідач-1 повідомив Банк про те, що сума в розмірі 7000000,00 доларів США була погашена, а також висловила прохання не здійснювати стягнення штрафних санкцій за Кредитним договором, оскільки сплата зазначених Банком штрафних санкцій може суттєво вплинути на фінансовий стан Відповідача-1.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Судом було встановлено, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Кредитного договору, який було підписано сторонами 20.06.2008 та повністю виконано з боку Позивача, частково виконано з боку Відповідача-1. Кредитний договір чи окремі його положення сторонами чи однією із сторін не оскаржуються, що свідчить про дотримання принципу добровільності його укладання та дотримання сторонами загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину (статті 203 ЦК України ). Так, Позивачем, на умовах визначених Кредитним договором, було надано Відповідачу-1 кредит у розмірі 7000000,00 доларів США під 13,4 проценти річних.

Здійснивши аналіз фактичних обставин справи та пунктів 7.2. та 10.3.6. Кредитного договору, суд знаходить законним застосування до Відповідача-1 з 04.01.2009 процентної ставки за користування Кредитом в розмірі 18,40% річних (із розрахунку 360 календарних днів на рік), у зв’язку з невиконанням з боку Відповідача-1 зобов’язань, визначених 10.3.6.1., 10.3.6.3., 10.3.6.5. Кредитного договору.

У зв’язку з тим, що Відповідач-1 не виконував зобов’язання, встановлене п. 10.3.6.3 Кредитного договору щодо розміру оборотів за своїми рахунками, відкритими у Банку, починаючи з листопада 2008 року, відповідно до пункту 7.2.3. Кредитного договору, Банк правомірно збільшив розмір процентної ставки з 11.12.2008 року на 1 (один) процент річних, що загалом склало 14,40 % річних, враховуючи те, що початковою датою нарахування процентів на кредит є дата надання кредиту та /або перший Банківський день після 10 (десятого) числа (з його урахуванням) відповідно до пункту 7.2.2. Кредитного договору.

Також враховуючи те, що відповідно до пункту 10.3.6.1. Кредитного договору Відповідач-1 не забезпечив страхування майна, переданого в заставу протягом всього строку дії Кредитного договору, правомірним вважається наступне збільшення процентної ставки за користування кредитом на 2 (два) проценти з 04.01.2009, що з зазначеної дати склало 16,40 % річних.

Крім того, Відповідач-1 не забезпечив Коефіцієнт покриття в розмірі 1,4 станом на 01.01.2009, що обумовлює правомірність збільшення процентної ставки за користування кредитом на 2 (два) проценти з 04.01.2009, що у сукупності склало 18,40 % річних.

Перевіривши розрахунки Позивача, що містяться в позовній заяві, суд дійшов висновку про неправильне нарахування Банком суми процентів, які мав сплатити Відповідач-1 за користування кредитом.

Враховуючи вищевикладене та строки фактичного погашення кредиту розрахунок суми за користування кредитом необхідно здійснювати виходячи з наступного:

Фактична сума неповернутого кредиту,

долари СШАПеріод нарахування відсотків (включно)Кількість днівСтавка %,

яка була фактично застосована Відповіда-чем-1 для нарахування відсотків за користування кредитомСтавка %, яка мала бути застосована для нарахування та виплати відсотків за користування кредитомСума, що мала бути сплачена Відповідачем-1 Сума, що фактично була сплачена Відповідачем-1

1234567

7000000,0011.12.2008 -28.12.20081814,40%14,40%49 709,59 50400,00

6 352 344,4429.12.2008114,40%14,40%2 506,132 540,94

5000000,0030.12.2008 -03.01.2009514,40%14,40%9 863,01 26177,90

5000000,0004.01.2009- 11.01.2009814,40%18,40%20164,38 5000000,0012.01.20091-18,40%2 520,55- 2000000,0013.01.20091-18,40%1008,22- Таким чином, сума відсотків, що мала бути сплачена Відповідачем-1 склала 85771,88 доларів США; сума відсотків, що фактично була сплачена Відповідачем-1 склала 79118,84 доларів США; залишок відсотків за користування кредитом, що підлягає стягненню з Відповідача-1 складає 6653,04 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє позовну вимогу позивача в частині стягнення з Відповідача-1 суми заборгованості по процентам, нарахованим за користування кредитом в розмірі 6653,04 доларів США.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору, Відповідач-1 мав здійснити повернення кредиту та процентів за користування кредитом в повному обсязі до 20.12.2008 включно. Проте, Відповідач-1 у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом не здійснив

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Пунктом 12.1. Кредитного договору встановлено, що за невиконання будь-якого з боргових зобов’язань Відповідач-1 зобов’язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період у який сплачується пеня за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дослідивши умови Кредитного договору та врахувавши:

- те, що з 21.12.2008 до 13.01.2009 Відповідач-1 за користування кредитом розраховувався з Банком за підвищеної процентною ставкою (з 14,40% до 18,40%);

- нетривалість існування боргу –24 календарні дні;

- розмірами поетапних розрахунків;

- факт повернення Відповідачем-1 суми кредиту в повному обсязі в добровільному порядку без застосування судових та виконавчих процедур, а також без залучення до виконання основного боргу за Кредитним договором поручителів;

- спроби Відповідача-1 подовжити строк дії Кредитного договору;

- безкомпромісну позицію Банку щодо продовження дії Кредитного договору та відсутність будь-яких пропозицій з боку Банку на предмет розстрочення чи відстрочення платежу, змішення розміру штрафних санкцій;

- недоведеність Банком факту нанесення йому збитків прострочкою Відповідача-1,

суд дійшов висновку, що застосування до Відповідача-1 штрафних санкції, передбачених пунктом 12.1. Кредитного договору є в даному випадку порушенням принципів добросовісності, розумності та справедливості зобов’язання, визначених частиною 3 стаття 509 ЦК України.

З врахуванням вищевикладеного, керуючись статтею 83 ГПК України, частиною 3 статті 509, частиною 3 статті 551 ЦК України, суд обмежує стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користуванням кредитом до суми в розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень).

Суд відхиляє посилання Відповідачів на факт існування непереборної сили, яка дозволяє звільнити Відповідача-1 від наслідків невиконання грошового зобов’язання в частині застосування штрафних санкцій, з огляду на наступне.

Листом Вищого Господарського суду України від 09.09.2001 № 01-2.2/279 передбачено, що категорія непереборної сили передбачає лише стихійні природні явища, які внаслідок їх виключності, невідворотності та непередбачуваності передбачають обмеження відповідальності за спричинення шкоди у випадках, визначених законом. Причому, непереборна сила як підстава для обмеження відповідальності може мати місце лише у деліктних правовідносинах і у випадку порушення договірних зобов’язань, якщо це прямо передбачено законом. Сторони можуть передбачити в договорі безвинну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань, проте обмежити її форс-мажорними обставинами, якими є обставини непереборної сили.

Як свідчить стаття 5 Кредитного договору несприятливі події та їх наслідки були передбачені Кредитним договором при його укладанні. Серед цих обставин не значиться така обставина як світова фінансова криза.

Крім того, враховуючи те, що кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК України), Відповідач-1 не довів суду факт впливу світової фінансової кризи 2008 року на діяльність Відповідача-1 жодними засобами доказування.

З цих підстав, Відповідач-1 не може бути звільнений від відповідальності.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Судом було встановлено, що на виконання умов Кредитного договору 20.06.2008 Позивачем з Відповідачем-2 було укладено Договір поруки-1, а з Відповідачем-3 - Договір поруки-2.

Відповідно до умов зазначених Договорів поруки, Відповідач-2 та Відповідач-3 поручились як солідарні боржники (пункт 1.3. Договір поруки-1, Договір поруки-2) за виконання Відповідачем-1 умов Кредитного договору, в тому числі за сплату процентів за користування кредитом за підвищеною ставкою, розрахованою відповідно до умов Кредитного договору (пункт 2.1.1.2. Договору поруки-1, пункт 2.1.1.1. Договору поруки-2).

В силу дії статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, сума, що стягується з Відповідача-1 одночасно стягується з Відповідач-2 та Відповідач-3 як з солідарних боржників по зобов’язаннях Відповідача-1.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелайджик Трейд»(71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10, ідентифікаційний код 35410732, розрахунковий рахунок № 26006300046306 у гривні, дол. США, Євро в АКБ «Форум», МФО 322948 та / чи з інших рахунків, що будуть виявлені в процесі виконавчого провадження), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Скандинавія»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний код 33542324, №26006300019667 в АКБ «Форум», МФО 322948 та / чи з інших рахунків, що будуть виявлені в процесі виконавчого провадження), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний код 33693449, р/р 26007300001010 у ВАТ «ЗЛАТОБАНК», МФО 380612, р\р 26003300021056 у АКБ «ФОРУМ», МФО 322948, р/р 26007962482144 у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». МФО 322755) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А, ідентифікаційний код 14282829, на рахунки, що будуть виявлені в процесі виконавчого провадження) за Кредитним договором № 7.6-06 від 20.06.2008, Договором поруки № 7.6-06/П-1 від 20.06.2008, Договором поруки № 7.6-06/П-2 від 20.06.2008:

- суму процентів за користування кредитом в розмірі 6653,04 доларів США (шість тисяч шістсот п’ятдесят три долари США 4 центи США);

- суму штрафу за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.;

- суму витрат по сплаті державного мита в розмірі 6774,53 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 53 коп.) та 66,53 дол. США (шістдесят шість доларів США 53 центи США);

- суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,5 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.