Постанова № 70672883, 29.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 908/5773/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Куровського С.В., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора ТОВ "Тіра Трейд" арбітражного керуючого Комлика І.С.на постанову та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2017 (щодо розгляду кредиторських вимог ПАТ "Укрсоцбанк") Господарського суду Запорізької області від 03.03.2017 (щодо розгляду кредиторських вимог ПАТ "Укрсоцбанк")у справі Господарського суду№ 908/5773/15 Запорізької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіра Трейд"пробанкрутство

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

ПАТ АБ "Укргазбанк" - Ткачук О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2017 року у справі № 908/5773/15 (суддя Черкаський В.І.) визнано кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до банкрута у розмірі 572 631 220 грн. 43 коп. та зобов'язано ліквідатора включити їх до реєстру вимог кредиторів до 4-тої черги задоволення вимог, витрати заявника по сплаті судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. у справі про банкрутство включено до 1-ої черги задоволення вимог.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року у справі № 908/5773/15 (головуючий суддя: Мартюхіна Н.О., судді: Сгара Е.В., Москальова І.В.), за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції та ухвалою місцевого господарського суду, скаржник ліквідатор ТОВ "Тіра Трейд" арбітражний керуючий Комлик І.С. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року скасувати, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03 березня 2017 року у справі № 908/5773/15 змінити, заяву публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково, визнати кредиторські вимоги банку у розмірі 80 471 049,61 грн. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів до 4-ої черги, у визнанні вимог в розмірі 492 160 170,82 грн. відмовити.

Касаційну скаргу скаржник мотивує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм ст. 559 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Як встановлено судами, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2015 року порушено провадження у справі № 908/5773/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Тіра Трейд" в порядку ст. 95 Закону банкрутство.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2016 року у справі № 908/5773/15 ТОВ "Тіра Трейд" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, про що 12.12.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднене відповідне оголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", в межах тридцятиденного строку на подання заяв кредиторів, передбаченого ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, з визначенням заявлених в ній грошових вимог в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання банком заяви про грошові вимоги до боржника, у сукупному розмірі 572 631 220,43 грн. основного боргу на підставі договорів про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012 та № 06.1-20/118 від 20.02.2013 року, а також 2 756,00 грн., сплаченого за подання заяви у справі про банкрутство судового збору.

Відповідно до вимог статті 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Виходячи з вимог ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, визначені ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 3 ст. 95 наведеного Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

При цьому, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником (ліквідатором боржника) чи ні. Обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до положень Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Як встановлено судами, 29.05.2012р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальниками товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд", товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрі-Трейд", товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", товариством з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент", товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг" був укладений договір про надання фінансування № 06.1-20/26, до якого в подальшому вносилися зміни і доповнення. Договором про внесення змін і доповнень № 3 від 18.10.2013 року було змінено склад позичальників за договором фінансування № 06.1-20/26, а саме, виключено позичальника ТОВ "Мірум Менеджмент" та доповнено позичальниками ТОВ "Тіра Трейд", ТОВ "Інвест Машинері", ТОВ "Скайбуд М", ТОВ "Інтегро Комерц", ТОВ "Наш Полюс".

Згідно п. 1.1. договору фінансування № 06.1-20/26, банк відповідно до умов цього договору надає позичальнику фінансування з загальною сумою фінансування:

- до 28.05.2015 - 19 900 000, 00 доларів США (п. 1.1. договору в первісній редакції),

- з 20.02.2013 до 18.10.2013 - 60 000 000,00 доларів США (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 20.02.2013),

- з 18.10.2013 - 30 000 000,00 доларів США (п. 1.1. договору в редакції договору про внесення змін № 3 від 18.10.2013),

- з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні та з терміном фінансування до 30.09.2015.

Згідно п. 1.2. та п. 3.2. договору фінансування № 06.1-20/26, фінансування надається шляхом відкриття непокритих документарних акредитивів та надання гарантій, контргарантій, резервних акредитивів, а також шляхом фактичного надання коштів однією або кількома частками кредиту для виконання платежу (ів) за відповідним акредитивом.

Згідно п. 1.1. договору фінансування № 06.1-20/26, кожен з позичальників приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку надані частки кредиту в межах загальної суми фінансування, а також сплатити відповідну плату за користування такими частками та виконати інші зобов'язання, як це вказано у цьому Договорі.

Відповідно до пункту 8.2.(b) договору фінансування № 06.1-20/26, позичальник зобов'язаний забезпечити повернення фінансування, формування грошового забезпечення на рахунках покриття за акредитивами, відшкодування витрат, що пов'язані з виконанням Банком платежів за акредитивами /гарантіями /контргарантіями/ резервними акредитивами, сплату процентів, комісій та інших платежів відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 3.3.(с) договору фінансування № 06.1-20/26, дата повернення будь-якої частки кредиту не повинна перевищувати 3 (трьох) календарних місяців з дати надання частки та терміну фінансування.

Відповідно до п. 3.5. договору фінансування № 06.1-20/26, у випадку, якщо за вимогою бенефіціара за гарантією /контргарантією/ резервним акредитивом, що надана (ий) відповідно до цього договору, банк виконав платіж за гарантією /контргарантією/ резервним акредитивом, позичальник зобов'язаний відшкодувати банку в порядку регресу в повному обсязі всі витрати, пов'язані з виконанням платежу за гарантією /контргарантією/ резервним акредитивом.

Згідно п. 5 та п. 6 договору фінансування № 06.1-20/26, Позичальник зобов'язаний також сплачувати банку проценти за отримані та непогашені частки кредиту та за користування грошовими коштами, сплаченими банком за рахунок власних коштів за гарантією /контргарантією/ резервним акредитивом, що відкритий / надана(ий) за цим договором; комісії за відкриття та обслуговування акредитива, за відстрочений платіж за акредитивом, за надання та обслуговування гарантії /контргарантії/ резервного акредитива та всі інші комісії банку, а також інших банків (авізуючого банку, банка-гаранта, підтверджуючого банку, виконуючого банку, банку бенефіціара) за акредитивом.

Крім того, 20.02.2013 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальниками ТОВ "Торговий дім "М-Трейд", ТОВ "Торговий дім "Агрі-Трейд", ТОВ "Мрія Центр", ТОВ "Мірум Менеджмент", ТОВ "Мрія- Лізинг", ТОВ "Тіра-Трейд" був укладений договір про надання фінансування № 06.1-20/118, до якого в подальшому вносилися зміни і доповнення. Договором про внесення змін і доповнень № 2 від 18.10.2013 року було змінено склад позичальників за Договором фінансування № 06.1-20/118, а саме, виключено позичальника ТОВ "Мірум Менеджмент" та доповнено позичальників ТОВ "Інвест Машинері", ТОВ "Скайбуд М", ТОВ "Інтегро Комерц", ТОВ "Наш Полюс".

Згідно п. 1.1. договору фінансування № 06.1-20/118, банк відповідно до умов цього договору надає позичальнику фінансування з загальною сумою фінансування:

- до 30.11.2018 - 5 000 000,00 доларів США (п. 1.1. договору в первісній редакції),

- з 18.10.2013 - 22 500 000,00 доларів США (п. 1.1. договору в редакції договору про внесення змін № 2 від 18.10.2013),

- з 03.12.2013 - 17 200 000,00 доларів США (п. 1.1. договору в редакції договору про внесення змін № 3 від 03.12.2013), з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні та з терміном фінансування до 30.11.2018.

Згідно п. 1.2. та п. 3.2. договору фінансування № 06.1-20/118, фінансування надається шляхом відкриття непокритих документарних акредитивів та надання гарантій, контргарантій, резервних акредитивів, а також шляхом фактичного надання коштів однією або кількома частками кредиту для виконання платежу (ів) за відповідним акредитивом.

Згідно п. 1.1. договору фінансування № 06.1 -20/118, кожен з позичальників приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку надані частки кредиту в межах загальної суми фінансування, а також сплатити відповідну плату за користування такими частками та виконати інші зобов'язання, як це вказано у цьому договорі.

Відповідно до пункту 8.2.(b) договору фінансування № 06.1-20/118, позичальник зобов'язаний забезпечити повернення фінансування, формування грошового забезпечення на рахунках покриття за акредитивами, відшкодування витрат, що пов'язані з виконанням Банком платежів за акредитивами /гарантіями/ контргарантіями/ резервними акредитивами, сплату процентів, комісій та інших платежів відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 3.3.(d) договору фінансування № 06.1-20/118, дата повернення частки кредиту не повинна перебігати 30 (тридцять) календарних днів з дати надання частки та терміну фінансування.

Відповідно до п. 5 та п. 6 договору фінансування № 06.1-20/118, позичальник зобов'язаний також сплачувати банку: проценти за отримані та непогашені частки кредиту; комісії за відкриття та обслуговування акредитива, за відстрочений платіж за акредитивом та всі інші комісії Банку, а також інших банків (авізуючого банку, банка-гаранта, підтверджуючого банку, виконуючого банку, банку бенефіціара) за акредитивом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договори про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р. є кредитними договорами, згідно яких за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1093 Цивільного кодексу України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що ПАТ "Укрсоцбанк" свої зобов'язання за договорами про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р. виконав належним чином, а саме відкрив непокриті документарні акредитиви, надав грошові кошти у формі кредиту, окремими частками (для здійснення платежів за відповідними акредитивами). Доказами надання Банком вищевказаних часток кредиту меморіальні ордери та виписки по особових рахунках.

Крім того, на виконання взятих на себе зобов'язань, за вимогами бенефіціарів за наданими в рамках договору фінансування № 06.1-20/26 резервними акредитивами та гарантіями, банк також за рахунок власних коштів виконав зобов'язання за резервними акредитивами, гарантіями.

Доказами надання банком вищевказаних часток кредиту, а також здійснення банком за рахунок власних коштів платежів за резервними акредитивами та гарантіями є меморіальні ордери та виписки по особових рахунках, копії яких наявні в матеріалах справи.

В той же час, судами з'ясовано, що позичальники свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом виконали неналежним чином, у зв'язку із чим заборгованість ТОВ "Торговий дім "Агрі-Трейд", ТОВ "Торговий дім "М-Трейд" та ТОВ "Мрія-Лізинг" за договором фінансування № 06.1-20/26 станом на 10.02.2016 року включно складає 362 783 680,06 грн.

Крім того, внаслідок неналежного виконання позичальниками зобов'язань за договором фінансування № 06.1-20/118 за ТОВ "Тіра Трейд", ТОВ "Мрія Центр", ТОВ "Мрія- Лізинг" та ТОВ "Торговий дім "М-Трейд" станом на 10.02.2016 року обліковується заборгованість в розмірі 209 847 540,37 грн.

Судами встановлено, що факт наявності вищевказаної заборгованості підтверджується банківськими виписками з особових рахунків ТОВ "Торговий дім "Агрі-Трейд", ТОВ "Торговий дім "М-Трейд", ТОВ "Мрія-Лізинг", ТОВ "Тіра Трейд" та ТОВ "Мрія "Центр".

Згідно п. 1.3. договорів фінансування № 06.1-20/26 та № 06.1-20/118, позичальники за цим договором є солідарними боржниками, а саме, кожний з позичальників є поручителем за зобов'язаннями всіх інших позичальників за цим договором. Банк має право вимагати виконання зобов'язань позичальників за цим договором частково або в повному обсязі, як від всіх позичальників разом, так і від кожного з них окремо. Жоден з позичальників не буде звільнений від своїх зобов'язань за цим договором допоки всі зобов'язання всіх позичальників за цим договором не будуть виконані.

Згідно ст. 540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо солідарної відповідальності всіх позичальників за договорами про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р., оскільки ПАТ "Укрсоцбанк" у відповідності до положень п. 1.3. вказаних договорів має право вимагати виконання зобов'язань позичальників за цим договором частково або в повному обсязі, як від всіх позичальників разом, так і від кожного з них окремо.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що заборгованість ТОВ "Тіра Трейд" як солідарного боржника за договором про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. складає 362 783 680,06 грн., а за договором про надання фінансування № 06.1-20/118 від 20.02.2013р. складає 209 847 540,37 грн. станом на 10.02.2016р., тобто на загальну суму 572 631 220,43 грн.

Посилання скаржника на той факт, що ТОВ "Тіра Трейд" є поручителем інших позичальників за договорами про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р., а порука ТОВ "Тіра Трейд" за вказаними договорами припинилась внаслідок відсутності пред'явленої вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" є безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено судами, однією із істотних умов договору поруки є обсяг відповідальності поручителя. При цьому, відсутність хоча би одної істотної умови свідчить про неукладеність договору та як наслідок про відсутність виникнення прав та обов'язків за таким договором поруки.

В той же час, п. 1.3. договорів про надання фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р. не містить в собі такої істотної умови як обсяг відповідальності поручителів, що свідчить про відсутність між сторонами зазначених договорів правовідносин поруки.

Крім того, згідно умов п. 9.1 договору фінансування № 06-1-20/118 в забезпечення зобов'язань позичальника за цим договором позичальник забезпечує надання банку наступного: Гарантія Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед, юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр на Загальну суму Фінансування плюс Проценти та інші комісійні, та строк якої перевищує термін фінансування плюс Проценти та інші комісійні, та строк якої перевищує Термін Фінансування не менше ніж на 60 календарних днів, у формі та за змістом, прийнятними для Банку.

Згідно умов підпунктів 9.1 (b) договору фінансування № 06.1-20/26 (в редакції договору про внесення змін № 3 від 18.10.2013р.) та договору фінансування № 06.1-20/118 (в редакції договору про внесення змін № 2 від 18.10.2013р.), в забезпечення зобов'язань позичальника за цими договорами позичальник забезпечує надання банку наступного: Поруки компанії Групи позичальників, які генерують якнайменш 50 (п'ятдесят) % EBIDTA групи Позичальників відповідно до консолідованої фінансової звітності Групи Позичальників, підготовленої аудиторською компанією, прийнятною для Банку, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на Загальну Суму Фінансування плюс Проценти та інші комісійні, що передбачені цим Договором у формі та за змістом, прийнятними для Банку. При цьому, позичальник зобов'язаний не пізніше 20.12.2013р. забезпечити надання банку, у забезпечення зобов'язань аозичальників за цими договорами, порук компаній Групи Позичальників, які генерують якнайменш 50 (п'ятдесят) % EBIDTA групи Позичальників відповідно до консолідованої фінансової звітності групи Позичальника за 2012 рік.

На виконання положень підпунктів 9.1 (b) договору фінансування № 06.1-20/26 та договору фінансування № 06.1-20/118 між банком, позичальниками та поручителями: ТОВ "Гектар М", ТОВ "Врожайне Поле", ТОВ "Аграрні ресурси", ТОВ "Букагропром", ТОВ "Мрія Поділля", ТОВ "Кагро", ТОВ "Букагро", ТОВ "Мрія Глибочиппи", ТОВ "Мрія Буковина", ТОВ "Мрія Підгайці", ТОВ "Врожайне Прикарпаття", ТОВ "Миколаївські Лани", ТОВ "Мостицькі лани", ТОВ "Елагрі - Деренівка" та ТОВ "Блек Брайоні Холдінгс", укладений договір поруки № 06.1-20/190 від 20.12.2013р.

Відповідно до п.1.1. договору поруки № 06.1-20/190 від 20.12.2013р. поручитель поручається перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальників за договорами фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р., у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регрес них та інших сум, що належать до сплати Позичальниками у відповідності з Кредитними договорами.

Таким чином, судами з'ясовано, що зобов'язання позичальників за спірними договорами забезпечуються серед іншого порукою на підставі окремого договору поруки, за яким жодний з позичальників, в тому числі і ТОВ "Тіра Трейд" не є поручителями за цими зобов'язаннями.

За таких обставин, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку, що всі позичальники за договорами фінансування № 06.1-20/26 від 29.05.2012р. та № 06.1-20/118 від 20.02.2013р., (в тому числі ТОВ "Тіра Трейд") - є солідарними боржниками, солідарний обов'язок яких встановлений умовами пунктів 1.3. цих договорів та положеннями ст. 541 Цивільного кодексу України.

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року та ухвала Господарського суду Запорізької області від 03 березня 2017 року у справі № 908/5773/15 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ліквідатора ТОВ "Тіра Трейд" арбітражного керуючого Комлика І.С. залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03 березня 2017 року у справі № 908/5773/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді С.В. Куровський

Б.М. Поляков