Постанова № 69875841, 26.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2017 р. Справа№ 910/6029/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

позивача: Золотопуп С.В.;

відповідача: Поліщук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.06.2017

у справі №910/6029/17 (суддя Т.М. Ващенко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр

"Пульс"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про зобов'язання надати документи для ознайомлення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Пульс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача надати позивачу для ознайомлення: оригінал установчого договору від 19.09.1990; оригінал протоколу установчих зборів; оригінали всіх редакцій статутів, змін до них, в тому числі статутів в новій редакції; оригінали всіх протоколів загальних зборів акціонерів з усіма додатками до них; оригінали всіх протоколів правління; оригінали всіх протоколів наглядової ради; оригінали всіх протоколів і висновків ревізійної комісії; оригінали всіх річних балансів; оригінали звітів про фінансово-господарську діяльність; оригінал всіх редакцій принципів (кодексу) корпоративного управління; оригінали всіх проспектів емісій, свідоцтв про реєстрацію випуску акцій; оригінали всієї особливої інформації про товариство згідно з вимогами законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу надання вищевказаних документів, але звернення позивача було залишене відповідачем без належного реагування, чим порушуються права позивача, як акціонера відповідача.

В процесі судового розгляду позивач подав пояснення (том справи - 1, аркуш справи - 26), в яких конкретизував прохальну частину позову в частині вимог про надання оригіналів всієї особливої інформації про товариство згідно з вимогами законодавства і в цій частині позивач просив суд надати йому на ознайомлення саме інформацію про: прийняття рішення щодо розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу; прийняття рішення про викуп власних акцій (крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу); факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі; прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів або прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (для емітентів - акціонерних товариств); зміну складу посадових осіб емітента; зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій; рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв; рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу; порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента; про заміну поручителя (страховика, гаранта), що здійснює забезпечення випуску боргових цінних паперів; прийняття рішення про виплату дивідендів; порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію; рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента; зміна типу акціонерного товариства.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними та допустимими доказами. При цьому відповідач просив суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки, за твердженням відповідача, він всіляко сприяв позивачу в отриманні інформації, а позивач відмовився від ознайомлення з наявними у відповідача документами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі №910/6029/17 позов було задоволено повністю, зобов'язано відповідача надати позивачу для ознайомлення: оригінал установчого договору від 19.09.1990; оригінал протоколу установчих зборів; оригінали всіх редакцій статутів, змін до них, в тому числі статутів в новій редакції; оригінали всіх протоколів загальних зборів акціонерів з усіма додатками до них; оригінали всіх протоколів правління; оригінали всіх протоколів наглядової ради; оригінали всіх протоколів і висновків ревізійної комісії; оригінали всіх річних балансів; оригінали звітів про фінансово-господарську діяльність; оригінал всіх редакцій принципів (кодексу) корпоративного управління; оригінали всіх проспектів емісій, свідоцтв про реєстрацію випуску акцій; оригінали всієї особливої інформації про товариство згідно з вимогами законодавства, а саме інформацію про: прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу; прийняття рішення про викуп власних акцій (крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу); факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі; прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів або прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (для емітентів - акціонерних товариств); зміну складу посадових осіб емітента; зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій; рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв; рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу; порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента; про заміну поручителя (страховика, гаранта), що здійснює забезпечення випуску боргових цінних паперів; прийняття рішення про виплату дивідендів; порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію; рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента; зміна типу акціонерного товариства.

Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі №910/6029/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного по суті заявлених вимог рішення. Зокрема, відповідач в апеляційній скарзі звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступне:

- відповідач в силу вимог Закону України «Про акціонерні товариства», постійно сприяв представнику позивача в доступі до документів. Проте, позивач свідомо ігноруючи законні способи захисту своїх інтересів в досудовому порядку, безпідставно звернувся до суду, жодним чином не обґрунтовуючи суть свого порушеного права;

- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки позивач не надав жодного доказу порушення свого права відповідачем чи ухилення та/або відмови відповідача у наданні для ознайомлення документів;

- в п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 №13 передбачено, що господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту ст. 9 Закону України "Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства. Аналогічна правова позиція міститься в п.2.33 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4;

- відповідно до п.п.4.4 Статуту відповідача кожною простою акцією Банку її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, одержувати від органів управління банку інформацію про діяльність банку у відповідності до порядку, встановленого чинним законодавством України, цим Статутом та внутрішніми документами банку. Однак суд своїм рішенням зобов'язав відповідача ознайомити позивача з документами, які не підлягають наданню, що є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2017 апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Куксов В.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Куксов В.В., Отрюх Б.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.08.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017, на підставі ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, було задоволено заяву про самовідвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Куксова В.В., Отрюха Б.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2017 апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2017 апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.10.2017.

В судовому засіданні 12.10.2017 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі №910/6029/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 12.10.2017 представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було ухвалено з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 12.10.2017р. представниками сторін було подано клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017, на підставі ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 12.10.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 26.10.2017.

В судовому засіданні 26.10.2017 представник відповідача підтримав пояснення, надані у попередньому судовому засіданні, просив суд апеляційну скаргу задовольнити

В судовому засіданні 26.10.2017 представник позивача також підтримав раніше надані заперечення на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в задоволенні скарги.

В судовому засіданні 26.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Позивач є акціонером товариства відповідача, який володіє простими іменними акціями, про що свідчить сертифікат №005386 від 26.05.1993 та виписка про залишки на рахунку в цінних паперах №035338 (том справи - 1, аркуші справи - 13-14).

У лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом про ознайомлення з документами акціонерного товариства б/н від 06.02.2017 (том справи - 1, аркуш справи - 15), в якому просив надати для ознайомлення і фотографування оригінали наступних документів: установчого договору від 19.09.1990; протоколу установчих зборів; всіх редакцій статутів, змін до них, в тому числі статутів в новій редакції; всіх протоколів загальних зборів акціонерів з усіма додатками до них; всіх протоколів правління; всіх протоколів наглядової ради; всіх протоколів і висновків ревізійної комісії; всіх річних балансів; звітів про фінансово-господарську діяльність; всіх редакцій принципів (кодексу) корпоративного управління; всіх проспектів емісій, свідоцтв про реєстрацію випуску акцій; всієї особливої інформації про товариство згідно з вимогами законодавства.

Оскільки відповідач не повідомив позивача про день і місце ознайомлення із вищевказаними документами, позивач звернувся до голови правління відповідача та корпоративного секретаря відповідача зі скаргами б/н від 29.03.2017 на відмову у наданні для ознайомлення документів акціонерного товариства (том справи - 1, аркуш справи - 19-20), в яких просив повідомити, коли позивач зможе ознайомитися з необхідними йому документами.

Однак звернення позивача були залишені відповідачем без належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав до суду та просив відповідно до ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства», зобов'язати відповідача надати позивачу для ознайомлення: оригінал установчого договору від 19.09.1990; оригінал протоколу установчих зборів; оригінали всіх редакцій статутів, змін до них, в тому числі статутів в новій редакції; оригінали всіх протоколів загальних зборів акціонерів з усіма додатками до них; оригінали всіх протоколів правління; оригінали всіх протоколів наглядової ради; оригінали всіх протоколів і висновків ревізійної комісії; оригінали всіх річних балансів; оригінали звітів про фінансово-господарську діяльність; оригінал всіх редакцій принципів (кодексу) корпоративного управління; оригінали всіх проспектів емісій, свідоцтв про реєстрацію випуску акцій; оригінали всієї особливої інформації про товариство, а саме інформацію про: прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу; прийняття рішення про викуп власних акцій (крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу); факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі; прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів або прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (для емітентів - акціонерних товариств); зміну складу посадових осіб емітента; зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій; рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв; рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу; порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента; про заміну поручителя (страховика, гаранта), що здійснює забезпечення випуску боргових цінних паперів; прийняття рішення про виплату дивідендів; порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію; рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента; зміна типу акціонерного товариства.

Місцевий господарський суд позов задовольнив, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової шкоди). Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу для ознайомлення документи, пов'язані з діяльністю відповідача, згідно наведеного позивачем переліку.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначає Закон України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ст. ст. 3, 4 названого Закону акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

В ст. 77 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акціонерне товариство зобов'язане зберігати:

1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір;

2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;

6) протоколи загальних зборів;

7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;

9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;

10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;

11) річну фінансову звітність;

12) документи бухгалтерського обліку;

13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

14) проспект емісії, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;

15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства;

17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та на головного бухгалтера - щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього терміну діяльності товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону. Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою. Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими частиною першою цієї статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час. Виконавчий орган товариства має право обмежувати строк ознайомлення з документами товариства, але в будь-якому разі строк ознайомлення не може бути меншим 10 робочих днів з дати отримання товариством повідомлення про намір ознайомитися з документами товариства. Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних зборів акціонерного товариства. Публічне акціонерне товариство зобов'язане мати власний веб-сайт, на якому в порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, інформація, визначена пунктами 1 - 3, 5, 6, 10, 11, 13 (крім документів, що містять конфіденційну інформацію), 14 - 16 частини першої статті 77, та інформація, визначена частиною третьою статті 35 цього Закону. На вимогу акціонера або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку акціонерне товариство надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства. Акціонерне товариство зобов'язане розкривати інформацію відповідно до законів України.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2826 від 03.12.2013 було затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, відповідно до частини 1 розділу III якого до складу особливої інформації, що розкривається емітентами цінних паперів належать відомості про: прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу; прийняття рішення про викуп власних акцій (крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу); факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі; прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів або прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (для емітентів - акціонерних товариств); зміну складу посадових осіб емітента; зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій; рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв; рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу; порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента; про заміну поручителя (страховика, гаранта), що здійснює забезпечення випуску боргових цінних паперів; прийняття рішення про виплату дивідендів; порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію; рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента; зміна типу акціонерного товариства.

Колегією суддів враховано посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 №13 та постанову Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4 і з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити.

В п.п.36, 37 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» №13 від 24.10.2008 передбачено про те, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (п."г" ч.1 ст. 10 Закону про господарські товариства, ст. 116 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 88 Господарського кодексу України) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту ст. 9 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII "Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.

Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Відповідно до ст. 5 Закону «Про Національну депозитарну систему» реалізація корпоративних прав, що випливають з акції (в тому числі і права на отримання інформації про діяльність товариства), є можливою лише після внесення відповідних змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством. У разі, якщо товариством визначено порядок доступу до інформації про діяльність товариства відповідно до вимог ст. ст. 33, 35 Закону України "Про інформацію" та роз'яснень ДКЦПФР від 29.10.2002 №5 "Про порядок застосування пункту "г" статті 10 Закону України "Про господарські товариства" акціонер (учасник) товариства може реалізувати своє право на отримання інформації в установленому порядку.

В п.2.33 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) вказано про те, що відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства" господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства. Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Водночас закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію. Чинним законодавством не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства, зокрема, мають право: одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Згідно зі ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства, серед іншого, мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в п.п.4.4.4 п.4.4 Статуту відповідача передбачено, що кожною простою акцією банку її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право одержувати від органів управління банку інформацію про діяльність банку у відповідності до порядку, встановленого чинним законодавством України, цим статутом та внутрішніми документами банку.

З наведеного випливає, що Статутом позивача не визначено порядку надання інформації акціонеру, як і не передбачено процедури ознайомлення учасника товариства з документами фінансової звітності та інформацією про діяльність товариства.

Згідно з наданими суду поясненнями відповідача у останнього відсутні внутрішні документи, які б визначали порядок надання інформації на запит акціонера та процедуру ознайомлення з витребуваними документами.

Таким чином, законодавством чітко встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі №3/208гс-14).

Разом із тим відповідно до ст. 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відтак, акціонер не вправі зобов'язати товариство надати інші документи про діяльність товариства, не передбачені статутом чи законодавством України (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №921/990/13-г/14).

Як уже зазначалося вище, звернення позивача з приводу надання доступу до інформації, пов'язаною з діяльністю товариства до відповідача було залишено останнім без належного реагування, що й зумовило звернення позивача за захистом своїх прав до суду.

Колегією суддів враховано посилання відповідача на лист вих.№02-162/96-7089 від 28.04.2017 (том справи - 1, аркуші - 67), в якому він пропонував позивачу у разі, якщо у нього є необхідність в ознайомленні з документами, повідомити про це відповідача письмово, а також прибути до відповідача за адресою: вул. Ковпака, 29 у м. Києві.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надіслання або вручення вказаного листа позивачу. До того ж, цей лист було складено вже після того, як позивач звернувся до суду із позовом, який розглядається у даній справі, що в свою чергу свідчить про те, що попередні звернення позивача, а саме: інформаційний запит б/н від 06.02.2017 та скарги б/н від 29.03.2017 були залишені відповідачем без належного реагування.

Доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Посилання відповідача на наявність особистих зустрічей з повноважним представником позивача не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що Статутом відповідача передбачено надання акціонеру інформації, яку відповідач за зверненням позивача останньому не надав, то колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що в даному випадку наявні підстави для спонукання в судовому порядку до виконання відповідачем дій, а саме: надання відповідної інформації та оригіналів документів для ознайомлення позивачу. При цьому, таке ознайомлення має відбуватись в порядку та на умовах, які не суперечать організаційно-нормативним документам відповідача.

Відносно твердження відповідача про те, що провадження у даній справі має бути припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору, колегією суддів було встановлено наступне.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо між сторонами відсутній предмет спору.

При цьому необхідно враховувати, що господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача надати позивачу для ознайомлення документи, а на дату вирішення спору місцевим господарським судом витребувані позивачем документи йому для ознайомлення не надано, тому предмет спору у даній справі не припинив своє існування і підстави для припинення провадження у справі №910/6029/17 відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Зважаючи на надані сторонами пояснення та докази, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було надано належну оцінку поданим доказам, у повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі №910/6029/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі №910/6029/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6029/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова