Постанова № 69875842, 24.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа№ 925/1875/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Остапенко В.М. - представник за довіреністю від 14.04.2017 року;

від відповідача: не з'явились;

від ВДВС: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 року

у справі № 925/1875/15 (суддя Скиба Г. М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго"

про стягнення 2 229 671, 14 грн. інфляційних та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за поставлений газ згідно договору від 20.07.2012 року № 156/02-БО-36 купівлі-продажу природного газу в розмірі 2 229 671, 14 грн., в тому числі: 2 132 725, 85 грн. інфляційних збитків, 96 945, 29 грн. - 3% річних, та відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.12.2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 96 945, 29 грн. - 3% річних з простроченої суми, 2 132 725, 85 грн. інфляційних збитків та 33 445, 07 грн. судового збору.

25.12.2015 року на виконання рішення суду було видано наказ.

18.08.2017 року до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з вимогами:

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області по зупиненню вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 50701028;

- визнати недійсною постанову від 20.07.2017 року ВП № 50701028.

Скарга мотивована тим, що для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження необхідною умовою є наявність кредиторської заборгованості боржника за спожитий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Черкаській області відхилено за необгрунтованністю.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 30.08.2017 року та винести постанову, якою задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.08.2017 року № 14/5-864в.

Апеляційна скарга мотивована тими ж підставами, що і скарга.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по справі № 925/1875/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 року справу № 925/1875/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 10.10.2017 року.

У судове засідання 10.10.2017 року представник ВДВС не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.2017 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року відкладено розгляд справи до 24.10.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.10.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 24.10.2017 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник ВДВС у судове засідання 24.10.2017 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про розгляд скарги за відсутності представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.12.2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 96 945, 29 грн. - 3% річних з простроченої суми, 2 132 725, 85 грн. інфляційних збитків та 33 445, 07 грн. судового збору.

25.12.2015 року на виконання рішення суду було видано відповідний наказ.

Постановою від 20.07.2017 року зупинено вчинення виконавчих дій по виконанню наказу № 925/1875/15 від 25.12.2015 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.10 ч. 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зупинення вчинення виконавчих дій є включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 №1730-VIII (далі - Закон №1730), з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

В свою чергу ч. 4. ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Звертаючись із скаргою на дії ВДВС до суду першої інстанції, позивач зазначає, що для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» повинен встановити: чи є стягувачем у виконавчому провадженні Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України»; чи включено боржника до відповідного реєстру; чи стягується за рішенням суду заборгованість такого боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) перед постачальником такого природного газу.

Крім того, скаржник зазначає, що для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження необхідною умовою є наявність кредиторської заборгованості боржника за спожитий природний газ.

Колегія суддів вказує, що як вбачається із матеріалів справи стягувачем за виконавчим провадженням № 50701028 (наказ № 925/1875/15 від 25.12.2015 року) є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Щодо твердження скаржника про необхідність перевірки включення боржника до відповідного реєстру, то колегія суддів вважає вказані заперечення необгрунтованими. Так, Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує виконавчу службу зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств до відповідного реєстру. Дані, що знаходяться в реєстрі є відкритими та доступними.

З матеріалів справи вбачається, що Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго» станом на 12.07.2017 року внесено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Посилання скаржника на той факт, що виконавча служба повинна перевіряти заборгованість боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року, не віднесено до компетенції виконавчої служби. Так, статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» передбачено складання актів звіряння взаєморозрахунків між сторонами. Даним законом передбачена відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у документах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго» підписано акти звіряння, відповідно до яких підтверджена заборгованість останнього перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в тому числі і з договором № 156/02-БО-36 від 20.07.2012 року, який є предметом спору у даній справі.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконними дії відділу Державної виконавчої служби щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50701028 та визнання недійсною постанови від 20.07.2017 року.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 у справі № 925/1875/15.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 року у справі № 925/1875/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/1875/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко