Постанова № 69853567, 19.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Справа № 925/1874/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Удовиченка О.С.,суддів:Катеринчук Л.Й., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Град-Інвест"на ухвалу та на постанову господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 (в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Укрсоцбанк") Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017у справі№ 925/1874/13за заявоюПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до Приватного підприємства "Бізнес Гранд"провизнання банкрутом ліквідаторГусак Юрій Миколайовичв судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "УкрЛідерБуд"Юрченко Т.Л., Школьна Т.П.ПАТ "Укрсоцбанк" Ліквідатор ПП "Бізнес Гранд" ТОВ "КУА "Град-Інвест"Василевський О.А. Гусар Ю.М. Гребченко Р.О.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес-Гранд" (далі - ПП "Бізнес-Гранд").

Постановою господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 ПП "Бізнес-Гранд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гусак Ю.М.

На сайті Вищого господарського суду України 24.11.2016 опубліковано оголошення про визнання ПП "Бізнес-Гранд" банкрутом.

В порядку ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулося ПАТ "Укрсоцбанк" з заявою про визнання поточних грошових вимог до ПП "Бізнес-Гранд" за нарахованими відсотками за кредитними договорами у розмірі 47269767,08 грн. (з урахуванням заяви №545/10-17 від 27.02.2017).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 (суддя Хабазня Ю.А.) задоволено частково заяву ПАТ "Укрсоцбанк"; визнано ПАТ "Укрсоцбанк" кредитором боржника та включено його вимоги до реєстру вимог кредиторів на суму: 3200,00 грн. судових витрат - у першу чергу, 43241653,87 грн. процентів - у четверту чергу, 4028113,21 грн. процентів - шосту чергу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (колегія суддів: Верховець А.А., Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що заява кредитора про поточні вимоги до боржника є обґрунтованою, заявлений кредитором розмір поточних вимог є вірним.

ТОВ "КУА "Град-Інвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст.41 Закону України "Про Національний банк України", ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 №566, Положення про організацію операційної діяльності в банках України. На думку заявника касаційної скарги, судами не були з'ясовані обставини, на які посилається ПАТ "Укрсоцбанк" при заявлені поточних вимог щодо нарахування та відображення по особовому рахунку боржника прострочених відсотків за борговими зобов'язаннями та якими саме доказами ці вимоги підтверджуються. Крім того, заявником зазначено про невірність математичних розрахунків.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Такі вимоги можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. (ч.1 ст.38 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося з поточними вимогами до боржника. В обґрунтування заяви (з урахуванням заяви про уточнення від 27.02.2017) посилалося на заборгованість, яка виникла у ПП "Бізнес Гранд" за користування кредитними коштами за період з 12.12.2013 по 24.11.2016 на підставі додаткових угод №895/09.2-085/1 від 13.11.2007 у сумі 14 886 188,29 грн., №895/09.2-085/2 від 13.11.2007 у сумі 22 744 808,32 грн., №895/09.2-085/3 від 24.04.2008 у сумі 2 569 677,03 грн., №895/09.2-085/4 від 07.05.2008 у сумі 965 609,57 грн.; №895/09.2-085/5 від 13.11.2007 у сумі 4208930,04 грн., №895/09.2-085/6 від 21.05.2008 у сумі 1894553,83 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що ухвалою господарського суду від 29.08.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 93 583 912,14 грн. Визнані вимоги ґрунтуються на заборгованості, яка виникла за додатковими угодами до кредитних договорів №895/09.2-085/1 від 13.11.2007, №895/09.2-085/2 від 13.11.2007, №895/09.2-085/3 від 24.04.2008, №895/09.2-085/4 від 07.05.2008, №895/09.2-085/5 від 13.11.2007, №895/09.2-085/6 від 21.05.2008. За вказаними договорами, за період процедури розпорядження майном боржника (12.12.2013-24.11.2016) заявником нараховано проценти на визнану судом суму боргу. Загальна сума вимог, яку нараховано за період процедури розпорядження майном складає 47 269 767,08 грн.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнаючи поточні вимоги кредитора на заявлену суму, виходив з того, що основна сума боргу встановлена рішенням суду від 29.08.2014, нараховані кредитором проценти у процедурі розпорядження майном на визнану судом суму боргу за період з 12.12.2013-24.11.2016 є правомірними, а математичний розрахунок є правильним.

Спростовуючи доводи заявника апеляційної скарги щодо непідтвердження суми грошових вимог належними та допустимими доказами, а саме ненадання банком регістрів бухгалтерського обліку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нарахування процентів здійснюється на підставі норм цивільного законодавства та правочинів, у зв'язку з чим правомірним є незадоволення клопотання про витребування у кредитора доказів: виписок по рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 10561 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Здійснюючи розгляд заяви банку, суди встановили, що боржник не спростував факт порушення ним умов договорів про надання кредитних коштів, сума боргу за договорами про надання кредитних коштів встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, однак, один із кредиторів заперечує щодо поточних вимог ПАТ "Укрсоцбанк", обґрунтованих заборгованістю по процентам за користування кредитом з посиланням на надання неналежних доказів.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що попередні судові інстанції, дослідивши умови кредитних договорів, обґрунтовано встановили наявність правових підстав для задоволення заяви банку з поточними вимогами до боржника, оскільки нарахування процентів на суму боргу за період процедури розпорядження майном передбачено чинним законодавством.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що попередні судові інстанції вірно застосували норми вищенаведеного матеріального та процесуального права та цілком обґрунтовано визначили наявність підстав для задоволення заяви банку про визнання поточних грошових вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник послався на те, що судами попередніх інстанцій допущено арифметичну помилку при розрахунку відсотків за додатковими угодами до кредитних договорів №895/09.2-085/1 від 13.11.2007, №895/09.2-085/2 від 13.11.2007, №895/09.2-085/3 від 24.04.2008, №895/09.2-085/4 від 07.05.2008, №895/09.2-085/5 від 13.11.2007, №895/09.2-085/6 від 21.05.2008.

Враховуючи вимоги законодавства та умови договору, колегія суддів здійснила власний перерахунок відсотків та дійшла висновку, що належними до стягнення є 47 269 697,77 грн., а саме: за додатковою угодою до кредитного договору №895/09.2-085/1 від 13.11.2007 - 14886118,98 грн., за додатковою угодою до кредитного договору №895/09.2-085/2 від 13.11.2007 - 22744808,32 грн.; за додатковою угодою до кредитного договору №895/09.2-085/3 від 24.04.2008 - 2569677,03 грн.; за додатковою угодою до кредитного договору №895/09.2-085/4 від 07.05.2008 - 965609,57 грн.; за додатковою угодою до кредитного договору №895/09.2-085/5 від 13.11.2007 - 4208930,04 грн.; за додатковою угодою до кредитного договору №895/09.2-085/6 від 21.05.2008 - 1894553,83 грн. за період з 12.12.2013-24.11.2016.

Враховуючи, що в установлений Законом двомісячний строк, кредитором подано заяву від 23.01.2017 з вимогами до боржника на суму 43 241 653,87 грн., вказана сума є меншою, ніж та, яка зазначена в заяві банку про уточнення кредиторських вимог і яку подано з пропуском строку встановленого законом, то відповідно до ч.1 ст.38, п.4 ч.1 ст.45 Закону в четверту чергу підлягають включенню вимоги у сумі 43 241 653,87 грн., а в шосту чергу підлягають включенню вимоги у сумі - 4 028 043,90 грн.

Таким чином, колегія вважає частково обґрунтованими посилання скаржника в частині допущення судами арифметичної помилки при розрахунку процентів. В іншій частині доводи скаржника не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п.5 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Град-Інвест" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 (в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Укрсоцбанк") та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №925/1874/13 змінити. Викласти п.2 резолютивної частини ухвали у такій редакції:

"Заяву ПАТ "Укрсоцбанк" від 23.01.2017 №348/10-17 задовольнити частково.

Визнати ПАТ "Укрсоцбанк" кредитором боржника та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів на суму:

3200,00 грн. судових витрат - у першу чергу;

43241653,87 грн. процентів - у четверту чергу;

4028043,90 грн. процентів - у шосту чергу."

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Ю. Поліщук