Рішення № 6978086, 02.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2009 р. Справа № 4/111-1862

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль

до відповідача 1: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1

відповідача 2: Приватного підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2

про cтягнення 23 107 грн. 73 коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник - Котис В.Я. (довіреність № 8 від 01.03.09 р.)

відповідача 1: не з'явився.

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача-1 - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 та відповідача-2 - Приватного підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2 про стягнення солідарно 23 107 грн. 73 коп.

28.10.2009р. відповідачем-2 надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву № б/н від 23.10.2009р., в якому зазначив, що вимоги позивача про солідарне стягнення суми заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2 не підлягають задоволенню, оскільки 29.08.2009р., між відповідачем-2 та позивачем було укладено додаткову угоду до Договору поруки від 10.07.2009р., відповідно до якої: пункт 6.1. договору викладено в наступній редакції: “Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 21.10.2009р. із врахуванням ст. 5 цього Договору”. Таким чином зобовязання відповідача-2 солідарно відповідати перед ТзОВ “Національна торгова компанія” за зобовязаннями були припинені з закінченням дії Договору поруки від 10.07.2009р., а саме 21 жовтня 2009р.

Позивачем 28.10.2009р. у канцелярію суду подано заяву № 24/10/09 від 24.10.2009р., відповідно до якої він відмовляється від солідарного стягнення заявлених сум з ПП ОСОБА_3 та просить стягнути 22 413 грн. 32 коп. боргу, 606 грн. 51 коп. пені, 87,90 грн. 3% річних та судові витрати (в тому числі витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2 300 грн. 00 коп.) з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 02.12.2009р., позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач 1 відзиву на позов суду не представив, повноважного представника в судові засідання, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалами від 09.10.2009р., від 28.10.2009р. та від 18.11.2009р. про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № б/н (вручене відповідачу-1 09.11.2009р.), №2604630 (вручене відповідачу-1 25.11.2009р.) та №2552230 (вручене відповідачу-1 19.10.2009р.).

Відповідач 2 участь повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 18.11.2009р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді, судове засідання переносилося на 02.12.2009р. у звязку з оголошенням на території Тернопільської області карантину у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1152 від 30.10.2009р. „Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань серед населення”.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 04.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (надалі - Постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі Покупець) укладено договір на поставку товарів № КР06, згідно з умовами якого Постачальник взяв на себе зобовязання постачати Покупцю товар згідно заявки, а Покупець взяв на себе зобовязання його прийняти та оплатити;

- відповідно до п. 2.3. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати відвантаження товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" на виконання умов зазначеного вище договору відвантажило відповідачу-1 Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 згідно видаткових накладних № НТ0000531 від 16.07.2009р. та № НТ-0000572 від 30.07.2009р. товар на загальну суму 22 913 грн. 32 коп.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач 1 свої зобовязання по договору на поставку товарів № КР06 від 04.07.2009р. належним чином та у встановлений строк не виконав, а провів лише часткову оплату за отриманий товар в сумі 500 грн. (згідно копії банківської виписки від 25.08.2009р.), допустивши заборгованість перед позивачем станом на 22.09.2009р. (дата звернення до суду) в розмірі 22 413 грн. 32 коп.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем -1 не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову чи заперечень з цього приводу, а тому позовні вимоги про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 22 413 грн. 32 коп. заборгованості за поставлену продукцію підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.1. договору на поставку товарів № КР06 від 04.07.2009р., у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що за підрахунком позивача, здійсненим за період з 31.07.2009р. по 22.09.2009р., становить 606 грн. 51 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, розрахунок яких проведено позивачем за період з 31.07.2009р. по 22.09.2009р. в сумі 87 грн. 90 коп.

Державне мито та інші судові витрати, в тому числі 2 300 грн. витрат на правову допомогу адвоката, надану згідно: договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 10/01/09 від 10.01.2009р. та акту виконаних робіт від 22.09.2009р. до Договору № 10/01/09 від 10.01.2009р., і оплата якої підтверджується платіжним дорученням № 557 від 24.09.2009р., які долучені до матеріалів справи, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 02.12.2009р. за згодою представника Позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль, ідент. код 34950836 22413 (двадцять дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 32 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 606 (шістсот шість) грн. 51 коп. нарахованої пені, 87 (вісімдесят сім) грн. 90 коп. 3% річних, 2300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 231 (двісті тридцять одну) грн. 08 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення " 08 " 12 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя