Рішення № 6976897, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/42007.12.09 За позовомАкціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанку»

доЗакритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –

Закрите акціонерне товариство «Маяк Авто»

прозвернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Грибачова М.М., від відповідача –Зубарєва О.В.,

від третьої особи –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»(далі –відповідач) про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (застави), а саме на: автомобілі марки Mitsubishi, перелік якого наведений в додатку №1 до договору застави, загальною (балансовою) вартістю 9880069,38 грн., будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковану як таке – будь-які інші автомобілі Mitsubishi, згідно з додатком №2 до договору застави загальною (балансовою вартістю 9880069, 38 грн., грошові кошти –доходи від відчуження предмета обтяжень, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі, що належать закритому акціонерному товариству «Ніколь Моторс»на праві власності та задовольнити вимоги Акціонерного інноваційного комерційного банку «УкрСиббанк»в повному обсязі в розмірі 1390820,03 доларів США та 5312,50 грн., з яких: 1370 000 доларів США –кредитна заборгованість, 17508,33 доларів США –заборгованість по процентам, 5000 грн. неустойка, 3311,70 доларів США –державне мито, 312,50 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п.1.3 та розділу 4 договору застави товарів в обороті №4627 від 22.08.2008 (далі –Договір застави), у випадку невиконання Позичальником (ЗАТ «Маяк Авто») положень кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії №11386805000 від 22.08.2008 (далі –Кредитний договір) позивач має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі.

Відтак, як пояснив позивач враховуючи особливість такого виду застави, як застава товарів в обороті (обмеження права відповідача на розпорядження предметом застави обов’язком підтримання не зменшувального залишку), треба зробити висновок, що застава у даному випадку поширюється на: автомобілі марки Mitsubishi, перелік якого наведено у додатку №1 до Договору застави, загальною (балансовою) вартістю 9880069, 38грн., будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковану як таке –будь-які інші автомобілі Mitsubishi, згідно з додатком №2 до договору застави загальною (балансовою вартістю 9880069, 38 грн., грошові кошти –доходи від відчуження предмета обтяжень, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі, що належать відповідачу на праві власності.

03.09.2009 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог за вих. №2612/12992 від 02.09.2009, в зв’язку з донарахуванням відсотків за користування кредитом та відповідно до п.7.1 Кредитного договору, позивач нарахував пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та по процентах, а відтак просив стягнути з відповідача:

1370000 доларів США –кредитна заборгованість;

157248, 34 доларів США –заборгованість по процентам;

79555,14 доларів США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

3980,38 доларів США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредиту;

3311,70 доларів США –державне мито;

312,50 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заслухавши думки сторін з приводу заявленого клопотання, суд вказану заяву залишив без розгляду, з тих підстав, що:

- відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) позивачу надано право до винесення рішення по суті, зокрема, змінити предмет або підставу позову, збільшити розмір позовних вимог;

- під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві слід кваліфікувати як зміна предмета позову;

- у даному випадку позивачем додатково заявлені інші вимоги, які, відповідно, мають інші правові підстави;

- разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

При цьому, суд відзначає, що позивач не позбавлений можливості з зазначеними вимогами з окремим позовом, на загальних підставах.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що Договором застави не було встановленого обов’язку щодо солідарної відповідальності ЗАТ «Ніколь Моторс»перед АКІБ «УкрСиббанк»за невиконання зобов’язань ЗАТ «Ніколь Моторс»по Кредитному договору, а у відповідності з вимогами ст. 543 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) солідарні боржники відповідають перед кредитором в повному обсязі, тобто на всю суму зобов’язання.

При цьому, відповідач просив врахувати, що згідно із положень ст.ст.1.1, 1.2 Договору застави, ст.1 Закону України «Про заставу»правовідносини позивача і відповідача по даній справі є додатковими (субсидіарними).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 у справі №4/400 АКІБ «УкрСиббанк»було стягнено з ЗАТ «Маяк Авто»заборгованість за Кредитним договором в сумі 1387508,33 доларів США, 133504,52 грн. відсотків, 5 000 грн. пені, а відтак на думку представника відповідача інтереси позивача щодо відшкодування збитків за Кредитним договором вже захищені, а отже підстав щодо звернення стягнення на предмет застави у позивача відсутні.

04.12.2009 до загального відділу суду від позивача надійшли додаткові пояснення від позивача, відповідно до яких останній повідомив, що відносно ЗАТ «Маяк Авто»порушено провадження у справі про банкрутство (справа №44/442-б), а відтак підстав для припинення зобов’язань ЗАТ «Маяк Авто»перед АКІБ «УкрСиббанк»за Кредитним договором немає.

Представник позивача в судовому засіданні також наголошував на тому, що зобов’язання ЗАТ «Маяк Авто»за Кредитним договором залишається дійсним, а отже і залишається дійсним забезпечувальне зобов’язання ЗАТ «Ніколь Моторс»відповідно до Договору застави.           

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(Банк) та Закритим акціонерним товариством «Маяк Авто» (далі –Позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у валютах, вказаних в цьому Договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії встановленої в базовій валюті, що дорівнює 1 370 000 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 6636006 грн. по курсу НБУ на день укладення цього договору.

Сторони погодили, що з метою отримання траншу Позичальник надає письмову заяву (за формою згідно додатку № 1 до договору), в якій зазначає бажану суму траншу (в межах ліміту кредитної лінії) та бажану дату його отримання. Така заява Позичальника, укладена та надана згідно умов цього договору, є підставою для видачі Банком траншу Позичальнику.

26 серпня 2008 року відповідачем було надано позивачу заяву про видачу траншу у розмірі 1 370 000 грн. На виконання умов Кредитного договору, Банк було видано суму у розмірі 1 370 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка: - в розмірі 15 % за кредитами в доларах США.

Відповідно до п. 1.3.2 Кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення такого прострочення.

Згідно з п. 1.2.2 Кредитного договору Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін не пізніше 21 серпня 2009 року.

Згідно з п. 2.3 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником умов договору про надання забезпечення належного виконання зобов'язань за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язань за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), термін повернення кредиту вважається таким, що настав а кредит - обов'язковим до повернення в порядку встановленому розділом 11 Договору.

Згідно з п. 11 Кредитного договору, у випадку застосування п. 2.3. Кредитного договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вимоги Позичальнику.

На виконання вказаного пункту договору, позивачем, в порядку п. 11 Кредитного договору, 27.04.2009 було відправлено відповідачу вимогу № 26-12/3911 від 26.04.2009.

Згідно з п. 1.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повертати та сплачувати проценти, комісії, штрафи та інші платежі згідно умов договору на рахунок в доларах США - на рахунок № 3739211386827.

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку, повернення кредиту повинно бути здійснено в тій самій валюті в якій було отримано відповідний транш.

Відповідно до положень п. 7.3 Кредитного договору при порушенні вимог п. 2.3 Банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за договором в порядку, встановленому розділу 11 договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 у справі №4/400 стягнуто з ЗАТ «Маяк Авто»(Позичальник) на користь АКІБ «УкрСиббанк»10446524 грн. кредиту, 133504,52 грн. відсотків, 5 000 грн. пені за Кредитним договором.

22.08.2008 в забезпечення виконання зобов’язань ЗАТ «Маяк Авто» за Кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено Договір застави, за умовами якого Заставодавець з метою забезпечення викладених нижче зобов’язань передає в заставу на умовах товарів в обороті майно –автомобілі марки Mitsubishi, (наведене в додатку №1 до договору), що є власністю Заставодавця (далі –Предмет застави) та знаходяться за адресами:

- м. Київ, прос. Московський, 8, корпус 1, згідно з договором суборенди індивідуально визначеного нерухомого майна №ОО-С-03/07 від 04.09.2007, укладеного між Заставодавцем та ЗАТ «Маяк Авто»;

- м. Київ, вул. Озерна, 1, згідно з договором №14 про надання платних послуг по утриманню транспортних засобів від 31.12.2007, укладеного між Заставодавцем та ТОВ «Адоніс-96»;

- Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Вишнева, 1а, згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.12.2007, укладеного між Заставодавцем та Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до Договору застави між позивачем та ЗАТ «Ніколь Моторс», п. 2.2. Заставодержатель (Банк) має право два рази на місяць перевіряти документально та фактично наявність, розмір, підтримання залишку товарів, кількість якого не зменшується, стан та умови зберігання та використання предмету застави для чого направляти своїх представників для проведення його огляду, документальної і фактичної перевірки, відповідно до законодавства.

Актом перевірки наявності та стану предмету застави від 01.04.2009 було встановлено відсутність предмету застави за Кредитним договором, який також підписаний представником ЗАТ «Ніколь Моторс».

Пунктом 1.3 Договору застави передбачено, що у випадку невиконання Боржником положень Кредитного договору Заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог.

У відповідності до п.2.1.1 Договору застави у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 4 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстроченням (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, неустойку, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у разі:

-          порушення будь-якого зобов’язання Заставодавця за цим договором та/або будь-якого зобов’язання Боржника за Кредитним договором; та/або

-          порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом Заставодавця та/то Боржника; та/або

-          ліквідації юридичної особи –Заставодавця та/або Боржника; та/або

-          настання інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п.1.4 Договору застави, майно (або його частина), що є предметом застави, може бути замінене за згодою Банку за умови дотримання залишку товару, кількість якого не зменшується. При цьому, реалізовані Заставодавцем товари (що складають Предмет застави) перестають бути Предметом з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу, або поштовій установі для пересилки набувачу, а набуті Заставодавцем товари (згідно з додатком №2 до цього договору) стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності у Заставодавця.

Позивач, в зв’язку з порушенням відповідачем умов Договору застави щодо не зменшувального залишку товарів на складі, що є предметом застави, та порушенням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків вважає, що набув права на звернення стягнення на предмет застави переважно перед іншими особами.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, під заставою, в розумінні ст.1 Закону України «Про заставу»розуміється спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, заборгованості, всупереч взятим на себе зобов’язанням не сплатив, в зв’язку з його неплатоспроможністю, а відтак на дату винесення рішення у даній справі, рішення суду №4/400 від 07.07.2009 виконано не було.

Представник позивача на вимогу суду надав копію листа відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби від 30.11.2009 про стан виконавчого провадження щодо виконання наказу №4/400 про стягнення з ЗАТ «Маяк Авто», у якому, зокрема повідомляється, що виконавче провадження знаходяться на стадії передбачені ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Як слідує з матеріалів справи, відносно ЗАТ «Маяк Авто»порушено провадження у справі про банкрутство (справа №44/442-б).

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до частин 5, 6 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Так, 17.09.2009 в офіційному друкованому органі –газеті «Урядовий кур’єр»було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Маяк Авто». 15.10.2009 до Господарського суду м. Києва АКІБ «УкрСиббанк»була подана заява з вимогами до боржника.

Представник позивача пояснив, що питання про визнання кредиторських вимог АКІБ «УкрСиббанк»не судом не розглядалось.

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Частиною 1 статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі, зокрема, реалізації предмета застави.

Оскільки, у ході судового розгляду було встановлено порушення прав позивача, внаслідок невиконання Позичальником зобов’язання за Кредитним договором щодо виплати кредиту та нарахованих на нього відсотків, та Заставодавцем, внаслідок порушення умов Договору застави щодо не зменшувального залишку товарів на складі, що є предметом застави, порушені права Банку підлягають захисту.

Відтак, зобов’язання ЗАТ «Маяк Авто»за Кредитним договором залишається дійсним, а отже залишається дійсним забезпечувальне зобов’язання ЗАТ «Ніколь Моторс»відповідно до Договору застави.

Дана позиція підтверджується також практикою Верховного Суду України Судової палати по господарським справам від 24.04.2007 у справі №26/142.

При цьому, судом враховано, що у відповідності до частини 1 статті 26 Закону України «Про заставу»заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відтак, факт наявності боргу у відповідача в сумі 1370000 доларів США –кредитної заборгованості, 157248, 34 доларів США –заборгованість по процентам, позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем на спростований, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.6 Кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог ст. 611 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі і за порушення термінів виконання зобов'язань) встановлених пп. 4.3. 4.4. 4.5. 4.7 договору.

Розмір зазначеної у цьому пункті неустойки встановлюється рівним 5000 грн.

Відтак, суд стягує з відповідача неустойку, яка за своєю правовою природою є штрафом в сумі 5000 грн.

Як зазначалось, відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що правовідносини позивача і відповідача по даній справі є додатковими (субсидіарними).

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Як слідує з матеріалів справи, договором застави та чинним законодавством ст.ст. 572-593 ЦК України, Законом України «Про заставу»передбачені інша, ніж субсидіарна відповідальність застоводавця.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, норма про субсидіарну відповідальність не регулює правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, у зв’язку з укладенням Договору застави.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на автомобілі марки Mitsubishi, перелік якого наведений в додатку №1 до договору застави, загальною (балансовою) вартістю 9880069 (дев’ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч шістдесят дев’ять) грн. 38 коп., будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковану як таке –будь-які інші автомобілі Mitsubishi, згідно з додатком №2 до договору застави загальною (балансовою вартістю 9880069 (дев’ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч шістдесят дев’ять) 38 грн., грошові кошти –доходи від відчуження предмета обтяжень, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі, що належать Закритому акціонерному товариству «Ніколь Моторс»(04073, м. Київ, Московський проспект, 8, копр. 1, ідентифікаційний код 33694070) на праві власності шляхом задоволення вимог Акціонерного інноваційного комерційного банку «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр.-т Московський, 60, ідентифікаційний 09807750) в рахунок погашення заборгованості Закритого акціонерного товариства «Маяк Авто»(04073, м. Київ, Московський проспект, 8, ідентифікаційний код 32705919) за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11386805000 від 22.08.2008 в розмірі 1387508 (один мільйон триста вісімдесят сім тисяч п’ятсот вісім) доларів 33 центів США та 5000 (п’ять тисяч) грн., з яких:

1370 000 (один мільйон триста сімдесят тисяч) доларів США –заборгованість за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11386805000 від 22.08.2008;

17508 (сімнадцять тисяч п’ятсот вісім) доларів 33 центів США – заборгованість по процентам, нарахованим за період з 29.08.2008 до 13.05.2009;

5000 (п’ять тисяч) грн. штрафу, передбаченого п.7.6 Кредитного договору.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»(04073, м. Київ, Московський проспект, 8, копр. 1, ідентифікаційний код 33694070, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного інноваційного комерційного банку «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр.-т Московський, 60, ідентифікаційний 09807750) 3311 (три тисячі триста одинадцять) доларів 70 центів США –державного мита; 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.