Постанова № 69178090, 19.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 926/367/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: Ганчук Г.В. (довіреність №б/н від 25.04.2017)

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: ОСОБА_3 (довіреність№786 від 08.11.2016)

від третьої особи : Оборський Я.В. (довіреність №420/16 від 07.07.2016)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017р.

по справі № 926/367/17 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

до 1. Державного підприємства "СЕТАМ"

2. Міністерства юстиції України

3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

про визнання недійсним протоколу № 128174 від 11.11.2015 р. та електронних торгів,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними протоколу Державного підприємства «СЕТАМ» 11.11.2015 року та визнання недійсними електронних торгів, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації лоту №106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.. Ковальчук Миколи, буд 13, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 11.11.2015 р. №128174

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2017 р. у справі № 926/367/17 в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлена рішенням суду, а процедура реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів порушена не була, а тому немає підстав для визнання результатів електронних торгів недійсними.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 р. у справі № 926/367/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що електронні торги відбулись з порушенням при їх проведенні статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, позивач зазначає, що при передачі на реалізацію предмета іпотеки на який звернуто стягнення державний виконавець повинен провести оцінку такого нерухомого майна у відповідності до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

17.07.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представників третьої особи та відповідача 1 надійшли відзиви на апеляційну скаргу. Від представника відповідача 3, надійшли заперечення на апеляційну скаргу

Також, 17.07.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивач надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

22.08.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 3 надійшли додаткові заперечення на апеляційну скаргу.

14.09.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

19.09.2017 року, у судове засідання представник позивача не з'явився, але через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній зазначив, що відбуваються активні переговори щодо уточнення розміру заборгованості за генеральною кредитною угодою, на виконання якої було звернуто стягнення на предмет іпотеки та проведені спірні торги. В зв'язку з цим просив відкласти розгляд справи на 2 тижні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський не бачить підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, чергове безпідставне відкладення призводить лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористались своїми правами, передбаченими статтями 22 ГПК України, а явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 19.09.2017р. за відсутності представника позивача та відповідача 2.

У судовому засіданні 19.09.2017 року представники відповідача 1 та 3, а також представник третьої особи, заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а також вказали, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Волинської області від 25.06.2013 у справі № 5004/1658/11, зміненим постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013 (а.с. 27-28 том 1), стягнуто заборгованість Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції за генеральною кредитною угодою № 010/08-11/1872 від 12.06.2007 (з наступними змінами) в сумі 19 014 396,28 грн., звернувши стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 16.07.2007, яке знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРТ-ІНВЕСТ", а саме: адміністративний корпус літ "А" - цегла, загальною площею 914.00 кв. м.; виробничий корпус літ "Б" - цегла, площею 9257.10 кв. м.; їдальня літ "В" - цегла, загальною площею 1394.50 кв. м.; майстерня літ "Г" - цегла, загальною площею 1737.00 кв. м.; склад літ "Д" - цегла, загальною площею 871.70 кв. м.; компресорна літ "Е" - цегла, загальною площею 64.00 кв. м.; насосна станція літ "Ж" - цегла, загальною площею 234.30 кв. м.; столярний цех літ "З" - цегла, ракушняк, загальною площею 197.20 кв. м.; котельня, цегла, літ "І", загальною площею 923.20 кв. м.; трансформаторна літ "К" - цегла, загальною площею 55.10 кв. м.; насосна станція літ "Л" - цегла, загальною площею 12.20 кв. м.; мазутна літ "М" - цегла, загальною площею 65.8 кв. м.; склад літ "П" - метал, загальною площею 930.00 кв. м.; склад літ "С "- залізо цегла, загальною площею 297.70 кв. м.; склад літ "Т" - цегла, загальною площею 461.20 кв. м.; прохідна літ "У" - цегла, загальною площею 12.40 кв. м.; магазин літ "Ф цегла, загальною площею 90.70 кв. м.; вагова літ "X" - цегла, загальною площею 84.80 кв. м.; гараж літ "Ц" цегла, загальною площею 174.30 кв. м.; адміністративно - побутова будівля літ "Ш" - цегла, заг. пл.. 2608.30 кв. м.; літ "Г" - навіс. Метал; літ "Б" - навіс, метал.; склад літ "Д" - метал, навіс.; літ "Д"- метал; склад літ "С" - ракушняк; градирня літ "О" - метал; літ "П" - навіс, металевий каркас; трансформаторна підстанція літ "Р" - цегла; навіс літ "Р" - металевий каркас; склад літ "Ю" - метал; склад літ "Ю" - цегла; навіс Літ "Я" - металевий каркас; огорожа І-ІІ металева сітка; бак І-метал; насоси II - метал; бомбосховище III - бетон; бак IV - метал; димова труба V - цегла; пожежна ємкість VI - метал; заправна колонка VII - метал; заливна естакада VIII - бетон; резервуар мазутний IX - метал; підпірна стіна X, XI, XII - бетон та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Закону України "Про виконавче провадження" .

Початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлена в розмірі 18 090 200,00 грн. (а.с. 28 том 1)

27.01.2014 року господарським судом Волинської області в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного судового рішення. (т.1 а.с.29)

14.04.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42934008 з примусового виконання наказу № 5004/1658/11-2 виданого 27.01.2014 року Господарським судом Волинської області. Надано боржнику строк на добровільне виконання рішення суду в семиденний термін.(т.1 а.с.31)

Листом № 20127/01-06 від 17.08.2015 року Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України повідомило відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ТОВ "Поларт - Інвест", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота 93342, відомості про предмет іпотеки - нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, день та час проведення електронних торгів - 07.09.2015 р. о 09.00; початкова ціна продажу майна - 18 090 200,00 грн. (т.1 а.с.35)

Протоколом № 113572 проведення електронних торгів встановлено, що торги 07.09.2015 року не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. (т.1 а.с.30)

Актом уцінки майна від 18.09.2015 р., складеним старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, при примусовому виконанні наказу № 5004/1658/11-2 виданого, 27.01.2014 року господарським судом Волинської області, зменшено ціну майна на 25%, встановлено ціну на других електронних торгах у розмірі 13 567 650,00 грн., реєстраційний номер лота 93342. (т.1 а.с.36)

11.11.2015 року відбулись електронні торги з реалізації лоту № 106682, нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за стартовою ціною продажу - 13 567 650,00 грн., переможцем яких визнано учасника 4 - ОСОБА_5, що підтверджується протоколом № 128174 про проведення електронних торгів. (т.1 а.с.20).

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що вважає проведені електронні торги незаконними, оскільки відповідачем всупереч вимог "Тимчасового порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів", ч. 1 ст. 11, 13, 58 Закону України "Про виконавче провадження", порушено процедуру проведення реалізації нерухомого майна, реалізовано таке майно за заниженою вартістю, у зв'язку з тим що державним виконавцем відповідна оцінка не проводилась. Крім того, позивач зазначає, що його не було повідомлено про проведені електронні торги, призначені на 11.11.2015 року саме Державним підприємством "СЕТАМ".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що електронні торги, проведені 11.11.2015 року з примусового виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.06.2013 року у справі № 5004/1658/11 та постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2013 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, відбулись з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні умови та порядок виконання рішень суддів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ч.8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження " реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій вбачається, що вказані нормативно-правові акти не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах (в тому числі електронних торгів), і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону України "Про виконавче провадження" та пункти 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Отже, як видно з положень вказаних правових норм, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою (пункт 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 р. № 332-р "Про проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" Міністерству юстиції України наказано провести з 01 травня 2014 року у м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях та з 01 липня 2014 року у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях, з 06 серпня 2014 року у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5).

Пунктом 2 Наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. № 656/5 затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (надалі - Тимчасовий порядок).

Уповноважено державне підприємство "Інформаційний центр " Міністерства юстиції України на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. (п. 4 Тимчасового порядку)

Згідно з розділом першим загальних положень Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації; веб-сайт електронних торгів (далі - Веб-сайт) - електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів (далі - Система), на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюються реєстрація учасників, подача заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги; електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі. Організатор - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком; прилюдні торги - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Як унормовано вимогами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 4 ст. 656 ЦК України визначено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України

При цьому, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 - для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів .

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. А відповідно до п. 2.5.2 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що необхідно з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Волинської області від 25.06.2013 р. у справі № 5004/1658/11, зміненим постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013, позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка", про звернення стягнення на майно - предмет іпотеки в сумі 19 014 396,28 грн. задоволено повністю. Стягнуто заборгованість Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції за генеральною кредитною угодою № 010/08-11/1872 від 12.06.2007 (з наступними змінами) в сумі 19 014 396,28 грн., звернувши стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 16.07.2007, яке знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", а саме: адміністративний корпус літ "А" - цегла, загальною площею 914.00 кв. м.; виробничий корпус літ "Б" - цегла, площею 9257.10 кв. м.; їдальня літ "В" - цегла, загальною площею 1394.50 кв. м.; майстерня літ "Г" - цегла, загальною площею 1737.00 кв. м.; склад літ "Д" - цегла, загальною площею 871.70 кв. м.; компресорна літ "Е" - цегла, загальною площею 64.00 кв. м.; насосна станція літ "Ж" - цегла, загальною площею 234.30 кв. м.; столярний цех літ "З" - цегла, ракушняк, загальною площею 197.20 кв. м.; котельня, цегла, літ "І", загальною площею 923.20 кв. м.; трансформаторна літ "К" - цегла, загальною площею 55.10 кв. м.; насосна станція літ "Л" - цегла, загальною площею 12.20 кв. м.; мазутна літ "М" - цегла, загальною площею 65.8 кв. м.; склад літ "П" - метал, загальною площею 930.00 кв. м.; склад літ "С "- залізо цегла, загальною площею 297.70 кв. м.; склад літ "Т" - цегла, загальною площею 461.20 кв. м.; прохідна літ "У" - цегла, загальною площею 12.40 кв. м.; магазин літ "Ф цегла, загальною площею 90.70 кв. м.; вагова літ "X" - цегла, загальною площею 84.80 кв. м.; гараж літ "Ц" цегла, загальною площею 174.30 кв. м.; адміністративно - побутова будівля літ "Ш" - цегла, заг. пл.. 2608.30 кв. м.; літ "Г" - навіс. Метал; літ "Б" - навіс, метал.; склад літ "Д" - метал, навіс.; літ "Д"- метал; склад літ "С" - ракушняк; градирня літ "О" - метал; літ "П" - навіс, металевий каркас, трансформаторна підстанція літ "Р" - цегла; навіс літ "Р" - металевий каркас; склад літ "Ю" - метал; склад літ "Ю" - цегла; навіс Літ "Я" - металевий каркас; огорожа І-ІІ металева сітка; бак І-метал; насоси II - метал; бомбосховище III - бетон; бак IV - метал; димова труба V - цегла; пожежна ємкість VI - метал; заправна колонка VII - метал; заливна естакада VIII - бетон; резервуар мазутний IX - метал; підпірна стіна X, XI, XII - бетон та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Закону України "Про виконавче провадження". Початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації становить визначено 18 090 200,00 грн. Копія судових рішень міститься в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 54 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. При цьому, частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

При цьому, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання здійснюється за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має пріоритет перед іншими особами.

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 19.11.2014 року справі № 6-174цс14).

За таких обставин, оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 25.06.2013 року у справі № 5004/1658/11, зміненим постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013, звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 16.07.2007, яке знаходиться у власності ТОВ "Поларт-Інвест", та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, спірне майно повинно реалізовуватись як предмет іпотеки з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст. 39 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (стаття 41 Закону України "Про іпотеку").

Як вбачається з пункту 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5, підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку» .

Цим Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Частиною 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

У відповідності до ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, окрім іншого зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації .

Згідно п.4.3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, якщо вартість майна боржника визначено в рішення суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Коли примусовому виконанню підлягає судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому судом у відповідності до ч.1 ст. 39 та ч.2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» чітко вказано початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, то оцінка такого майна державним виконавцем не проводиться, і майно передається на реалізацію за ціною, визначеною у судовому рішення.

Зазначене відповідає висновкам Верхового Суду України , викладеним у постанові від 27.05.2015 року у справі №6-61цс15, у якій зазначено, що посилання апеляційного суду у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження, суперечить вимогам ст. ст. 39, 43 Закону України «Про іпотеку» , оскільки у розумінні ст. 39 закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»

Відповідно до п. 4.3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, розроблена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Інструкція), якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Враховуючи вищевикладені положення, колегія суддів вважає, що необхідність визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", виникає у разі відсутності в рішенні суду, яким звернуто стягнуто на предмет іпотеки, початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, або у разі недосягнення згоди між іпотекодавцем й іпотекодержателем.

Таким чином, доводи скаржника про те, що обов'язковою умовою проведення прилюдних торгів є отримання державним виконавцем нових звітів про оцінку майна, оскільки оцінка майна, покладена в основу рішення господарського суду Волинської області від 25.06.2013 року, на підставі якого був виданий наказ від 27.01.2014 року, на час проведення як перших 07.09.2015, так і других 11.11.2015 року торгів є недійсною, так як вимоги статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" не поширюються на відповідні правовідносини, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення вимог ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження, натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

Отже, в разі порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим законом, щодо визначення вартості чи оцінки майна до призначення електронних торгів, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справі № 3-112гс14 від 23.09.2014).

Як вже зазначалось, листом №20127/01-06 від 17.08.2015 року Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України повідомило відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ТОВ "Поларт - Інвест", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", "Виробничо - торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота 93342, відомості про предмет іпотеки - нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, день та час проведення електронних торгів - 07.09.2015 року о 09.00; початкова ціна продажу майна - 18 090 200,00 грн. (т.1 а.с.35)

Протоколом №113572 проведення електронних торгів встановлено, що торги 07.09.2015 року не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

У відповідності до п. 4.5.10. Інструкції у разі якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, яка проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення строку реалізації майна на комісійних умовах. Про проведення уцінки майна державним виконавцем складається акт, у якому зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, вартість майна, за якою воно передавалося на реалізацію, вартість майна після уцінки. Про проведення уцінки майна та її результати державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після її проведення повідомляє спеціалізовану організацію, що здійснює реалізацію майна.

Актом уцінки майна від 18.09.2015, складеним старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, при примусовому виконанні наказу № 5004/1658/11-2 виданого 27.01.2014 господарським судом Волинської області, зменшено ціну майна на 25%, встановлено ціну на других електронних торгах у розмірі 13 567 650,00 грн., реєстраційний номер лота 93342, який був направлений на адреси Державної виконавчої служби України, ТОВ "Поларт - Інвест", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" листом № 20-2.-462/13 від 21.09.2015 року.

Листом № 26560/01-06 від 26.10.2015 Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України повідомило відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ТОВ "Поларт - Інвест", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", "Виробничо - торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота 106682, відомості про предмет іпотеки - нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, день та час проведення електронних торгів - 11.11.2015 р. о 09.00; початкова ціна продажу майна - 13 567 650 грн. 00 коп.

11.11.2015 року відбулись електронні торги з реалізації лоту № 106682, нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за стартовою ціною продажу - 13 567 650,00 грн., переможцем яких визнано учасника 4 - ОСОБА_5, що підтверджується протоколом № 128174 про проведення електронних торгів.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України складено Акт № 42934008/17 про реалізацію предмета іпотеки від 23.11.2015, звернувши стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 16.07.2007.

Вищезазначені факти встановлені в рішенні господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/29237/15, яке є преюдиційним в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.(т.1 а.с.106)

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що електронні торги, проведені 11.11.2015 року з примусового виконання рішення господарського суду Волинської області та постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2013 року, на підставі наказу від 27.01.2014 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, відбулись з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електроних торгів, тому позов не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про не дотримання його права щодо повідомлення про проведення електронних торгів Державним підприємством "СЕТАМ", колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено в п. 3.11. Тимчасового положення, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Так, при розгляді питання про дотримання проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15).

26.10.2015 року за вих. № 26560/01-06 ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України повідомило боржника про проведення електронних торгів 11.11.2015 року.

Зазначені обставини встановлені в рішенні господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/29237/15, яке є преюдиційним в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. .(т.1 а.с.106)

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що твердження апелянта є безпідставними, оскільки факт неповідомлення боржника саме ДП "СЕТАМ" не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Щодо доводів скаржника, що організатором електронних торгів було порушено місячний строк проведення торгів з реалізації предмета іпотеки більше як на місяць, що є істотним порушенням п. 6 Розділу VІІІ Тимчасового порядку про електронні торги та ст. 49 Закону України "Про іпотеку", зокрема, перші торги відбулися 07.09.2015, а другі - 11.11.2015 року, тобто через 2 місяці і 4 дні. При цьому зазначає, що вбачається порушення його законних прав та інтересів як іпотекодавця, що полягають у найшвидшому погашенні боргу перед кредитором - іпотекодержателем шляхом реалізації предмета іпотеки у передбачені законом строки, а також реалізації предмета іпотеки за найбільшого попиту та за актуальною та найвищою ціною, що можливо здійснити виключно у встановлені законодавством строки проведення електронних торгів, в тому числі других (третіх).

Колегія суддів вважає вищезазначені доводи необґрунтованими, оскільки як вже зазначалось головна умова, яка повинна бути встановлена судами під час розгляду спору про визнання недійсним прилюдних торгів, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів.

Доводи скаржника, в частині того, що оспорюванні торги були проведені без врахування порядку уцінки майна, визначеного Законом України "Про іпотеку" з безпідставним занадто великим розміром уцінки майна, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 %.

Як вбачається з матеріалів справ, перші електронні торги з реалізації предмету іпотеки призначено на 07.09.2015 зі стартовою вартістю майна - 18 090 200,00 грн., проте не відбулися через відсутність купівельного попиту.

18.09.2015 державним виконавцем складено акт уцінки майна на 25%, що відповідає положенню ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" щодо уцінки не більш ніж на 30%.

Скаржник зазначає, що уцінка майна одразу на 25% невірною, оскільки оцінка, від якої здійснювалась уцінка, була зроблена ще в 2013 році, і це повинно було враховуватись при здійсненні уцінки майна. У зв'язку з цим позивач вважає, що уцінка мала здійснюватися в розмірі, значно меншому, ніж 25%, оскільки через зростання цін на нерухоме майно в гривнях в 2014-2015 роках первісна ціна продажу майна на перших торгах вже й так була суттєво меншою, ніж його ринкова ціна на той момент.

Колегія суддів дійшла висновку, що початкова ціна предмет іпотеки встановлена рішенням господарського суду Волинської області від 25.06.2013 у справі № 5004/1658/11, зміненим постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013, а проведена державним виконавцем уцінка відповідає приписам ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у справі № 926/367/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у справі № 926/367/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року у справі № 926/367/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 926/367/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко