Ухвала суду № 69097859, 20.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/9185/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Коломийський ДОЗ» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 809/1141/17 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Коломийський ДОЗ» до державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

10 серпня 2017 року товариство з додатковою відповідальністю «Коломийський ДОЗ» (далі - ТзДВ «Коломийський ДОЗ») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 33649236 та 33649783 від 31.01.2017.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження, з мотивів неможливості розгляду спору у порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило ТзДВ «Коломийський ДОЗ», яке вважає, що ухвала є незаконною, необгрунтованою та такою, що прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, апелянт просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 33649236 та 33649783 від 31.01.2017 не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є захист права власності, права володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, тобто, має місце спір приватно-правового характеру.

Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права і є помилковими виходячи з наступного.

Як видно вз матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправними і скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33649236 від 31.01.2017 щодо права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі - санаторій-профілакторій «Шешори»), яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вулиця Р. Савицького, будинок 13, а також за індексним номером 33649783 від 31.01.2017 щодо права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі - санаторій-профілакторій «Шешори»), яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вулиця Р. Савицького (кут Вуглярка), будинок 13а, за публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»).

Підставою для прийняття відповідачем рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на згадане нерухоме майно і його подальшу реєстрацію за ПАТ «ПУМБ» є іпотечний договір № 1.12-02/І-2, укладений між ПАТ «ПУМБ», як іпотекодержателем, та ТзДВ «Коломийський ДОЗ», як іпотекодавцем, посвідчений 28.02.2013 приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П.

Предметом іпотечного договору від 28.02.2013 є згадане нерухоме майно (санаторій-профілакторій «Шешори» та нежитлові будівлі санаторію-профілакторію «Шешори»), яке належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.12.2011.

Іпотекою за цим договором забезпечено виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона» (позичальник) зобов'язань за кредитним договором № 1.12-02 від 20.01.2012, укладеним з ПАТ «ПУМБ».

У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором установою банку і здійснено звернення на предмет іпотеки.

Обгрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень, позивач зазначає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на згадане нерухоме майно та його подальшу реєстрацію за ПАТ «ПУМБ» є передчасними, оскільки відповідачем здійснено державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки за відсутності письмової вимоги іпотекодержателя, надісланої позивачу (іпотекодавцю) про усунення порушення за кредитним договором.

Відповідно до пунктів 1 та 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З питання юрисдикції справ, у котрих оскаржуються рішення реєстраційної служби, Пленум Вищого адміністративного суду України згідно із пунктом 8 постанови від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» надав такі роз'яснення:

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що основні доводи позивача ґрунтуються на тому, що відповідач, як суб'єкт, наділений владними функціями, приймаючи оскаржуване рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 1952-IV.

Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Предметом цього спору є правова оцінка дій та рішень приватного нотаріуса як су-б'єкта владних повноважень вимогам, зокрема, Закону № 1952-IV при здійсненні ним офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, як підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Вказані висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду України, висловленим у постановах від 25 квітня 2017 року у справі № 21-3197а16, від 12 квітня 2017 року у справі № 21-1180а16, від 11 квітня 2017 року у справі № 21-1458а16.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 199 та пунктом 4 частини першої статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, а відтак ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Коломийський ДОЗ» задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 809/1141/17 скасувати, а дану справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. М. Судова-Хомюк

Ухвалу складено в повному обсязі 25 вересня 2017 року.