Ухвала суду № 69136489, 26.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/5511/17 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Гелецький П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року у справі № 803/427/17 за поданням Головного управління ДФС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2017 року Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС, позивач) звернулася з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» (далі - ТзОВ «Аква Сістем») про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням ГУ ДФС від 24 березня 2017 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21 березня 2017 року на підставі наказу ГУ ДФС № 527 від 20 березня 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Аква Сістем» і направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу здійснювався виїзд за місцезнаходженням ТзОВ «Аква Сістем» (м. Луцьк, пр-т Відродження, 24), однак керівник відповідача не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим було складено ОСОБА_1 недопуску до проведення перевірки від 21 березня 2017 року №73/03-20-14-06.

24 березня 2017 року заступником начальника ГУ ДФС було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТзОВ «Аква Сістем» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

У зв'язку із наведеним ГУ ДФС просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року у справі № 803/427/17подання задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки у ГУ ДФС у Волинській області були відсутні підстави для застосування умовного адміністративного арешту майна, так як наказ від 20.03.2017 року №527 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» вважає незаконним.

В наказі від 20.03.2017 року №527 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» контролюючим органом було встановлено ненадання документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у Волинській області від 06.02.2017 року №660/10/03-20-12-01-13 щодо обґрунтування даних зазначених в декларації з податку на додану вартість., однак такі твердження не відповідають дійсності.

16.02.2017 року ТзОВ «Аква Сістем» було надано відповідь №26 на запит ГУ ДФС у волинській області з обґрунтуванням незаконності такого запиту, також надано інформацію та відповідні документи для контролюючого органу. Таким чином, ТзОВ «Аква Сістем» надало відповідь на запит ГУ ДФС у Волинській області.

Відтак, апелянт переконаний, що мав право не допустити службових осіб до проведення перевірки, а отже дана обставина виключає можливість застосування умовного адміністративного арешту.

Просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року у справі № 803/427/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 20.03.2017 року на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України начальником ГУ ДФС прийнято наказ №527 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» з 21.03.2017 року тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 року, а також видано направлення на перевірку від 20.03.2017 року №№ 000672, 000673, 000674.

21.03.2017 року працівниками ГУ ДФС було здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача: м. Луцьк, пр-т Відродження, 24, однак директором товариства ОСОБА_2 відмовлено в допуску до проведення перевірки з причин «неготовності», в зв'язку з чим ревізорами-інспекторами було складено акт недопуску до проведення перевірки від 21.03.2017 року №71/03-20-14-06, з яким ознайомлено директора ТзОВ «Аква Сістем», про що свідчить підпис останнього на вказаному акті.

24 березня 2017 року заступником начальника ГУ ДФС було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Аква Сістем» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв'язку із відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Задовольняючи подання у справі, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як свідчать матеріали справи, посадові особи ГУ ДФС за наявності наказу на проведення перевірки та направлень на перевірку, не були допущені до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Аква Сістем», про що був складений акт.

Судом першої інстанції встановлено, що заявником дотримано процедуру розгляду та вирішення питання про застосування адміністративного арешту майна ТзОВ «Аква Сістем», визначених положеннями ст.94 Податкового кодексу України та Порядком №568.

На час розгляду подання, рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 24.03.2017 року, направлення на проведення перевірки та/або наказ на проведення перевірки, відповідачем не оскаржені ані в адміністративному, ані у судовому порядку, у той час, як положеннями Податкового кодексу України передбачене таке право платника податків, у разі незгоди з винесенням вказаних документів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції у ході судового розгляду справи, обставини, що свідчать про законність вимог ревізорів-інспекторів Головного управління ДФС у Волинській області щодо їх допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки приміщень відповідача, позивачем доведені, факт відмови уповноваженої особи відповідача від проведення перевірки підтверджується документально, рішення від 24.03.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків винесено заступником начальника ГУ ДФС обґрунтовано та за наявності достатніх підстав для його прийняття.

У свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його добросовісного виконання покладених на нього податкових обов'язків, та не наведено обґрунтованих підстав, визначених абзацом п'ятим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, за яких платник податків реалізував своє право щодо недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Враховуючи наведені вище обставини та зважаючи на те, що передбачений пунктом 94.10 Податкового кодексу України строк не сплинув (з огляду на той факт, що 25 та 26 березня 2017 року - вихідні дні), а відтак адміністративний арешт в силу закону не припинено, суд першої інстанції дійшов висновку, що подання Головного управління ДФС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем», накладеного рішенням виконуючого заступником начальника ГУ ДФС від 24.03.2017, підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до 78.1.4. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок та умови допуску до проведення перевірки посадових осіб органів ДПС передбачені ст. 81 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби:

- копії наказу про проведення перевірки:

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Будь-яка відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568 (далі - Порядок №568).

Пунктом 3.1. Порядку № 568 передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів;

Згідно із п. 4.1. Порядку № 568, керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом

Як встановлено судом апеляційної інстанції 30 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,ОСОБА_1 звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області за № 527 від 20 березня 2017 року ,,Про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ ,,ОСОБА_1 ( справа № 803/440/17).

Постановою від 19 травня 2017 року Волинський окружний адміністративний суд у справі №803/440/17 у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року дану постанову залишено без змін та встановлено, що запит ГУ ДФС у Волинській області від 16 лютого 2017 року № 26 про надання пояснень та копій документів відповідав вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, та був обовязковим до виконання платником податків; позивач до відповіді на запит від 16 лютого 2017 року № 26 не в повному обсязі надав ряд копій документів на підтвердження реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку даних податкової звітності з ПДВ; також судами встановлено правомірність винесення наказу ГУ ДФС у Волинській області від 20.03.2017 року №527 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Аква Сістем» , оскільки позивач не надав до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень в тому обсязі, який запитував ГУ ДФС у Волинській області.

Колегія апеляційного суду всебічно дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що за наслідками оскарження наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, такий визнано правомірним та винесеним . у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відповідач у даній справі не допускаючи позивача до перевірки діяв неправомірно. З огляду на вказане, існують підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків, разом з тим апеляційна скарга жодним чином не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин та доводів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року у справі № 803/427/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст судового рішення виготовлено 26.09.2017 року