Ухвала суду № 69053124, 14.09.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1323/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Готра Т.Ю., Фазикош Г.В.,

секретарі: Сочка І.І.,

за участі представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника АТ «Піреус Банк МКБ» Різунова Р.С., ОСОБА_5, в.о. начальника Управління ДВС ГТУЮ в Закарпатській області Секерня В.М. на рішення Мукачівського міськрайоного суду від 17 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Піреус Банк МКБ» про визнання недійсними електронних торгів, скасування та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Піреус Банк МКБ» про визнання недійсними електронних торгів, скасування та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26-28 грудня 2016 року на веб-сайті СЕТАМ відбулися електронні торги за-лотом №184809 з реалізації предмета іпотеки - млинзаводу, загальною площею 1501,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказані електронні торги відбувалися на підставі заявки на реалізацію арештованого майна відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Зазначені електронні торги були третіми, оскільки перші електронні торги з реалізації Млинзаводу не відбулися 5-7 жовтня 2016 року (лот № 169934), а повторні електронні торги в свою чергу не відбулися 17-19 листопада 2016 року (лот № 176649) через відсутність купівельного попиту. Даний Млинзавод згідно договору іпотеки від 31.08.2011 року №SME-WC/05459/S-1 виступав засобом забезпечення зобов'язань за кредитним договором №SME-WC/05459 від 31 серпня 2011 року. Примусова реалізації Млинзаводу здійснювалася у межах виконавчого провадження ВП 49783722, боржником за яким, є також ОСОБА_7. Переможцем електронних торгів було визначено ОСОБА_5. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 30.12.2016 року на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1201, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Тромпак Н.В., було проведено державну реєстрацію прав на Млинзавод за відповідачем ОСОБА_5. Вважає проведення електронних торгів із реалізації Млинзаводу незаконними, проведеними із недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5. Зокрема, такі прилюдні торги були третіми, що не допускалося згідно законодавства чинного на момент укладення іпотечного договору. Також, вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню акт державного виконавця про реалізацію млинзаводу від 29.12.2016 року та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 1201, виданого 30.12.2016 року, як такі, що були оформлені неправомірно, з порушенням прав позивача та порядку їх оформлення. Проведення зазначених електронних торгів, а також наявність акту від 29.12.2016 року та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 1201, виданого 30.12.2016 року порушує права власності позивача та законні інтереси реалізувати заставне майно за якомога більшою ціною, збільшуючи при цьому обсяг погашеної заборгованості перед кредитором. Просить визнати недійсними електронні торги за лотом №184809 з реалізації предмета іпотеки - млинзаводу, загальною площею 1501,7 кв.м., що розташований за адресою : АДРЕСА_1, що відбулися 26-28 грудня 2016 року; касувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 29 грудня 2016 року та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 1201, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Тромпак Н.В.

Рішенням Мукачівського міськрайоного суду від 17 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсними електронні торги за лотом №184809 з реалізації предмета іпотеки - млинзаводу, загальною площею 1501,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що відбулися 26-28 грудня 2016 року.

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 29 грудня 2016 року.

Скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 1201, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Тромпак Н.В.

Судові витрати віднесено за рахунок позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ «Піреус Банк МКБ» Різунова Р.С., подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Також, не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В.о. начальника Управління ДВС Секерня В.М. також подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно договору іпотеки від 31.08.2011 року №SME-WC/05459/S-1, ОСОБА_7 надав в іпотеку ПАТ «Піреус Банк МКБ» млинзавод загальною площею 1501,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Даний Млинзавод згідно договору іпотеки від 31.08.2011 року №SME-WC/05459/S-1 виступав засобом забезпечення зобов'язань за кредитним договором №SME-WC/05459 від 31 серпня 2011 року (а.с.13-23).

Кредитний договір та договір іпотеки було укладено в один день, а саме: 31 серпня 2011 року.

Посилання апелянтів на факт набуття права власності на млинзавод після укладення кредитного та іпотечного договору не змінюють дати укладення кредитного та іпотечного договору.

Договір №1 від 25.11.2011 року про внесення змін до Договору іпотеки 31.08.2011 року № SME-WC/05459/S-l не є новим іпотечним договором.

Відповідно до пункту 5 Договору №1 від 25.11.2011 року про внесення змін до Договору іпотеки 31.08.2011 року № SME-WC/05459/S-l, цей Договір № 1 є невід'ємною частиною іпотечного договору.

Таким чином, Договір №1 від 25.11.2011 року про внесення змін до Договору іпотеки 31.08.2011 року № SME-WC/05459/S-l є лише частиною іпотечного договору, який було укладено до моменту встановлення можливості уцінки майна на 50% та проведення третіх прилюдних торгів.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іпотека млинзаводу була накладена на підставі саме Договору іпотеки 31.08.2011 року № SME- WC/05459/S-1, а не Договору №1 від 25.11.2011 року про внесення змін до Договору іпотеки 31.08.2011 року № SME-WC/05459/S-l.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, доводи апелянтів, щодо обтяження млинзаводу саме договором №1 від 25.11.2011 року про внесення змін до Договору іпотеки 31.08.2011 року №SME-WC/05459/S-l не є такими, що ґрунтуються на положеннях законодавства України.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, яким надано офіційне тлумачення статті 58 Конституції України, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» було прийнято 22 вересня 2011 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» змінено статтю 49 Закону України «Про іпотеку» частину другу доповнивши реченнями такого змісту: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна"; у частині третій слово "других" замінено словом "третіх".

В той час, відповідно пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» передбачено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання чинності цим Законом.

Тобто, станом до 22 вересня 2011 року стаття 49 Закону України "Про іпотеку" передбачала можливість зменшення початкової вартості предмета іпотеки на 25% та проведення лише двох прилюдних торгів.

Як вказано в частині п'ятій статті 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, законодавство України нерозривно пов'язує іпотеку із кредитним договором, відтак, зважаючи на факт, що кредитний договір № SME- WC/05459/S-1 було укладено саме 31 серпня 2011 року, та принцип неможливості зворотньої дії Закону у часі, норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», зокрема статті 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції викладеній вказаним законом до спірних правовідносин не застосовуються.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про іпотеку", яка була чинною на момент виникнення кредитних та іпотечних відносин, а саме - момент укладення кредитного договору та договору іпотеки ( 31.08.2011 року).

Правові відносини, які пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки безпосередньо виникають лише за наявності кредитного та іпотечного договору та нерозривно пов'язані із ними, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закону України "Про іпотеку" в редакції чинній на момент укладення іпотечного та кредитного договору.

Вказана правова позиція також закріплена у правових висновках Верховного Суду України, що викладена у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 3-1117гс15 та від 23 вересня 2014 року у справі № 3-113гс14, що обов'язкові до застосування.

Тобто, саме під час укладення іпотечного договору, з урахуванням положень діючого законодавства сторони встановлювали відносини між собою. Позивач, шляхом укладення договору іпотеки усвідомлював, що законодавство передбачає проведення двох етапів торгів, що зумовлює зниження стартової ціни предмету іпотеки лише на 25%.

Закон України "Про іпотеку", в редакції чинній на дату укладення договору іпотеки, не передбачав проведення трьох етапів торгів, проте, Млинзавод в порушення Закону України "Про іпотеку" було реалізовано саме із третіх торгів, що призвело до реалізації його за заниженою вартістю та порушило права Позивача.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, в якій зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Положеннями статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно, зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Така ж правова норма закріплена і в пункті 3 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 22.12.2015 № 2710/5 (надалі - Порядок), а саме, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Спірні електронні торги було проведено за стартовою ціною, що нижче 25% ціни, яка передбачена Законом України "Про іпотеку", в редакції чинній на дату укладення кредитного та іпотечного договору, що свідчить про те, що ці порушення вплинули на результат торгів та порушили права Позивача, адже в результаті таких порушень млинзавод реалізовано за заниженою вартістю, наслідком чого має бути визнання електронних торгів недійсними.

Крім вищезазначеного, було порушено ряд процедурних моментів при проведенні торгів.

Згідно правової позиції Верховного суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-227цс14; від 22 жовтня 2014 року № 6-124цс14, Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: -правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів; -правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; -правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів(розділ 6)".

Як підтверджується матеріалами справи, переможцем не було надіслано Організатору протягом вказаних строків протокол. Вказане підтверджується поясненнями ДП "СЕТАМ".

Видаючи переможцю електронних торгів акт, державний виконавець не мав інформації про надходження коштів, адже органи казначейства, які обліковують отримані суми надали відповідь про неможливість перевірки надходження коштів. Вказане підтверджується матеріалами виконавчого провадження та відповіддю казначейської служби.

Судом першої інстанції було вірно встановлено було недотримання наступних норм Порядку при оформленні результатів електронних торгів:

Протокол електронних торгів не надіслався переможцем електронних торгів організатору електронних торгів - ДП "СЕТАМ" протягом семи днів, що свідчить про невиконання переможцем вимог Порядку пов'язаних з оформленням результатів, наслідком чого є позбавлення статусу переможця та визнання торгів такими, що не відбулися. Вказані факти підтверджуються письмовими поясненнями ДП "СЕТАМ".

Протокол електронних торгів на момент оформлення акту про реалізацію предмета іпотеки не отримувався, не підписувався та не надсилався органу державної виконавчої служби організатором електронних торгів - ДП "СЕТАМ".

На момент видачі акту, орган державної виконавчої служби не мав інформації про надходження на рахунки коштів від реалізації предмету іпотеки.

Акт про реалізацію предмета іпотеки в порушення Закону України "Про іпотеку" було видано органом державної виконавчої служби безпосередньо переможцю електронних торгів, а не ДП "СЕТАМ" як організатором електронних торгів.

Копії протоколу електронних торгів та нотаріальні копії акту реалізації предмету іпотеки не надсилались іпотекодавцю.

Свідоцтво є похідним документом від акту, який було оформлено з порушеннями чинного законодавства та прав Позивача, а отже підлягає скасуванню.

Не узгоджуються із нормами права також посилання апелянтів на необхідність застосування до спірних правовідносин Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Розділу II Порядку, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

Інформаційне повідомлення про реалізацію млинзаводу було внесено до Системи електронних торгів арештованим майном 05 вересня 2016 року (лот 169934). Перші електронні торги з реалізації Млинзаводу не відбулися 5-7 жовтня 2016 року, а повторні електронні торги в свою чергу не відбулися 17-19 листопада 2016 року (лот № 176649). Реалізовано млинзавод було із третіх торгів, що відбувалися 26-28 грудня 2016 року (лот №184809).

Порядок реалізації арештованого майна, що затверджений наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, на який посилаються апелянти набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-III «Про виконавче провадження» (пункт 6 Наказу).

Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» набрав чинності 05.10.2016 року, тобто, після передачі млинзаводу на реалізацію.

До спірних електронних торгів підлягає застосування Порядок реалізації чинний на дату передачі майна на реалізацію, а саме: Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 22.12.2015 № 2710/5.

Вказане підтверджується самим змістом інформаційних повідомлень про реалізацію млинзаводу.

Відтак, судом першої інстанції вірно застосовано нормативно-правовий акт чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи викладені в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не доведені, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги АТ «Піреус Банк МКБ», ОСОБА_5 та в.о. начальника Управління ДВС ГТУЮ в Закарпатській області Секерня В.М. відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді