Постанова № 68853760, 13.09.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ПАТ "Дельта-Банк" - Биковський Д.Ю. за довіреністю.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року

у справі №5024/411/2012

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.03.2012 р. за заявою кредитора ОСОБА_2 провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Постановою господарського суду Херсонської області від 22.05.2012 р. визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в сумі 461035 грн. 60 коп., визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича.

15.05.2017 ліквідатор боржника Кущик А.А. звернувся до господарського суду Херсонської області із клопотання про розподіл грошових коштів отриманих від реалізації майна банкрута в якому просив розподілити грошові кошти отримані від реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_3 наступним чином: суму у розмірі 22 390, 19 грн. - арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу та зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Грибанову Ольгу Віталіївну видати з депозитного рахунку арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу 22 390, 19 грн.

Також, арбітражним керуючим Кущиком А.А. було надано до суду першої інстанції звіт про розмір оплати послуг ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури в період з 22.05.2012 р. по 31.12.2016 року в якому останній просив затвердити звіт ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за період з 22.05.2012р. по 31.12.2016р. у сумі 119 453, 22 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) розподілено грошові кошти, отримані від реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_3 наступним чином: суму у розмірі 22 390 гривень 19 копійок - арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу, зобов'язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Грибанову Ольгу Віталіївну видати з депозитного рахунку арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу; затверджено звіт ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за період з 22.05.2012р. по 31.12.2016р. у сумі 119 453, 22 грн.

В мотивах оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції посилаючись на приписи абз.3 п. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом його банкрутом", в редакції, що діяла після 19.01.2013 року, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла після 19.01.2013 року, п.п. 12, 14 ст. 3-1 п. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначив, що витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута в сумі 119 453,22грн. мають бути компенсовані за рахунок коштів, які отримані від реалізації майна банкрута.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що все майно банкрута ФОП ОСОБА_3 увійшло до ліквідаційної маси, що регулюється ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 року, що також підтверджується ухвалою господарського суду від 14.12.2012 року, в якій зазначено, що статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та явленні в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Місцевим господарським судом зазначено, що грошові кошти, які отримані від реалізації майна боржника розподіляються у відповідності до вимог ст. 26, абз. 3 ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013 року. Розподіл грошових коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, відбувається з врахуванням черговості, яка визначена ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом його банкрутом", в редакції, що діяла після 19.01.2013 року.

Судом першої інстанції зазначено, оскільки коштів, які отримані від реалізації майна банкрута недостатньо для погашення всієї суми оплати послуг, то компенсація оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Кущика А.А. здійснюється йому частково, лише у розмірі 22 390,19 гривен, а для чергового задоволення кредиторів коштів недостатньо тому вони і не задовольняються. З врахуванням вищезазначеного, на думку суду, допускається здійснення розподілу грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, отриманих від реалізації майна, що перебувало в заставі, для компенсації витрат ліквідатора, які пов'язані із його реалізацією.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось АТ "Дельта Банк" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 у справі №5024/411/2012 повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що дана ухвала винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю були з'ясовані всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, з огляду на наступне.

Так, апелянт зазначає, що у своєму клопотанні про розподіл коштів ліквідатор не приховував факту перебування майна у забезпечені АТ "Дельта Банк" та представники ПАТ "МетаБанк", ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заперечували проти зарахування коштів ліквідатору, оскільки вважали, що їх треба зарахувати застоводержателю проданого майна. Також просили врахувати, що ліквідатором допускається неналежне виконання повноважень.

Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до 19.01.2013, підпункт "а" пункту 1 частини 1 статті 31, 12 статті 3-1, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апелянт зазначає, що майно банкрута, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси банкрута, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Проте, як стверджує апелянт, при розподілі коштів невідомо з яких підстав суд керувався пп «г» п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до 19.01.2013 та вирішив, що необхідно позачергово компенсуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом, а саме: витрати на оплату послуг ліквідатора та витрати, які були понесені ним при здійснені ліквідаційної процедури банкрута.

Отже, апелянт вважає, що у порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакціях до і після 19.01.2013 судом задоволено клопотання ліквідатора та розподілено грошові кошти, отримані від реалізації майна банкрута, що перебувало у заставі АТ "Дельта Банк" у розмірі 22 390, 19 грн. арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року по справі №5024/411/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Туренко В.Б., суддів Величко Т.А., Філінюка І.Г.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №944 від 28.08.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Туренко В.Б. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року по справі №5024/411/2012 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Величко Т.А., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року по справі №5024/411/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Величко Т.А., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. розгляд справи було відкладено на 13.09.2017 р.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №1067 від 12.09.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Величко Т.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року по справі №5024/411/2012 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року по справі №5024/411/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

28.08.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого ОСОБА_7 в якому останній просить в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Дельта-Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 відмовити та залишити оскаржувану ухвалу без змін.

У судовому засіданні від 13.09.2017 представник скаржника підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка інших представників учасників провадження, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Дельта-Банк" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2017 р. арбітражний керуючий Кущик А.А. звернувся до господарського суду Херсонської області із клопотання про розподіл грошових коштів отриманих від реалізації майна банкрута в якому просив розподілити грошові кошти отримані від реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_3 наступним чином: суму у розмірі 22 390, 19 грн. - арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу та зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Грибанову Ольгу Віталіївну видати з депозитного рахунку арбітражному керуючому Кущику Артему Анатолійовичу 22 390, 19 грн.

В мотивах означеного клопотання арбітражний керуючий зазначив, що під час проведення процедури ліквідації було реалізоване майно, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута, а саме: згідно протоколу № 63 Лот № 1 про визнання переможця електронного аукціону легкового автомобілю КІА ОРІRUS державний номер НОМЕР_1 за ціною 24 277, 71 грн., придбала вказане майно ОСОБА_8. Вказане майно перебувало в заставі ПАТ "Дельта Банк".

Також, арбітражним керуючим зазначено, що питання проведення ліквідаційної процедури банкрута здійснюються з урахуванням редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ (застосовувалась при розгляді даної справи) була чинною до 18 січня 2013 року включно. З 19 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року №4212-УІ, який виклав нову редакцію цього нормативного акта. Однак, у відповідності до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року №4212-VI положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

За обставин, які були перелічені вище, на думку арбітражного керуючого, при розподілі грошових коштів, які отримані від реалізації майна банкрута застосовується положення Закону, який діяв до 19.01.2013 року.

Арбітражний керуючий посилається на приписи абз. 3 п. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла після 19.01.2013 року та ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла після 19.01.2013 року, а також зазначає, що за змістом ст. ст. 44, 84 ГПК України витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватися у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

З врахуванням приписів п.п. 12, 14 ст. 3-1 п. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апелянт вважає, що витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута в сумі 119 453,22 гривен повинна бути компенсована за рахунок коштів, які отримані від реалізації майна банкрута.

Оскільки, як зазначає арбітражний керуючий, все майно банкрута ФОП ОСОБА_3 увійшло до ліквідаційної маси, що регулюється ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 року, що також підтверджується ухвалою господарського суду від 14.12.2012 року, в якій зазначено, що статтею 26 Закону передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві класності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявленні в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Частина 2 ст. 26 Закону встановлює, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до вкладу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Перелік таких витрат встановлено пп «г» п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає витрати на оплату праці арбітражних керуючих. Цей перелік не є вичерпним та може включати згідно із законом інші додаткові витрати, зокрема, на проведення оцінки вартості майна, організацію продажу майна, нотаріальні послуги, в т.ч. за обслуговування депозиту, комісію банку, поштові витрати тощо.

Таким чином, на думку арбітражного керуючого, грошові кошти, які отримані від реалізації майна боржника розподіляються у відповідності до вимог ст. 26, абз. З ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013 року. Розподіл грошових кошти отриманих від реалізації майна банкрута, відбувається з врахуванням черговості, яка визначена ч. 1 ст. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла після 19.01.2013 року наступним чином. По-перше, позачергово компенсуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом. До них входять витрати на оплату послуг ліквідатора та витрати, які були понесені ним при здійснені ліквідаційної процедури банкрута.

Арбітражний керуючий зазначив, оскільки коштів, які отримані від реалізації майна банкрута недостатньо для погашення всієї суми оплати послуг, то компенсація оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Кущика A.A. здійснюється йому частково, лише у розмірі 22 390,19 гривен, а для чергового задоволення кредиторів коштів недостатньо тому вони і не задовольняються. З врахуванням вищезазначеного, на думку арбітражного керуючого, допускається здійснення розподілу грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, отриманих від реалізації майна, що перебувало в заставі, для компенсації витрат ліквідатора, які пов'язані із його реалізацією

Крім того, арбітражним керуючим було надано до суду першої інстанції звіт, яким він просив затвердити звіт ліквідатора про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за період з 22.05.2012 по 31.12.2016 у розмірі 119453,22 грн., визначити джерело компенсації оплати послуг та витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів отриманих від реалізації майна банкрута та заявою від 13.05.2017 № 02-02/324 арбітражний керуючий Кущик А.А. просив затвердити розмір оплати послуг ліквідатора під час виконання ним своїх повноважень у розмірі двох мінімальних заробітних плат за весь час тривалості ліквідаційної процедури.

Судом першої інстанції клопотання арбітражного керуючого про розподіл грошових коштів отриманих від реалізації майна банкрута визнано обґрунтованим та задоволено, а також затверджено звіт ліквідатора про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за період з 22.05.2012р. по 31.12.2016р. у сумі 119 453, 22 грн.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення процедури ліквідації було реалізоване майно, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута, а саме: згідно легковий автомобіль КІА ОРІRUS за ціною 24 277, 71 грн.

Означене майно, перебувало в заставі ПАТ "Дельта Банк".

Грошові кошти від реалізації майна банкрута були перераховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Грибановой О.В., окрім грошових коштів, які залишились у організатора аукціону - ТОВ «Професіонал», як оплата його послуг, у розмірі 2 942,22 грн.

Згідно квитанції № 1 від 22.04.2015 приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Грибанової О.В. на депозитний рахунок від продажу майна надійшла сума у розмірі 22 390,19 грн.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у новій редакції, положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, враховуючи те, що боржника ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом постановою господарського суду Херсонської області від 22.05.2012 р., колегією суддів до спірних правовідносин застосовується редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що була чинна до 19.01.2013 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, законодавець чітко визначив що майно боржника, яке є предметом застави, хоч й включається до ліквідаційної маси, проте, використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, кошти, що були отримані від реалізації майна боржника, що перебувало у заставі банку а саме 22 390,19 грн. мають першочергово використовуватись саме для задоволення вимог заставного кредитора.

Крім того, колегія суддів відзначає, що у відповідності до приписів ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів; у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця; у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Отже, посилання суду першої інстанції на приписи ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не узгоджуються з вищевказаними приписами ст.ст. 26, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими чітко визначено черговість задоволення вимог кредиторів, у тому числі й заставних.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо того, що кошти, які перебувають на депозитному рахунку нотаріуса першочергово повинні компенсувати витрати арбітражного керуючого у справі.

Крім того, колегія суддів відзначає, що оскаржуваною ухвалою, зокрема, затверджено звіт ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за період з 22.05.2012 р. по 31.12.2016 р. у сумі 119 453,22 грн.

Відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Проте, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів розгляду та затвердження судом першої інстанції розміру оплати послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Відтак, подання ліквідатором на затвердження звіту про оплату послуг без встановленого та затвердженого судом розміру цих послуг є передчасним, а розгляд такого звіту судом та його затвердження суперечить законодавчим приписам.

Крім того, судова колегія зауважує, що оскаржувана ухвали не містять жодних мотивів та обґрунтувань на підставі яких судом першої інстанції затверджено звіт арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича про оплату послуг за період з 22.05.2012 р. по 31.12.2016 р. у сумі 119 453,22 грн.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо розподілу коштів отриманих від реалізації майна боржника на користь арбітражного керуючого, а також необґрунтованим висновок щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича про оплату послуг за період з 22.05.2012 р. по 31.12.2016 р. у сумі 119 453,22 грн.

Згідно з ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при розгляді про розподіл коштів отриманих від реалізації майна боржника та затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року у справі №5024/411/2012 підлягає скасуванню, а у задоволенні клопотання щодо розподілу коштів слід відмовити.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 року у справі №5024/411/2012 скасувати.

В задоволенні клопотання ліквідатора про розподіл грошових котів отриманих від реалізації майна банкрута та затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг ліквідатора за час здійснення ліквідаційної процедури в період з 22.05.2012 р. по 31.12.2016 р. відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.