Постанова № 68564107, 29.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року Справа № 922/2998/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Коваленка В.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. на ухвалугосподарського суду Харківської області від 21.12.2016 рокута постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 рокуу справі№ 922/2998/16 господарського суду Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Прано Інвест"Провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та кредит" - Цурка Н.О., довіреність № б/н від 01.08.2017 року;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прано Інвест" - Соловйова А.І., довіреність № б/н від 28.07.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року у справі № 922/2998/16 (суддя - Яризько В.О.) відхилені вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прано Інвест" (далі - ТОВ "Прано Інвест") на загальну суму 2689545,28 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16 (головуючий суддя - Бородіна Л.І., суддя - Здоровко Л.М., суддя - Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року у справі № 922/2998/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16, та прийняти постанову, якою задовольнити заяву АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із конкурсними вимогами до боржника ТОВ "Прано Інвест", а саме: визнати грошові вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "Прано Інвест" у розмірі 2689545,28 грн., з яких: 16005247,58 грн. - включити у четверту чергу реєстру вимог кредиторів; 1084297,70 грн. - включити у шосту чергу реєстру вимог кредиторів; 2756 грн. витрат зі сплати судового збору включити у першу чергу реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 525, 526, 534, 599, 611, 631, 1046, 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Розпорядник майна ТОВ "Прано Інвест" арбітражний керуючий Сасіна К.О. подала до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С., в якому вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню і просить залишити без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16.

Відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 922/2998/16 передано на розгляд раніше визначеному складу колегії суддів: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Короткевич О.Є. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2017 року в матеріалах справи).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 17.08.2017 року № 08.03-04/3417 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 922/2998/16, у зв'язку з відпусткою судді Короткевича О.Є. (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2998/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Коваленко В.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.08.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.08.2017 року у справі № 922/2998/16 прийнято касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 29.08.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.08.2017 року № 08.03-04/3621 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 922/2998/16, у зв'язку з відпусткою судді Панової І.Ю. (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2998/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - Панова І.Ю. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2017 року в матеріалах справи).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, у вказаному вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши в судовому засіданні 29.08.2017 року уповноважених представників ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та боржника, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2016 року у справі № 922/2998/16 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Прано Інвест"; визнано розмір безспірних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" (далі - ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни") в сумі 557450,23 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

04.10.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Прано Інвест" та встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме: протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

03.11.2016 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Прано Інвест" у сумі 2689545,28 грн., з яких 1605247,58 грн. - включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 1084297,70 грн. - включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів (т.6, а.с.2-4). Заява обґрунтована тим, що банк має вимоги до боржника, які виникли на підставі кредитного договору від 30.06.2006 року № 613v-01-06, та за яким банк у повному обсязі виконав свої зобов'язання, однак боржник в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконав своїх зобов'язань належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 3443,56 дол. США, заборгованість за процентами у розмірі 59107,37 дол. США, заборгованість по пені за прострочення сплати заборгованості по основному боргу кредиту та нарахованих відсотків 1084297,70 грн.

За наслідками розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" з вимогами до ТОВ "Прано Інвест" розпорядником майна арбітражним керуючим Сасіною К.О. та директором боржника повідомлено банк про відхилення його вимог у сумі 2689545,28 грн., у зв'язку з тим, що на підставі рішення господарського суду м. Києва від 23.08.2016 року банк зареєстрував право власності на майно за ціною 5652000 грн., що фактично перевищує суму заборгованості ТОВ "Прано Інвест", визначену у відповідному рішенні, подальші нарахування за кредитом вважає неправомірними та необґрунтованими.

21.12.2016 року ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 922/2998/16 вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до боржника ТОВ "Прано Інвест" відхилено на загальну суму 2689545,28 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16 ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року у справі № 922/2998/16 залишено без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Виходячи з вимог ст. 25 Закону про банкрутство, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

У силу приписів ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги конкурсного кредитора повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.06.2006 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Прано Інвест" укладений кредитний договір № 613v-01-06, в забезпечення виконання якого між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (іпотекодержателем), та ТОВ "Прано Інвест" (іпотекодавцем), укладений договір іпотеки №1595И/0606, пунктом 1 якого встановлено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежиле приміщення № 24, площею 92,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 5.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється із способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/12426/15 звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме нежиле приміщення № 24, загальною площею 92,00 кв. м, що знаходиться в будинку під № 5 по вул. Червоноармійській в м. Києві, що належить ТОВ "Прано Інвест" на праві приватної власності та є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 30.06.2006 року №1595И/0606, який посвідчений Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № з-232 в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5134291 грн. 67 коп. (з яких: сума строкової заборгованості за кредитом - 128615,85 доларів США; сума простроченої заборгованості за кредитом - 58467,65 доларів США; сума строкової заборгованості за відсотками - 1734,60 доларів США; сума простроченої заборгованості за відсотками - 32863,43 доларів США; пеня - 202 564,85 гривень) шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною 5652000 грн.; відмовлено у задоволенні вимог щодо звернення стягнення на вказане майно за ціною 3252200,00 грн.; стягнуто з ТОВ "Прано Інвест" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 65044 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ "Прано Інвест" в доход Державного бюджету України 8036грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у справі № 910/12426/15, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України, апеляційну скаргу ТОВ "Прано Інвест" залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/12426/15 без змін.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі: набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що з моменту набрання рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/12426/15 законної сили (тобто 07.09.2015 року - прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у справі № 910/12426/15), за яким стягнуто з ТОВ "Прано Інвест" заборгованість у розмірі у розмірі 5134291,67 грн. шляхом визнанням за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" права власності на нежиле приміщення № 24, загальною площею 92,00 кв. м, що знаходиться в будинку під № 5 по вул. Червоноармійській в м. Києві за ціною 5652000 грн., зобов'язання ТОВ "Прано Інвест" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за кредитним договором від 30.07.2006 року № 613v-01-06 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним припинились.

При цьому, суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що з урахуванням вимог чинного законодавства та умов кредитного договору ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" має право нарахувати проценти за користування грошовими коштами (кредитом) за період з 18.03.2015 року по 06.09.2015 року та пеню за порушення строків повернення процентів та кредитних коштів лише до 06.09.2015 року, розмір яких з урахуванням наданого скаржником розрахунку, який перевірений судом апеляційної інстанції з урахуванням зазначеного періоду, є значно меншим за різницю між вартістю майна та загальним розміром заборгованості, визначеним у рішенні господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі 910/12426/15, яка становить 517708,33грн.

Доводи скаржника про те, що фактичне погашення заборгованості у сумі 5652000грн. відбулось 06.10.2016 року (дата фактичного оприбуткування на балансі банку предмета іпотеки), яке здійснено в черговості, визначеній у п.8.1 кредитного договору, та в еквіваленті до курсу до долара США за даними НБУ станом на 06.10.2016р. (25,8983грн. за один долар США), у зв'язку з чим непогашений залишок по тілу кредиту склав 3443,56дол. США, через недостатність коштів від предмета іпотеки, відсотки - в розмірі 59107,37дол. США, пеня - в розмірі 202564,85грн., правомірно не прийняті судом апеляційної інстанції.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" двічі, 30.10.2015 року та 27.11.2015 року, звертався до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України для реєстрації права власності на вищезазначений об'єкт та двічі державним реєстратором прав власності на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України були прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №26178315, № 26688192.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2016 року у справі № 826/27861/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича, Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - ТОВ "Прано Інвест" про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Чекригіна О.В. від 16.11.2015 року № 26178315 та від 02.12.2015 року № 26688192 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання Міністерства юстиції України зареєструвати за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" право власності на нерухоме майно - нежиле приміщення під №24, що розташоване у буд. № 5 по вул. Червоноармійській в м. Києві та внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва мотивована, зокрема, тим, що рішення державного реєстратора прийняті у відповідності до законодавства.

Таким чином, неправильне оформлення документів для реєстрації за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" при поданні заяви про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке набуто останнім на підставі рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі №910/12426/15, не може бути підставою здійснення перерахунку боргу, який стягнуто за рішенням суду та не може бути переглянутий за ініціативою стягувача.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що державний реєстратор не встановлює право власності, зокрема, на об'єкт нерухомості, а реєструє його на підставі чітко визначених правовстановлюючих документів, до яких, зокрема, належить, судове рішення про визнання права власності на нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" набув право власності на нерухоме майно 07.09.2015 року (з моменту набрання законної сили рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/12426/15), а 23.08.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Грек А.В. здійснено державну реєстрацію права власності на це майно, підставою виникнення якого визначено рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/12426/15.

Крім того, суд апеляційної інстанції вірно вказав також на те, що ТОВ "Прано Інвест" після прийняття рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/12426/15 жодним чином не могло вплинути на дії ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" по реєстрації набутого ним права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення № 24, загальною площею 92,00 кв. м, що знаходиться в будинку № 5 по вул. Червоноармійській в м. Києві та зобов'язати його оприбуткувати майно у нього на балансі, а отже дії (бездіяльність) банку по реєстрації та оприбуткування даного майна не можуть бути підставою для збільшення розміру заборгованості боржника за кредитним договором від 30.07.2006 року № 613v-01-06 та нарахування відсотків за період, протягом якого, з тих чи інших причин банк не зареєстрував за собою права власності на це майно.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/12426/15 звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме нежиле приміщення № 24, загальною площею 92,00 кв. м, що знаходиться в будинку № 5 по вул. Червоноармійській в м. Києві, що належить ТОВ "Прано Інвест", в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5134291грн. 67 коп. (з яких: сума строкової заборгованості за кредитом - 128615,85 доларів США; сума простроченої заборгованості за кредитом - 58467,65 доларів США; сума строкової заборгованості за відсотками - 1734,60 доларів США; сума простроченої заборгованості за відсотками - 32863,43 доларів США; пеня - 202 564,85 гривень), а отже зарахування коштів на рахунку банку мало відбутися саме в черговості, визначеній цим рішенням, оскільки згідно ст. 115 ГПК України, воно є обов'язковим до виконання, а зміна порядку виконання рішення, відповідно до вимог чинного законодавства можлива лише в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність у ТОВ "Прано Інвест" грошових зобов'язань перед ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит" на момент подання заяви з грошовими вимогами та правомірно відхилили її.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанції не спростовують.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року у справі № 922/2998/16 залишити без змін.

Головуючий: В.Я.Погребняк Суддя: О.В.Білошкап Суддя: В.М.Коваленко