Постанова № 68564109, 30.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 910/22752/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на постанову№910/22752/16 Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017у справіГосподарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агродім Велес"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"провідшкодування шкоди у розмірі 256 768,09 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Рокицький В.А.- адвокат за дог. від 23.08.17.

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродім Велес» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Укргагролізинг», в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.02.2017 року, просило стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 230 650,00 грн., 3% річних у розмірі 22 179,45 грн. та витрати на проведення експертних досліджень у розмірі 3 938,64 грн., а всього - 256 768,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України та укладеного між позивачем та відповідачем договору комплексного добровільного страхування сільськогосподарської техніки № 066.0648880.274 відмовив у виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку - пожежі, що сталася 05.11.2014 на застрахованому за вказаним договором об'єкті (сільськогосподарській техніці) та згідно статті 625 Цивільного кодексу України має сплатити йому суму інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року у справі № 910/22752/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року, позов задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Велес» інфляційні втрати у розмірі 230 650 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 22 179 грн. 45 коп., а також судовий збір у розмірі 3 792 грн. 44 коп., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 604, 625 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не було приділено належної уваги угоді про визначення розміру збитку та виплату страхового відшкодування за домовленістю сторін від 17.01.2017 року і повністю проігноровано питання, чи повинен нести відповідач у даному випадку грошові зобов'язання передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та умовами договору страхування саме перед позивачем, оскільки на думку скаржника у позивача відсутній майновий інтерес після укладення угоди 17.01.2017 року.

У відзиві та поясненні на касаційну скаргу ТОВ «Агродім Велес» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Укргагролізинг» просять у її задоволені відмовити , а оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як установлено судами при розгляді даного спору, 23.09.2014 між ПрАТ «СК «Альфа страхування», як страховиком та ТОВ «Ародім Велес», як страхувальником, було укладено договір комплексного добровільного страхування сільськогосподарської техніки № 066.0648880.274 (далі-договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеною договором сільськогосподарською технікою та додатковим обладнанням, встановленим на ньому під час переміщення цієї сільськогосподарської техніки власним ходом та/або експлуатації (виконання робіт) у місці дії договору.

Пунктом 2.1 вказаного договору страхування сторони погодили, що застрахованими ризиками, зокрема, є ризик пошкодження та/або знищення чи втрата сільськогосподарської техніки внаслідок «ПВС» - пожежі, вибуху або самозаймання сільськогосподарської техніки.

Відповідно до пунктів 3, 6 договору страхування та додатку до нього, застрахованою сільськогосподарською технікою є зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН «Акрос» з двигуном «ЯМЗ», д.н.з. НОМЕР_1. Страхувальник використовує сільськогосподарську техніку на умовах договору лізингу №22-14-17 пл-стз/331 від 25.06.2014.

Відповідно до пункту 8.1 договору страхування - місце дії договору страхування - Україна.

05.11.2014 в застрахованій за договором страхування сільськогосподарській техніці, що знаходилася в полі за межами с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського району сталася пожежа, внаслідок якої (пожежі) було знищено заднє ліве колесо, кабіна, пульт керування з комп'ютером, приводні ремні, захисний щит з лівої сторони, шланги гідросистеми, та пошкоджено корпус комбайна, переднє крило, бункер, вигрузний шлях, що підтверджується актом про пожежу від 05.11.2014, відповідно до якого ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замикання електромережі та довідкою від 06.11.2014 №1978, яка була видана 2 ДПР ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

Відповідно до звіту від 05.11.2014 № 1206/7 вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ комбайн зернозбиральний Дон-Лан «Акрос», д.н.з. НОМЕР_1, становить 835 083,00 грн.

05.11.2014 ТОВ «Агродім Велес» звернулось до ПраТ «СК «Альфа страхування» із завою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (за договором КАСКО та ОСЦПВВНТЗ).

Проте, ПрАТ «СК «Альфа страхування» листом №3416.206.14.01-0371.12 від 15.12.2014 відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування.

За приписами частин 1-3 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положення статей 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 232 Господарського кодексу України застосовуються за порушення стороною договору грошового зобов'язання.

Як слідує з матеріалів справи, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 22.09.2015 №2253 рішення ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором визнано необґрунтованим та зобов'язано його усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 13.10.2015.

17.01.2017 між ТОВ "Агродім Велес", як страхувальником, ПрАТ "СК "Альфа Страхування", як страховиком, та державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", як вигодонабувачем було укладено угоду про визначення розміру збитку та виплату страхового відшкодування за домовленістю сторін, відповідно до умов якої сторони домовилися, що за страховим випадком, який стався з комбайном зернозбиральним "ДОН-ЛАН" "Акрос", д.н.з. НОМЕР_1, 05.11.2014 на полі, біля села Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, який застрахований за договором, розмір страхового відшкодування становить 350 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1494 від 20.01.2017 відповідач перерахував на рахунок позивача 350 000,00 грн.

З викладеного слідує, що на виконання п. 1. 2. угоди про визначення розміру збитку та виплату страхового відшкодування за домовленістю сторін від 17.01.2017, відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування лише 20.01.2017, тобто несвоєчасно.

Врахувавши вищевикладені приписи законодавства та те, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, господарський суд попередніх інстанцій правомірно стягнули з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати.

Доводи відповідача про відсутність майнового інтересу позивача після укладення угоди від 17.01.2017 року не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, оскільки угода про визнання розміру збитку та виплату страхового відшкодування за домовленістю сторін укладена між сторонами 17.01.2017 стосується визначення розміру та розрахунку страхового відшкодування, а не фінансових санкцій за прострочення грошового зобов'язання.

Інші доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності переоцінки наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, не спростовують висновків господарських судів про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Оскільки порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 910/22752/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський