Постанова № 6856030, 30.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.09.2009 р.           14:56           № 2а-9464/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколяс О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомЗакрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Гамма"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

провизнання нечинною першої податкової вимоги №1/4703 від 29.05.2009р.

Представники:

від позивачаБандур С.О. (довіреність від 21.07.2009р.)

від відповідача Горбатенко А.О. (довіреність №2466/9/10-114 від 30.05.08р.) На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Гамма»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинною першої податкової вимоги №1/4703 від 29.05.09р. В судовому засіданні 30.09.2009р. представник позивача подав клопотання про збільшення позовних вимог та просить суд визнати нечинними першу податкову вимогу №1/4703 від 29.05.2009р. та другу податкову вимогу №2/6149 від 20.07.2009р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач незаконно виніс спірні податкові вимоги, оскільки ним своєчасно та в повній мірі сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток страхових організацій у розмірі 27274,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі –Закон №2181-ІІІ) несвоєчасно сплачено податкове зобов’язання самостійно визначене у податковій декларації з податку на прибуток №169605 від 05.05.2009р. у розмірі 27274,00 грн. Таким чином, в зв’язку з наявністю податкової заборгованості ДПІ у Шевченківському районі м. Києва сформовано та надіслано податкові вимоги №1/4703 від 29.05.2009р. та №2/6149 від 20.07.2009р. та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Гамма»як платник податків та обов’язкових платежів взяте на облік Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

ЗАТ «Страхова компанія «Гамма»має відкриті розрахункові рахунки в установах банків: №26509002544201 в АКБ «Європейський», код ЄДРПОУ 19359904, МФО 380184, №26501000021668 в ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001 та №26508012089012 в КФ ВАТ КБ «Промекономбанк».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подана податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховика за І квартал 2009 року, в якій визначена сума податкового зобов’язання до сплати в розмірі 27627 грн.

Згідно картки особового рахунку платника 20.05.2009р. у ЗАТ «СК «Гамма»виник борг по податку на прибуток страхових організацій у розмірі 27274,00 грн.

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону N 2181-III, передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону N 2181 передбачено, що. податковим боргом (недоїмкою) визначається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

В підпункті 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону N 2181, визначено порядок надіслання податкових вимог.

Першу податкову вимогу відповідно до п. 1.10 ст. 10, п. 6.2 ст. 6 Закону N 2181 слід розглядати як письмову вимогу податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, в яких орган державної податкової служби повідомляє платників про наявні факти узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави.

Так, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надіслано ЗАТ «СК «Гамма»першу податкову вимогу №1/4703 від 29.05.2009р. на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням 27274,00 грн.

20.07.2009р. сформована та надіслана друга податкова вимога №2/6149 від 20.07.2009р. за узгодженими податковими зобов’язаннями з податку на прибуток страхових організацій на загальну суму 27274,00 грн.

Позивач вважає, що ним погашено узгоджені суми своїх податкових зобов’язань у повному обсязі до закінчення граничного строку їх сплати, а тому у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не було жодних законних підстав надсилати вищевказані податкові вимоги.

Тому, позивач вважає дії податкового органу протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так судом встановлено, що позивачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подано податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за І квартал 2009 року (вх. №169605 від 05.05.2009р.).

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку визначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а такод пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно даних декларації позивача сума податку до сплати склала 27627,00 грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов’язання, визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової декларації.

ЗАТ «Страхова компанія «Гамма»подано до АКБ «Європейський»платіжне доручення №1 від 13.05.2009р. щодо перерахування податку на прибуток за І квартал 2009р. до УДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУДК України у м. Києві, МФО 820019. Дане платіжне доручення одержано Акціонерним комерційним банком «Європейським»14.05.2009р., про що свідчить відмітка банку про його прийняття.

Загальний порядок проведення переказу в межах України встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001р. №2346-ІІІ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ коштів –рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення –розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі –члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

В порушення вищевказаних норм законодавства, АКБ «Європейський» доручення ЗАТ «Страхова компанія «Гамма»не виконав, кошти до бюджету не перерахував.

Дана обставина мала місце до того, як Національним банком України прийнята постанова від 19.08.2009р. про відкликання банківської ліцензії у Акціонерного комерційного банку «Європейський»та ініційована процедура ліквідації банку.

Спірні відносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно преамбули вказаного Закону цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то суд вважає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, та відповідно у відповідача відсутні підстави для формування та надіслання першої податкової вимоги №1/4703 від 29.05.2009р. та другої податкової вимоги №2/6149 від 20.07.2009р.

Враховуючи відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо надіслання спірних податкових вимог є неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів суду правомірність та обґрунтованість виставленої першої податкової вимоги №1/4703 від 29.05.2009р. та другої податкової вимоги №2/6149 від 20.07.2009р. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гамма»в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати першу податкову вимогу №1/4703 від 29.05.2009р. та другу податкову вимогу №2/6149 від 20.07.2009р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

4. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гамма»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Григорович П.О.