Ухвала суду № 68505122, 29.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року справа №805/1427/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Васильєвої І.А., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 р. у справі № 805/1427/17-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання утриматись від вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило, визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення з банківських рахунків Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, зобов'язати Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі керівника, заступників або будь-яких інших уповноважених осіб утриматись від прийняття рішень щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків Державного підприємства "Вугільна компанія «Краснолиманська» на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.

Позивачем, разом з позовом заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову (а.с.11-12).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року замінено неналежного відповідача на належного - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

04 квітня 2017 року позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення адміністративного позову в порядку ст. 117, 118 КАС України, в якій просив: зупинити дію рішення №3 від 17 березня 2017 року Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення податкового боргу з банківських рахунків платника податків Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"; заборонити Запорізькому управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вчиняти будь-які дії щодо ініціювання переказів у платіжних системах, пов'язаних зі стягненням податкового боргу, який виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"( у тому числі, але не виключно, на підставі Рішення №3 від 17 березня 2017 року), зокрема, але не виключно, шляхом ініціювання переказів з банківських рахунків: № 26004051827012, що відкритий у Донецькому РУПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 335496), № 26000054006901,що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), №26003054007930, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), № 26005000590110, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), № 26008455026365, що відкритий у АТ "ОТП Банк" м. Київ(МФО 300528);№ 26006010005133, що відкритий у АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849); заборонити ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299, ідентифікаційний код: 14360570) здійснювати списання коштів з банківських рахунків Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", а саме: з рахунку № 26004051827012, що відкритий у Донецькому РУПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 335496), з рахунку № 26000054006901, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), з рахунку №26003054007930, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), з рахунку № 26005000590110, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), на підставі вимоги рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України ( у тому числі, але не виключно, на підставі Рішення №3 від 17 березня 2017 року); заборонити АТ "ОТП Банк" (МФО 300528, ідентифікаційний код 21685166) здійснювати списання коштів з банківського рахунку Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" № 26008455026365, що відкритий у відділені 103 м. Краматорську АТ "ОТП Банк" (МФО 300528) на підставі вимоги рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України( у тому числі, але не виключно, на підставі Рішення №3 від 17 березня 2017 року); заборонити АКБ « Індустріалбанк» (МФО 313849, ідентифікаційний код: 13857564) здійснювати списання коштів з банківського рахунку Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" № 26006010005133, що відкритий у АКБ «Індустріалбанк» м. Київ (МФО 313849) на підставі вимоги рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України( у тому числі, але не виключно, на підставі Рішення №3 від 17 березня 2017 року).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено частково. Суд першої інстанції: заборонив Запорізькому управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вчиняти будь-які дії щодо ініціювання переказів у платіжних системах, пов'язаних зі стягненням податкового боргу, який виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", шляхом ініціювання переказів з банківських рахунків: № 26004051827012, що відкритий у Донецькому РУПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 335496), № 26000054006901, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), №26003054007930, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429); № 26005000590110, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429); № 26008455026365, що відкритий у АТ "ОТП Банк" м. Київ(МФО 300528); № 26006010005133, що відкритий у АКБ "Індустріалбанк" (МФО 313849), на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України ; заборонив ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299, ідентифікаційний код: 14360570) здійснювати списання коштів з банківських рахунків Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", а саме: з рахунку № 26004051827012, що відкритий у Донецькому РУПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 335496), з рахунку № 26000054006901, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), з рахунку №26003054007930, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), з рахунку № 26005000590110, що відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь (МФО 335429), на підставі рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України; заборонити АТ "ОТП Банк" (МФО 300528, ідентифікаційний код 21685166) здійснювати списання коштів з банківського рахунку Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" № 26008455026365, що відкритий у відділені 103 м. Краматорську АТ "ОТП Банк" (МФО 300528) на підставі рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України; заборонити АКБ " Індустріалбанк" (МФО 313849, ідентифікаційний код: 13857564) здійснювати списання коштів з банківського рахунку Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" № 26006010005133, що відкритий у АКБ "Індустріалбанк" м. Київ (МФО 313849) на підставі рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України. В іншій частині клопотання відмовив.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції яким задоволено клопотання про застосування заходів забезпечення позову, подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права та безпідставність мотивів з яких прийнята спірна ухвала. В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Тобто, суд при вирішенні питання про забезпечення позову у кожному випадку, повинен виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив, визнати протиправним та скасувати рішення про стягнення з банківських рахунків позивача податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, зобов'язати відповідача в особі керівника, заступників або будь-яких інших уповноважених осіб утриматись від прийняття рішень щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків позивача на підставі абзацу 2 п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що на банківських рахунках відкритих позивачем у банках України, накопичуються грошові кошти, які у подальшому спрямовуються на виплату заробітної плати з нарахуванням пільгових пенсій тощо, вжиття відповідачем заходів з виконання оскаржуваного рішення №3 від 17 березня 2017 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, спричинить порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та інших осіб (працівників позивача, пенсіонерів). Вважає, що застосування процедури у відповідності до положень п.95.5 ст.95 ПК України призведе до повної зупинки діяльності позивача.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 року, який набрав чинності з 01.01.2017 року, змінено механізм стягнення коштів з рахунків платника у банках, зокрема пункт 95.5 статті 95 Податкового кодексу України та доповнено абзацами другим-шостим, відповідно до яких, передбачено стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, інтересам та свободам позивача до ухвалення рішення в розглядуваній справі.

Враховуючи у сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про своєчасність і обґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову і дотримання судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали вимог ст.117, 118 КАС України.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Натомість, доводи зазначені в апеляційній скарзі стосуються предмету оскарження.

Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою наступне.

За вимогами частини 4 ст. 118 КАС України, якщо у задоволенні вимог позивачу буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте, суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Аналізуючи положення КАС України, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову підлягають застосуванню до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також, суд, який вжив заходи забезпечення позову наділений правом скасування таких заходів.

Колегія суддів зазнає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 3 від 17 березня 2017 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Також, зазначеною постановою суд скасував заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2017 року по справі №805/1427/17-а за Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання утриматись від вчинення дій. Вказана постанова набрала законної сили 26 липня 2017 року (а.с.153-157).

Отже, на теперішній час заходи забезпечення позову вже скасовані рішенням суду, який вжив такі заходи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 199, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 р. у справі № 805/1427/17-а, - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 р. у справі № 805/1427/17-а, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.А. Васильєва

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць