Постанова № 6843391, 27.11.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.11.2009 р.                                                             справа №40/129пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

при секретарі Апонащенко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Левертов Р.В. –за дов. № 64-1/08 від 01.07.2009 р.

від відповідача: Буригина О.В. –за дов. № 496 від 22.06.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009 р. по справі № 40/129пд (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригон-Сервіс", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк

про зміну умов договору, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРИГОН-СЕРВІС” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” про зміну умов кредитного договору №2063/664 від 30.10.07р. шляхом викладення першого речення пункту 3.2.7. в наступній редакції “Банк має право відмовитись від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі у випадках....” і далі по тексту кредитного договору

Рішенням господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2009 р. по справі № 40/129пд позовні вимоги задоволені в повному обсязі та зобов’язано ВАТ Акціонерний банк «Укргазбанк»в особі Донецької філії протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили внести зміни до кредитного договору №2063/664 від 30 жовтня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк”, в особі Донецької філії ВАТ Акціонерного банку „Укргазбанк”, та ТОВ„ТРИГОН-СЕРВІС” шляхом викладення першого речення пункту 3.2.7 в наступній редакції: „Банк має право відмовитися від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі у випадках...”, і далі по тексту кредитного договору.

Не погодившись з таким рішенням, Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»в особі Донецької філії звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2009 року по справі № 40/129пд скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Тригон-Сервіс" відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що господарським судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Так, скаржник посилається на те, що внаслідок невиконання позивачем грошових зобов"язань за спірним кредитним договором, про що позивача неодноразово повідомлялось та вимагалось погасити 722 000,00 грн. –за строковим кредитом, 129 870,49 грн. –за простроченими процентами, 7 220,00 грн. –за простроченими комісіями, 14 836,47 грн. - пеня, і внаслідок непогашення зазначеної заборгованості відповідач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення цієї заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Також скаржник зазначив, що у Позивача виникла необхідність внести зміни до спірного кредитного договору після звернення банку до суду про стягнення заборгованості за цим кредитним договором. Крім того, в порушення ч.2 ст.188 Господарського кодексу України позивачем не було направлено відповідачу пропозицій щодо зміни умов цього договору, також не були застосовані заходи досудового врегулювання спору на підставі ст.5 ГПК України. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник також зазначив, що посилання позивача на втягнення держави в мирову фінансову кризу, зміну курсу валюти та інше, необґрунтовано прийнято господарським судом до уваги, оскільки ці обставини не можуть вважатися такими, які згідно ст. 652 Цивільного кодексу України тягнуть за собою внесення змін саме до спірного пункту кредитного договору, на підставі якого банк стягує існуючу заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення законним та вмотивованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених в відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.10.07 р. між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк”, надалі –Банк, в особі Донецької філії ВАТ АБ „Укргазбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИГОН-СЕРВІС” (надалі Позичальник) було укладено кредитний договір № 2063/664, на підставі якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 722000 грн. на поповнення обігових коштів терміном з 30.10.07 р. строком на 36 місяців (тобто до 29.10.2010 року), зі сплатою процентів за користування кредитною лінією виходячи з 18 % річних (а.с. 9-13).

Відповідно до умов пунктів 1.3.2, 3.1.1 та 3.3.1 кредитного договору банк відкрив Позичальнику позичковий рахунок, надав кредитні кошти на умовах використання кредиту за цільовим призначенням, своєчасного їх повернення, у тому числі нараховані та несплачені проценти, комісії у порядку та терміни, встановлені кредитним договором.

Пунктом 3.2.7 кредитного договору сторони узгодили, що банк має право відмовитись від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках: невиконання позичальником умов цього договору; невиконання позичальником умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких інших своїх зобов’язань; значного погіршення фінансового стану позичальника (його гарантів або поручителів); прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію позичальника; порушення справи про банкрутство позичальника; подання до суду позову про визнання в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань; за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Договір № 2063/664 від 30.10.07 р. підписано уповноваженими особами обох сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Частиною другою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач до відповідача з пропозицією змінити умови кредитного договору не звертався.

Посилання скаржника на недотримання досудового врегулювання спорів, визначеного ст.11 ГПК України, ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, не зумовлюють скасування судового рішення у справі з огляду на рішення Конституційного Суду Україні від 9.07.02 р. у справі N 1-2/2002 (N 15-рп/2002), згідно якого «обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист відповідно до статті 124 Конституції України».

Згідно змісту позовних вимог позивач наполягає на зміні пункту 3.2.7 кредитного договору шляхом виключення з умов договору права Банку на вимагання дострокового погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках встановлених договором шляхом викладення першого речення пункту 3.2.7. в наступній редакції: “Банк має право відмовитись від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі у випадках....” і далі по тексту кредитного договору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що економічна ситуація в державі змінилася внаслідок світової фінансової кризи і ця обставина є для Позичальника істотною, так як повністю паралізувала його господарську діяльність, і впливає на умови кредитного договору укладеного між сторонами. Місцевий господарського суд врахував такі обставини як істотні та зобов"язав відповідача внести вищенаведені зміни до кредитного договору.

Проте, до таких висновків суд дійшов всупереч вимогам закону, яким визначені певні підстави зміни або розірвання договору.

Як вбачається підстави для зміни або розірвання договору встановлено статтею 651 Цивільного кодексу України, відповідно до частини другої якої, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже інші підстави зміни або розірвання договору (крім істотного його порушення) можуть встановлюватись, зокрема, договором. Як вбачається кредитним договором право на внесення змін позичальником - позивачем у справі не передбачено.

Згідно статті 652 Цивільного кодексу України зміни або розірвання договору можливо у зв'язку з істотною зміною обставин.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В порушення вимог ст. 43 ГПК України суд не навів у своєму рішенні таких обставин, тобто наявності істотної зміни обставин, чи настання іншого випадку, який згідно закону чи договору тягне за собою внесення змін в договір в частині виключення права банка на дострокове погашення сум за кредитним договором, втому числі у випадку несвоєчасного погашення позичальником таких сум.

З матеріалів справи вбачається, що при укладанні спірного кредитного договору, сторони погодили всі суттєві умови договору без розбіжностей, у тому числі й право Банку достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції за умови невиконання позичальником умов цього договору. В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний кредитний договір міг бути укладений між позивачем та відповідачем на інших умовах. Відповідач наполягає, що при відсутності такої умови договору не уклав би кредитний договір про відкриття кредитної лінії позивачу у справі.

Колегія суддів вважає, що економічна ситуація в державі, на яку посилається суд у оскаржуваному рішенні, не є підставою для зміни умов спірного договору на стадії його виконання, коли банком наданий кредит та позивачем не сплачуються проценти протягом року. Зазначена обставина не може вважатися істотною зміною обставин, оскільки економічна ситуація в державі впливає на діяльність не тільки позивача, а й відповідача у справі.

Відповідно до частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Матеріалами справи не доведені обставини вказані у ч.4 ст.652 ЦК України.

При вирішенні спору судом не було враховано, що згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, в тому числі шляхом отримання та повернення банківських кредитів на підставі укладених правочинів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд в порушення статей 651, 652 Цивільного кодексу України задовольнив позовні вимоги ТОВ “ТРИГОН-СЕРВІС” про внесення змін до кредитного договору з підстави зміни економічної ситуації в державі, що зумовлює скасування рішення господарського суду з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ “ТРИГОН-СЕРВІС”.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 102, п.2 103, п.2, п.4 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009 р. по справі № 40/129пд скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИГОН-СЕРВІС” м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк про зміну умов кредитного договору №2063/664 від 30.10.07р. шляхом викладення першого речення пункту 3.2.7. в наступній редакції “Банк має право відмовитись від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі у випадках....” і далі по тексту кредитного договору –відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИГОН-СЕРВІС” (83029, м.Донецьк, вул.Малова, 35, ід.код 13477637, р/р 26007786 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, м.Донецьк, МФО 335894) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (03087, м.Київ, Солом’янський район, вул.Єреванська, 1, ід.код 23697280, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк”, 83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, буд.107, ід.код 26258322) витрати по сплаті державного мита за пред"явлення апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

Господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня прийняття постанови.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС