Постанова № 6892673, 23.11.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.11.2009 р. справа №23/190

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів

при секретарі: Денисенко К.С.

за участю представників сторін: від позивача: Трифонов І.О. - по довір. №1120 від 19.11.09р.,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоІМПЕКС" м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області

від 01.09.2009 року

по справі №23/190

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоІМПЕКС" м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 а м. Донецьк

предмет спору стягнення заборгованості в сумі 5 400грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоІМПЕКС»м. Київ (далі по тексту ТОВ «АвтоІМПЕКС») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк (далі по тексту Підприємець ОСОБА_3.) про стягнення заборгованості за поставлені автозапчастини та матеріали в сумі 5400грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на видаткову накладну №Дон-900190 від 17.02.09р. на суму 5 400 грн.; рахунок-фактуру №Дон-900127 від 17.02.09р.; довіреність серії НОМЕР_1 від 17.02.09р., за якою представник відповідача отримав товар; претензію №01/СМВ/205-1 від 16.03.09р. про оплату боргу в сумі 5400 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.09р. по справі №23/190 відмовлено ТОВ «АвтоІМПЕКС»у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що сторонами не обумовлений строк розрахунків за поставлений товар, між тим позивачем не надано суду доказів предявлення відповідачу вимоги в порядку ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо оплати суми боргу. Тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що строк виконання відповідачем зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару на суму 5400 грн. не настав, у звязку з чим відмовив у задоволенні позову.

ТОВ «АвтоІМПЕКС»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 01.09.09р. по справі №23/190 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що твердження суду першої інстанції щодо не обумовлення сторонами строку розрахунків за поставлений товар не відповідає дійсності, оскільки такий строк був погоджений сторонами у видатковій накладній №Дон-900190 від 17.02.09р., а саме, не пізніше 27.02.09р.

Виходячи з цього, скаржник вважає, що строк виконання відповідачем зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару настав і починаючи з 28.02.09р. відповідач прострочив виконання даного зобовязання, чим порушив договірні зобовязання і законні інтереси позивача.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу суду не надав.

Відповідач у судове засідання 23.11.09р. не зявився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою проживання, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2, а саме: 83015, АДРЕСА_1. Втім поштовий конверт з відповідною ухвалою суду повернувся до Донецького апеляційного господарського суду 11.11.09р., з довідкою поштового відділення Донецьк-15, де причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи те, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 02.10.09р. явка сторін не була визнана обовязковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не звязана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ «АвтоІМПЕКС»за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб, відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5400грн., яка виникла у звязку з простроченням відповідачем грошового зобовязання з оплати отриманого товару (автозапчастин), який було передано відповідачу на підставі наступних документів:

-видаткової накладної №Дон-900190 від 17.02.09р. на суму 5 400грн.;

-рахунку-фактури №Дон-900127 від 17.02.09р.;

-довіреності серії НОМЕР_1 від 17.02.09р.

Заявник в апеляційній скарзі вважає, що твердження суду першої інстанції щодо не обумовлення сторонами строку розрахунків за поставлений товар не відповідає дійсності, оскільки такий строк був погоджений сторонами у видатковій накладній №Дон-900190 від 17.02.09р.

Дійсно, як вбачається з видаткової накладної №Дон-900190 від 17.02.09р. на суму 5 400грн., сторонами погоджений строк оплати товару, а саме «строк оплати товару не пізніше 27.02.09р.».

Зазначена видаткова накладна підписана представником відповідача ОСОБА_4, за довіреністю серії НОМЕР_1 від 17.02.09р., яка видана підприємцем ОСОБА_3 на отримання від ТОВ «АвтоІМПЕКС»цінностей за рахунком-фактурою №Дон-900127 від 17.02.09р. Підпис представника відповідача ОСОБА_4 скріплений печаткою відповідача.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з доводом скаржника відносно того, що строк розрахунку за поставлений товар узгоджений сторонами у видатковій накладній №Дон-900190 від 17.02.09р., згідно якої строк виконання відповідачем зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару на суму 5400грн. настав 27.02.09р.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Втім відповідач, своє зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару на суму 5400грн. не виконав, чим порушив договірні зобовязання та законні інтереси позивача, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення цієї заборгованості.

Суд першої інстанції, як на підставу для відмови у задоволенні позову послався на те, що позивачем не надано доказів предявлення відповідачу вимоги в порядку ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо оплати суми боргу, у звязку з чим суд зазначив, що строк виконання відповідачем зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару на суму 5400грн. не настав.

Між тим, судова колегія вважає, що сторонами у видатковій накладній №Дон-900190 від 17.02.09р. погоджений строк оплати товару - не пізніше 27.02.09р.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на наведене вбачається, що вимоги скаржника викладені в апеляційній скарзі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що висновок, викладений у рішенні господарського суду Донецької області відносно того, що строк виконання відповідачем зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару на суму 5400грн. не настав, не відповідає обставинам справи за доказами матеріалів справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Апеляційна скарга ТОВ «АвтоІМПЕКС»підлягає задоволенню, а рішення господарського суду від 01.09.09р. по справі №23/190 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача - підприємця ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоІМПЕКС» м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.09.09р. по справі №23/190 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоІМПЕКС»м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5400грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк (83015, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоІМПЕКС»м. Київ (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12, ідентифікаційний код 30440055, п/р 2600136 у ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», МФО 380009) борг у сумі 5400грн., витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 102грн. 00коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн. 00коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51грн. 00коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий

Судді:

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду