Постанова № 6789190, 11.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2009                                                                                           № 25/129

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "ОТП Банк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2009

у справі № 25/129 (суддя

за позовом                               ЗАТ "ОТП Банк"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнекс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 379636,86 грн.

Суть рішення та апеляційної скарги:

У квітні 2009 Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнекс” (далі – відповідач) про стягнення 328892,65 грн. заборгованості по кредиту, 25728,85 грн. заборгованості по відсотках та 25015,36 грн. пені, всього в сумі 379636,86 грн.

07.07.2009 представником позивача було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог до 425028,31 грн., з яких 328892,65 грн. заборгованості по кредиту, 58044,33 грн. заборгованості по відсотках та 38091,33 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 25/129 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнекс” на користь Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” 344577,81 грн. та судові витрати в розмірі 3541,36 грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Зокрема, рішення обґрунтовано тим, що в позовних вимогах закінчення терміну нарахування пені визначений позивачем датою 01.05.2009, тобто до настання строку погашення кредиту, суд першої інстанції визнав позовні вимоги про стягнення пені за період з 29.10.2008 по 01.05.2009 такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 25/129 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та частково суми відсотків та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт також просив суд замінити позивача – Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 у справі № 25/129 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.09.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 у справі № 25/129 на підставі ст. 25 ГПК України замінено Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” та відкладено розгляд справи на 07.10.2009 на підставі пункту 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

05.10.2009 представником позивача було подано через канцелярію Київського апеляційного господарського суду пояснення та уточнення щодо розрахунку заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 №25/129 на підставі статей 69, 102 ГПК України Голова Київського апеляційного господарського суду продовжив строк розгляду апеляційної скарги по справі №25/129 на один місяць.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що з матеріалів справи, а саме Довідки з ЄДРПОУ від 15.06.2009 №21-10/4180 (а.с. 77), вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнекс” є наступна адреса: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв. 18.

Матеріали справи містять повідомлення про вручення кореспонденції Київського апеляційного господарського суду, а саме ухвали від 25.08.2009 у справі №25/129 про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду на 16.09.2009 відповідачу (повідомлення про вручення від 26.08.2009 №16803) за адресою: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, 24, кв. 172. Однак, представник відповідача в судове 16.09.2009 не з’явився.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2009, яка була направлена на адресу відповідача (за цією ж адресою): 02156, м. Київ, вул. Братиславська, 24, кв. 172 повернулася до суду апеляційної інстанції з відміткою поштового відділення „За зазначеною адресою фірма не існує”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 у справі № 25/129 зобов’язано позивача надіслати відповідачу за адресою: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв. 18, копії позовної заяви та доданих до неї документів, заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів, апеляційної скарги та доданих до неї документів на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2009 по справі №25/129 та на підставі пункту 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 21.10.2009.

19.10.2009 позивачем через загальний відділ Київського апеляційного господарського суду подано клопотання про залучення документів до справи, відповідно до якого сторона надала суду докази направлення відповідачу за адресою: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв. 18, вказаних документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 у справі №25/129 здійснено запит до державного реєстратора Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про місцезнаходження відповідача та на підставі пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 11.11.2009.

04.11.2009 представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, яким він на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 у справі №25/129 надав суду витяг з ЄДР, згідно якого підтверджено місцезнаходження відповідача: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв. 18.

В судове засідання 11.11.2009 з’явився лише представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 11.11.2009 не з’явився, хоча за встановленою судом адресою був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 у даній справі та копія реєстру про відправку рекомендованої кореспонденції за 23.10.2009.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2009 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 25/129 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та частково суми відсотків та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як правильно з’ясовано судом першої інстанції, 03.07.2008 між Публічним акціонерним товариством „ОТП Банк” (далі – банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юнекс” (далі – клієнт, відповідач) було укладено договір про надання овердрафту № OV 08 -353/28-2 (далі – договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк зобов’язався надати клієнту овердрафт, в рамках якого банк надає клієнту кредит, в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування (450000,00 грн.), а клієнт приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов’язання, встановлені у цьому договорі.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до договору сторони узгодили, що зокрема, терміни “овердрафт” та “кредит”, що вживаються у цьому договорі, мають наступні значення:

- “Овердрафт” – послуга, що надається позивачем без взяття на себе твердого зобов’язання, при якій відповідач має поновлювальне право на отримання кредиту, що надається шляхом здійснення позивачем оплати платіжних документів (доручень) відповідача з рахунку(ів) відповідача в Публічному акціонерному товаристві “ОТП Банк” понад наявний на такому(их) рахунку(ах) залишок грошових коштів, в розмірі, порядку та на умовах, встановлених в цьому договорі.

- “Кредит” – грошові кошти, що надаються позивачем відповідачу однією сумою або частинами (“Траншами”) в розмірі, порядку та на умовах, встановлених в цьому договорі.

Згідно пункту 1.6 договору відповідач зобов’язався виконати боргові зобов’язання в повному обсязі в строк до останнього банківського дня червня місяця 2009 року включно. При цьому, проценти за кредит мають бути сплачені позичальником протягом банківського дня, що слідує за днем виконання боргових зобов’язань.

Підпунктом 1.6.1 пункту 1.6 договору передбачено, що сума кожного траншу підлягає поверненню відповідачем протягом 30 календарних днів з дати надання такого траншу за обставин, що на момент надання такого траншу не існувало заборгованості відповідача перед банком відповідно до умов цього договору, а за обставин, що на момент надання такого траншу існувала заборгованість відповідача перед позивачем згідно з цим договором, то такий транш підлягає поверненню протягом 30 календарних днів з дня виникнення такої існуючої заборгованості, враховуючи при цьому, що, в будь-якому випадку, сума кредиту в повному обсязі має бути повернута відповідачем позивачу не пізніше останього банківського дня червня місяця 2009 року.

Київський апеляційний господарський суд встановив, що матеріали справи свідчать про надання позивачем відповідачу траншу (овердрафту) у сумі 413206,11 грн., що підтверджується випискою по рахунку №26007801309217 з 29.10.2008 по 13.02.2009, яка міститься в матеріалах справи.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що кінцевою датою, коли транш на суму 413206,11 грн. мав бути повернутий відповідачем позивачу є 29.11.2008 (що в будь-якому випадку є не пізніше останнього банківського дня червня місяця 2009).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

З матеріалів справи, вбачається, що свої зобов’язання щодо вчасного повернення кредиту (траншу) відповідач не виконав, у зв’язку з чим з 30.11.2008 у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем частково було погашено зазначену заборгованість та на дату звернення позивача до суду сума даної заборгованості становила 328892,65 грн. Докази погашення залишку заборгованості відсутні.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд встановив, що вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 328892,65 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 58044,33 грн. заборгованості по відсотах за перод з: 01.12.2008 по 22.01.2009 – у сумі 17915,53 грн. та з 22.01.2009 по 30.04.2009 – у сумі 40128,80 грн. та 38091,33 грн. заборгованості по пені за період з 29.10.2008 по 01.05.2009, що вбачається з заяви про збільшення позовних вимог до 425028,31 грн.

Абзацем 1 підпункту 1.4.1 пункту 1.4 договору встановлено, що за обставини, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманим відповідачем кредитом не перевищує ліміт фінансування, проценти за кредит розраховуються позивачем від суми кредиту на підставі визначеної сторонами процентної ставки - в розмірі 23% річних із розрахунку 365 днів на рік.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1.4.1 пункту 1.4 договору за обставин, що відповідач будь-яким чином порушить будь-яке з зобов’язань, встановлених пунктом 1.6 цього договору, то починаючи з дня виникнення такого прострочення, включаючи такий день, і до дня припинення такого прострочення, включаючи такий день, проценти за користування сумою кредиту, щодо якої було допущене таке порушення (прострочення), розраховується банком від суми кредиту, щодо якої було допущене таке порушення (прострочення), на підставі помноженої на 2 процентної ставки, що була чинною на день, що передував дню такого прострочення, із розрахунку 365 днів на рік.

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в період з 01.12.2008 по 30.04.2009, за який позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків по договору, процентна ставка становила 46% (23х2) річних із розрахунку 365 днів на рік.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку заборгованості по відсотках та встановлено, що заборгованість відповідача по відсотках за період з 01.12.2008 по 30.04.2009 становить 62398,25 грн. (тобто, є більшою ніж заявлено стороною до стягнення).

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 58044,33 грн. заборгованості по відсотках, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках у розмірі 15685,16 грн. та дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсотках в сумі 58044,33 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 38091,33 грн., у задоволенні якої судом першої інстанції відмовлено.

Відмову в задоволенні вимог про стягнення пені суд першої інстанції помилково обґрунтував тим, що строки виконання зобов’язання щодо погашення основної суми овердрафту визначені датою – 30.06.2009, за порушення відповідачем зобов’язання за договором щодо повернення основного овердрафту, зазначивши при цьому, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня з дня, коли овердрафт повинен був бути погашений (а саме з 30.06.2009).

Статтею 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за кредит в обумовлені цим договором строки, відповідач зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов’язань відповідачем.

Як вже зазначалося, відовідач в силу підпункту 1.6.1 пункту 1.6 договору має повернути не весь кредит (в розумінні визначення термінів за договором), а суму кожного траншу протягом 30 календарних днів з дати надання такого траншу.

Отже, неповернення суми траншу наданого відповідачу 30.10.2008 до 29.11.2008 є неналежним виконанням (порушення) відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором.

Київський апеляційний господарський суд встановив, що за неповернення траншу у встановлений договором строк з відповідача підлягає стягненню пеня, відповідно до умов договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 01.05.2009 (арк. 78 справи) позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 22% лише з суми заборгованості по кредиту (траншу) та за період з 29.10.2008 до 01.05.2009.

Як вже зазначалося порушення відповідачем зобов’язання по поверненню траншу виникло з 30.11.2008, тому в позовних вимогах про стягнення пені за період з 29.10.2009 до 30.11.2008 в сумі 7274,68 грн. слід відмовити.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, з урахуванням зазначених періодів та в заявлених позивачем межах, та встановлено, що пеня за невиконання зобов’язань за договором по сумі основного боргу становить 30231,97 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню – в сумі 30231,97 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за період з 30.11.2008 до 01.05.2009 в сумі 584,68 грн. також слід відмовити.

Київським апеляційним господарським судом відзначається, що до суду апеляційної інстанції позивач надав розрахунок заборгованості відповідача за договором овердрафту №OV 08-353/28-2 від 03.07.2008 станом на 18.05.2009 (а.с. 114), згідно якого сума заборгованості становить 439196,67 грн., та є більшою, ніж заявлялося позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, поданий 05.10.2009 позивачем розрахунок заборгованості відповідача за договором овердрафту №OV 08-353/28-2 від 03.07.2008 станом на 18.05.2009 не приймається Київським апеляційним господарським судом і не розглядається в силу статті 101 ГПК України.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню в межах суми позовних вимог, заявленої в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема договору про надання овердрафту №ОV08-353/28/2 від 03.07.2008, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №064941 від 07.10.1999, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №35330294 від 18.10.1999, Довідки про взяття на облік платника податків від 25.05.2004 №7668/19-431, Довідки з ЄДРПОУ від 17.11.2005 та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнекс” місцезнаходженням відповідача була зазначена наступна адреса: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, 24, кв. 172.

На зазначену адресу направлялися позивачем усі документи по справі №25/129, в тому числі копія позовної заяви, заява про збільшення позовних вимог, копія апеляційної скарги, розрахунки заборгованості.

В жодному судовому засіданні в суді першої інстанції, в тому числі 09.07.2009 при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, представник відповідача участі не приймав, відзивів та пояснень на позовну заяву не надав.

Матеріали справи не містять жодного доказу повідомлення відповідача судом першої інстанції про дату, час та місце судових засідань.

В той же час, матеріали справи містять оригінал Довідки з ЄДРПОУ від 15.06.2009 №21-10/4180, яка була надана суду першої інстанції позивачем разом із заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, станом на 01.06.2009 адресою Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнекс” є – 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв.18.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних доказів про повідомлення судом першої інстанції відповідача за новою адресою про час, дату та місце судового засідання. Також відсутні докази того, що за новою адресою відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції направлялися копії позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог, розрахунків, тощо.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що під час розгляду господарським судом міста Києва даної справи не було належним чином повідомлено відповідача по справі про час і місце засідання суду.

Відповідно до ст. 4І ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За таких обставин рішення господарського суду міста Києва підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення в порядку п. 2 ч. 3 ст. 104 та п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України про часткове задоволення позову.

Таким чином, у зв’язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції і прийняттям нового рішення, підлягають перерозподілу судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції на підставі статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, державне мито за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що апелянт просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та частково суми відсотків, тобто фактично оскарживши суму в розмірі 80450,50 грн., він повинен був сплатити 402,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Відповідно до платіжного доручення №2900041261 від 24.07.2009, яке міститься в матеріалах справи, апелянтом за подання апеляційної скарги сплачено державне мито в сумі 2126,50 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи викладене, надлишково сплачене державне мито у сумі 1724,25 грн. підлягає поверненню Публічному акціонерному товариству “ОТП Банк” з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 36, 44, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 25/129 скасувати.

Позов Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнекс” (ідентифікаційний код 30529667, адреса: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв. 18) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (ідентифікаційний код 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, к/р №29095006900000 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528) 328892,65 грн. (триста двадцять вісім тисяч вісімсот дев’яносто дві грн. 65 коп.) – основного боргу, 58044,33 грн. (п’ятдесят вісім тисяч сорок чотири грн. 33 коп.) – заборгованості по відсотках, 30231,97 грн. (тридцять тисяч двісті тридцять одна грн. 97 коп.) – пені, 4171,69 грн. (чотири тисячі сто сімдесят одну грн. 69 коп.) – державного мита та 115,82 грн. (сто п’ятнадцять грн. 82 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнекс” (ідентифікаційний код 30529667, адреса: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, 29, кв. 18) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (ідентифікаційний код 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, к/р №29095006900000 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528) 394,81 грн. (триста дев’яносто чотири грн. 81 коп.) – державного мита за подання апеляційної скарги.

В решті задоволення апеляційної скарги відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству “ОТП Банк” (ідентифікаційний код 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, к/р №29095006900000 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528) з Державного бюджету України 1724,25 грн. (одна тисяча сімсот двадцять чотири грн. 25 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги, сплаченого платіжним дорученням від 24.07.2009 №2900041261 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Видачу наказів та довідки про повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 25/129 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.11.09 (відправлено)