Рішення № 6785969, 12.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" листопада 2009 р. справа № 5020-1/070-10/014 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

(01004, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26)

в особі Севастопольської філії

(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 1)

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта”

(99040, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 122, кв. 37)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклава-Еліт”

(99043, м. Севастополь, вул. Комунарів, буд. 4, кв. 122)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклавський молодіжний центр”

(99029, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова,122, кв. 28)

про стягнення заборгованості в сумі 1019 996,46 грн.,

За участю представників:

позивача –Вітрук М.О., довіреність № 527/11.5.2 від 15.11.2008;

відповідачів –не з’явились.

16.09.2009 Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Севастопольської філії (далі- Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта” (далі –Відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклава-Еліт” (далі- Відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклавський молодіжний центр” (далі –Відповідач 3), про стягнення заборгованості в сумі 1019 996,46 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем 1 умов кредитного договору №20.39/08-СК від 18.03.2008.

          Ухвалою суду від 18.09.2009 задоволено заяву Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачу 1 та знаходяться на його розрахункових рахунках в межах суми позову /а.с. 27-28/.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідачі без поважних причин явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 18.09.2009, 06.10.2009, 27.10.2009 не виконали.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників Відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:          

          18.03.2008 між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі Севастопольської філії /банк/ та товариством з обмеженою відповідальністю „Амаранта” /позичальник/ укладений кредитний договір №20.39/08-СК, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів /кредит/ на таких умовах /з урахуванням Додаткової угоди №1 від 20.10.2008/:

          - сума кредиту 980500,00 грн.,

          - строк кредитування –7 (сім) років до 17.03.2015,

          - проценти за користування кредитом –21,5 відсотків річних, а позичальник зобов’язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов’язання в порядку і строки, передбачені кредитним договором /а.с. 9-11, 14/.

          Розділом 3 договору визначений порядок сплати процентів за користування кредитом та його погашення, зокрема, погашення кредиту та сплата процентів здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною договору.

                    При цьому, пунктом 8.1 договору передбачена відповідальність позичальника за несвоєчасну сплату сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, а саме - позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

                    Строк дії договору встановлений до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань /пункт 9.2 договору/.                    

          Відповідно до пункту 3.6 договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватись поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь-якою іншою особою.

          З метою забезпечення виконання Відповідачем 1 своїх зобов’язань за кредитним договором, між ним, банком та поручителями - товариством з обмеженою відповідальністю „Балаклава-Еліт” та товариством з обмеженою відповідальністю „Балаклавський молодіжний центр” 18.03.2008 були укладені договори поруки №20.39/08-ДП03, №20.39/08-ДП04 /а.с. 17,18/.

                    На виконання умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 980500,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку Відповідача 1 /а.с. 19/.

                    Однак, як стверджує Позивач, Відповідач 1 свої зобов'язання за договором своєчасно не виконує, а саме, починаючи з 01.01.2009 щомісячні платежі та проценти за користування кредитними коштами не здійснює, у зв'язку з чим Позивач, на підставі пункту 5.6 кредитного договору та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України має право на дострокове повернення суми кредиту, що залишилась, сплати процентів, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на загальну суму 1019996,46 грн.

                    Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

                    Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

                    Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем 1 умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв’язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

                    Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає вимога вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

                    Аналогічну умову містить і спірний договір /пункт 5.6/.

                    Як слідує з матеріалів справи, згідно з пунктом 3.1 договору Позивачем та Відповідачем 1 у справі були підписані графіки сплати кредитної заборгованості за договором №20.39/08-СК від 18.03.2008 /а.с. 12-13,15-16/, які є його невід’ємними частинами.

                    Згідно з цими графіками в період з квітня 2008 року по березень 2015 року Відповідач 1 був зобов’язаний сплачувати по 11672,62 грн. щомісячно /у березні 2015 року –11672,54 грн./ та проценти за користування кредитом.

                    Судом встановлено, що позичальником порушувалися строки внесення зазначених платежів. Крім того, ані Відповідач 2, ані Відповідач 3 свій обов’язок в повному обсязі не виконували, а відтак залишаються зобов’язаними особами перед Позивачем.

                    Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                    Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                    Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 887119,04 грн. та нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом в сумі 118698,51 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

                    Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

                    Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

                    На підставі зазначеного, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 5872,69 грн. та пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 5164,77 грн.

                    Перевіривши розрахунок пені /а.с. 20/, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

                    Згідно з частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

                    Керуючись наведеною нормою, Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми простроченого боргу за кредитом та процентам за користування кредитом на загальну суму 3141,45 грн. за період з 24.03.2009 по 15.09.2009, з яких:

          - 800,75 грн. –інфляційні втрати за порушення строку повернення кредиту;

          - 576,19 грн. –інфляційні втрати за порушення строку сплати процентів за користування кредитом;

          - 927,74 грн. –3% річних за порушення строку повернення кредиту;

          - 836,77 грн. –3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом /а.с. 20/.

Проте, здійснюючи розрахунок інфляційних втрат, Позивач не врахував рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в Листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997, згідно з яким при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, у даному випадку, квітня, індексується за період з урахуванням квітня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - травня.

Таким чином, втрати від інфляції, нараховані Позивачем на загальну суму 1376,94 грн. підлягають частковому стягненню в сумі 1198,20 грн. /800,75-112,06=688,69/576,19-66,68=509,51/.

Як вже зазначалось вище, виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено договорами поруки №20.39/08-ДП03 від 18.03.2008 з Відповідачем 2, №20.39/08-ДП04 від 18.03.2009 з Відповідачем 3 /а.с. 17,18/.

Відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Пунктами 4 зазначених договорів поруки передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. При цьому, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків /пункти 5 договорів поруки/.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 1019996,46 грн. солідарно з Відповідачів, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1019 817,72 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 230, 231, 232 Господарського кодексу України, 525, 526, 541, 543, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амаранта” (99040, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 122, кв. 37; ідентифікаційний код 35418239, п/р 26003301000882 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997), Товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклава-Еліт” (99043, м. Севастополь, вул. Комунарів, буд. 4, кв. 122; ідентифікаційний код 33965616, п/р 26004301000698 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклавський молодіжний центр” (99029, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова,122, кв. 28; ідентифікаційний код 32428113, п/р 26002301000009 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997) солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, ідентифікаційний код 14359319, отримувач –СФ ВАТ ВТБ Банк (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 1; ідентифікаційний код 33240253, р/р 290939000001 в СФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997)) суму заборгованості у розмірі 1019 817,72 грн. (один мільйон дев’ятнадцять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 72 коп.), з яких: 887119,04 грн. –основний борг, 118698,51 грн. –несплачені проценти за кредитом, 11037,46 грн. – пеня, 1198,20 грн. – інфляційні втрати, 1764,51 грн. –3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 10197,92 грн. (десять тисяч сто дев’яносто сім грн. 92 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,95 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 95 коп.).

          3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.М.Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 16.11.2009.