Рішення № 6785962, 12.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" листопада 2009 р. справа № 5020-1/078-10/021 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг Лінде”

(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Арагон»

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 47, кв.36)

про стягнення заборгованості в сумі 155 513,78 грн.

За участю представників:

позивача –Мироненка С.В., довіреність №15 від 05.11.2009;

відповідача –не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдинг Лінде” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Арагон» про стягнення заборгованості в сумі 155 513,78 грн.

В позовній заяві також було викладено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом «Накладення арешту на банківські рахунки та майно, що належать відповідачеві». Дане клопотання залишено судом без задоволення з огляду на його необґрунтованість та заявлення способу вжиття заходів до забезпечення позову, що не передбачений Господарськи процесуальним кодексом України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо оплати за поставлений товар відповідно до умов договору купівлі-продажу №14 від 03.01.2008.

В судовому засіданні 12.11.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання 07.10.2009, 27.10.2009. 12.11.2009 не забезпечив, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Будь-яких клопотання або інші документи на адресу суду не надходили.

Встановивши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Холдинг Лінде” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Арагон»(Покупець) укладений договір купівлі-продажу №14 (далі –Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов’язується продати Покупцю товар належної якості, а Покупець зобов’язується протягом строку дії Договору придбавати товар та своєчасно оплачувати його вартість. (пункт 1.1 Договору) /а.с.9/.

Пунктом 2.1 Договору датою поставки товару визначена дата прийняття товару Покупцем.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що розрахунки здійснюються на наступних умовах: оплата здійснюється протягом 28 (двадцяти восьми) календарних днів за одержаний товар по накладних.

Строк дії Договору визначений сторонами до 31.12.2008 (пункт 7.1. Договору).

Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Арагон»отриманий товар від Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг Лінде” на загальну суму 211 884,66 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-ЛД-1/0001200 від 08.02.2008 на суму 75898,98 грн., №РН-ЛД-1/0002260 від 06.03.2008 на суму 28958,28 грн., №РН-ЛД-1/0003068 від 27.03.2008 на суму 5926,80 грн., №РН-ЛД-1/0004555 від 20.05.2008 на суму 17467,08 грн., №РН-ЛД-1/0008882 від 03.10.2008 на суму 30292,32 грн. /а.с.11-18/.

Про визнання Відповідачем заборгованості за Договором в розмірі 117 668,16 грн. свідчить акт звірення взаємних рахунків між ТОВ «ТД «Арагон»та ТОВ „Холдинг Лінде” станом на 31.12.2008 /а.с. 19/.

Таким чином, зобов’язання з поставки товару Позивач виконав, але, як встановлено судом, Відповідач умови пункту 4.3 Договору належним чином не виконав - за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі і станом на день подання позову сума основної заборгованості склала 117 668,16 грн. Така ж сума заборгованості зазначена в акті звірки взаємних рахунків станом на 10.11.2009 /а.с.68/.

          Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором купівлі -продажу.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору купівлі-продажу є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

                    Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

          У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в розмірі 2 601,59 грн., інфляційні втрати в розмірі 14 708,52 грн., та пеню в розмірі 20535,51 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня є грошовою сумою яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що у разі затримки оплати за товар Покупець зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від заборгованості за кожен день прострочення платежу

Згідно з розрахунком Позивача пеня складає 20535,51 грн. /а.с.39/, але перевіривши цей розрахунок, суд визнав його невірним.

Позивачем не враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

                    Відповідно до Постанов Національного банку України від 21.04.2008 №107, 12.06.2009 №343, від 10.08.2009 №468 розмір облікової ставки з 30.04.2008 складав 12 %.

Згідно вказаних норм пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 14004,12 грн.: 01.11.2008 –30.04.2009 (181 день) 117668,16 грн.х24%х181:365.

                    Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат /а.с.8/ визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми 3% річних в розмірі 2 601,59 грн., інфляційних втрат в розмірі 14 708,52 грн., суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Арагон»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 47, кв.36, ідентифікаційний код 35060524, р/р 26008945232741 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Севастополь, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг Лінде” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 30, ідентифікаційний код 31482604, р/р 2600300924001 в ВАТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164) 148 982,39 грн. (сто сорок вісім тисяч дев’ятьсот вісімдесят дві грн. 39 коп.) у тому числі: основна заборгованість -117668,16 грн. (сто сімнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 16 грн.); 3 % річних –2 601,59 грн. (дві тисячі шістсот одна грн. 59 коп.); інфляційні втрати –14 708,52 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот вісім грн. 52 коп.); пеня –14 004,12 грн. (чотирнадцять тисяч чотири грн. 12 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 489,82 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дев’ять грн. 82 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 226,09 грн. (двісті двадцять шість грн. 09 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 16.11.2009.