Постанова № 66714278, 22.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. Справа№ 910/1742/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Дідиченко М.А.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Самокиша В.Ю. довіреність № 02-36/3391 від 20.12.16

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Музичук Ю.А. довіреність № б/н від 20.03.17

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року

у справі № 910/1742/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Дружби Народів"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка"

про стягнення заборгованості 698 428 374,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі № 910/1742/17 заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт у межах ціни позову в сумі 698 428 374,06 грн. на грошові кошти ТОВ "Станіславська торгова компанія" та ТОВ "Квадрат-Дружби Народів", що знаходяться у банківських установах на рахунках ТОВ "Станіславська торгова компанія" та ТОВ "Квадрат-Дружби Народів" (а.с.24-28).

28 березня 2017 року ТОВ "Станіславська торгова компанія" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 р. у справі №910/1742/17, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, у задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.

10 квітня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А., справу призначено до розгляду на 25 квітня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24 квітня 2017 року, у зв'язку з перебування судді Жук Г.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду справи № 910/1742/17 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Дідиченко М.А.

25 квітня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Агрикової О.В., Дідиченко М.А.

25 квітня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду задоволено клопотання ТОВ "Станіславська торгова компанія" про продовження строку розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 18 травня 2017 року.

26 квітня 2017 року від представника позивача надійшли пояснення разом з додатковими документами (копіями договорів іпотеки та застави майнових прав, укладених у забезпечення Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 р.).

18 травня 2017 року від представника відповідача-1 надійшли додаткові документи по справі, від представника третьої особи-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому останній підтримав вимоги апеляційної скарги,.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2017 року, розгляд справи відкладено на 22 травня 2017 року.

У судовому засіданні 22 травня 2017 року представник ТОВ "Квадрат-Дружби Народів" надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" в судовому засіданні 22 травня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представники ТОВ "Станіславська торгова компанія", ТОВ "Квадрат-Площа Слави" та ТОВ "Квадрат-Шулявка" 22 травня 2017 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується судовою розпискою від 18.05.2017 р. щодо повідомлення про відкладення розгляду справи (т.І, а.с. 158).

Поряд з цим, у судовому засіданні 18.05.2017 р. зазначеними особами доводи апеляційної скарги було підтримано та висловлено прохання щодо її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду.

Враховуючи викладене та оскільки ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представника відповідача-1 та третьої особи-2 не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників вказаних осіб.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Предметом позову у справі є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 698 428 374,06 грн. за укладеним між позивачем, як кредитором та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", правонаступником якого є відповідач-1, як позичальником Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 р. (далі - Кредитний договір), в забезпечення виконання зобов'язань за яким був укладений Договір поруки від 15.06.2011 р. (далі - Договір поруки), сторонами якого з урахуванням Договору від 12.05.2014 р. про внесення змін є позивач (кредитор), відповідач-1 (позичальник) та відповідач-2 (поручитель).

24 лютого 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою № б/н від 23 лютого 2017 року про забезпечення позову, у якій позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт у межах ціни позову в сумі 698 428 374,06 грн. на грошові кошти відповідача-1 та відповідача-2, що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою в процесі виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову (т.І, а.с.9-10).

Обґрунтовуючи заяву приписами ст.ст. 66, 67 ГПК України, ПАТ "Укрсоцбанк" посилалось на те, що сума кредитної заборгованості, вимога про солідарне стягнення якої з відповідачів на підставі Кредитного договору, виконання якого забезпечено Договором поруки є досить значною, а відповідачі мають складний фінансовий стан, а тому у позивача існує об'єктивне побоювання, що грошові кошти, які є у відповідачів на момент пред'явлення позову, можуть бути виведені з їх банківських рахунків, або можуть бути обтяжені правами третіх осіб, що зробить неможливим виконання рішення про стягнення грошових коштів з відповідачів та призведе до неповоротної втрати грошових коштів позивачем. Позивачем також не виключається можливість того, що, аби уникнути фінансових зобов'язань, відповідачі можуть оголосити себе банкрутами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі № 910/1742/17 заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про забезпечення позову задоволено повністю (т.І, а.с.24-28).

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу (ч. 1 ст. 67 ГПК України).

Відповідно до п.п. 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (надалі - постанова пленуму ВГСУ), у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

12 травня 2014 року між позивачем та відповідачем-1, що є правонаступником ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" укладено Договір про внесення змін до кредитного договору та викладено його в редакції, відповідно до якої "кінцевий термін повернення кредиту до 05.12.2033 р.

Підставою для звернення позивача (позичальник, Банк) з даним позовом про солідарне стягнення з відповідача-1 (позичальника) та відповідача-2 заборгованості в загальній сумі 698 428 374,06 грн., стало невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором щодо забезпечення щомісячного проведення через рахунки, відкриті в Банку, грошових розрахунків позичальником в сумі пропорційній відношенню кредитного портфелю позичальника в Банку до загального кредитного портфелю позичальника станом на перше число відповідного календарного місяця та у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Кредитним договором щодо надання Банку до 31 серпня кожного року, консолідованої фінансової звітності групи позичальника за попередній рік, підтвердженої аудиторською компанією (п.п. (g), (h) п. 8.2 Кредитного договору.

Згідно з підпунктом (iv) пункту 10.2 Кредитного договору Банк (позивач) має право у будь-який час після настання випадку невиконання вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути достроково погашений позичальником (відповідачем-1) зі сплатою всіх належних до сплати процентів та інших платежів, передбачених договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором, в т.ч. укладено наступні договори: між Позивачем та ТОВ "Квадрат-Площа Слави" Іпотечний договір від 16.03.2007 р. (реєстровий №781); між Позивачем та ТОВ "Квадрат-Дружби Народів" Іпотечний договір від 16.03.2007 р. (реєстровий № 777); між Позивачем та ТОВ "Квадрат-Шулявка" Іпотечний договір від 16.03.2007 р. (реєстровий № 779); між Позивачем та ТОВ "Квадрат-Площа Слави" Договір застави майнових прав від 27.10.2010 р.; між Позивачем та ТОВ "Квадрат-Дружби Народів" Договір застави майнових прав від 27.10.2010 р.; між Позивачем та ТОВ "Квадрат-Шулявка" Договір застави майнових прав від 27.10.2010 р.; між позивачем та відповідачем-1 Договір застави майнових прав від 12.05.2010 р.

Доказом вказаних обставин є наявна у матеріалах справи копія Вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" № 08.41-186/67-18633 від 17.10.2016 р. (а.с. 44).

Вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від 16.03.2007 р. (майновий поручитель ТОВ "Квадрат-Шулявка"), в редакції договору про внесення змін №2 до даного договору від 11.12.2014 р. складає 17 577 400,00 грн. (п.1.3 договору) (т.І, а.с. 85, 90).

Вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від 16.03.2007 р. (майновий поручитель ТОВ "Квадрат-Площа Слави"), в редакції договору про внесення змін №2 до даного договору від 11.12.2014 р. складає 88 884 800,00 грн. (т.І, а.с. 96, 101).

Вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від 16.03.2007 р. (майновий поручитель ТОВ "Квадрат-Дружби Народів") в редакції договору про внесення змін №2 до даного договору від 11.12.2014 р. складає 143 298 900,00 грн. (т.І, а.с. 107, 112).

Тобто вартість іпотечного майна складає 249 761 100,00 грн., а загальна вартість предметів застави за 4 договорами застави майнових прав становить 1 898 960,68 грн. (пункти 1.6 договорів від 12.05.2014 р. про внесення змін до договорів застави майнових прав від 27.07.2010 р.) (а.с. 119, 126, 133, 140).

Крім того, за доводами відповідача-1, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ним та позивачем укладався Договір застави майнових прав (вимоги оплати вартості товару) № 2/340/4 від 23.03.2007 р., за умовами якого з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 26.09.2007 р. вартість предмету застави становить 36 000 000 грн. (т.ІІ, а.с. 111-130, 131).

Отже, загальна вартість предметів забезпечення складає 287660060,68 грн.

Поряд з цим, предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 698 428 374,06 грн.

З вказаного вбачається, що вартість предметів забезпечення є недостатньою для задоволення у повному обсязі позовних вимог, крім того, до іпотекодавців позовні вимоги у даній справі заявлено не було, а тому колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги того факту, що виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечено Договорами іпотеки та застави майнових прав.

Поряд з цим, в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором був укладений Договір поруки, сторонами якого з урахуванням Договору від 12.05.2014 р. про внесення змін до Договору поруки, є позивач (кредитор), відповідач-1 (позичальник) та відповідач-2 (поручитель).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки (в редакції Договору від 12.05.2014 р. про внесення змін до Договору поруки) поручитель (відповідач-2) поручається перед Банком (позивачем) за виконання позичальником (відповідачем-1) в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за Кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником відповідно до Кредитного договору.

На підтвердження складного фінансового стану, зокрема, відповідача-1, який має непогашену кредиторську заборгованість, позивач посилався на рішення Господарських судів, які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, зокрема, зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. у справі № 909/1005/15 за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ТОВ "Залізничник" (правонаступником якого є ТОВ "Станіславська торгова компанія" залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 42 956 432,61 дол. США, що за курсом НБУ станом на 20.08.2015 р. складає 947 884 073,44 грн. Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 у справі № 909/1005/15 залишено без змін постанову змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 р. та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2016 р. у справі № 909/1005/15, якими відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Станіславська торгова компанія" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2015 р. у справі № 909/1005/15.

Отже, позивачем доведено існування у відповідача-1 значної заборгованості перед іншими контрагентами, яка зокрема підтверджується постановами Вищого господарського суду України у справі № 909/1005/15, що свідчить про складний фінансовий стан відповідача-1 та може спричинити утруднення виконання рішення у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що накладення арешту на кошти відповідачів в межах суми стягнення у даній справі є спроможним заходом забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, враховуючи, що такий захід забезпечення позову з одного боку не призведе до перешкоджання господарської діяльності відповідачів, а з іншого боку зможе забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позову.

При цьому апелянтом не доведено того, що вжиття оскаржуваних заходів забезпечення позову може порушити права та охоронювані законом інтереси третіх осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апелянта про те, що у зв'язку з накладенням арешту він буде позбавлений можливості здійснювати витрати пов'язані з функціонуванням, оскільки останнім не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували загальну кількість грошових коштів на його та відповідача-2 рахунках чи взагалі у володінні вказаних осіб.

Тому, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, а також розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач та наслідків застосування заявлених заходів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах ціни позову в сумі 698 428 374,06 грн. на грошові кошти відповідача-1 та відповідача-2, що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою в процесі виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлені до застосування заходи забезпечення позову, не позбавляють відповідачів їх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджають займатись господарською діяльністю, а лише обмежують їх право на період дії таких заходів вільно користуватись грошовими коштами у межах ціни позову в сумі 698 428 374,06 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 задоволенню не підлягають.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 66, 67 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі №910/1742/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

М.А. Дідиченко