Постанова № 66714280, 17.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2017 р. Справа№ 910/18046/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача : Сорочан В.В. - довіреність б/н від 29.09.2016р.

від відповідача : Ісупова К.В. - довіреність б/н від 15.07.2016р.

від третьої особи : не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2017р.

у справі № 910/18046/16 (суддя Трофименко Т. Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ГРУП"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"

про визнання недійсними актів здачі-прийняття робіт

В судовому засіданні 17.05.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Групп" про визнання недійсними актів здачі-прийняття робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2017р. у справі №910/18046/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 24.03.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017р., у зв'язку перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.04.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017р. відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.05.2017р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.05.2017р., у зв'язку перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.05.2017р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.05.2017р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 17.05.2017р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, причини його неявки суду не відомі. Оскільки його явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (надалі - третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» (далі - позивач) укладено Договір №2-П/2013 (далі - договір підряду), предметом якого є ремонтні та монтажні роботи на об'єктах замовника.

Договором передбачено право позивача (ТОВ «Браво Гласс Трейд»), як виконавця робіт, залучати третіх осіб для виконання робіт, за умови погодження таких осіб з замовником (ТОВ «Альянс Холдинг») (п.10.1 договору).

ТОВ "Техно Групп" (надалі - відповідач) було погоджено в якості субпідрядника для виконання робіт на об'єктах замовника (АЗС): №5010, №5002, №5004, №5008, №4039, №4029, №4030, №4036, 4041, №4042, №5004, №4036, №8501, №6014, №6013, №6023, №6012, №6006, №2001, №2006, №2001, №6224, №6225, №6226, №6227.

У зв'язку з зазначеним, між позивачем та відповідачем було укладено договір №0307-13 від 03.07.2013р., відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язується виконати роботи згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору та здати виконані роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх згідно умов даного договору.

Згідно п.1.2 договору №0307-13 від 03.07.2013р. ремонтні та монтажні роботи є предметом цього договору. Вартість матеріалів виконавця, які будуть витрачені під час робіт визначається в актах виконаних робіт по факту.

Відповідно до п.1.3 договору №0307-13 від 03.07.2013р. строк виконання робіт за договором складає 3 календарних дні з дня отримання виконавцем авансу в розмірі, встановленому п.2.2 договору.

Пунктом 2.1 договору №0307-13 від 03.07.2013р. передбачено, що загальна вартість договору визначається актами виконаних робіт по факту.

Згідно п. 2.2 договору №0307-13 від 03.07.2013р. замовник здійснює попередню оплату авансом у розмірі 100% від загальної суми рахунку-фактури протягом трьох банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно п. 3.1, п.п. 3.1.1, 3.1.2 договору №0307-13 від 03.07.2013р. відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи, передбачені п. 1.1 договору, у строк якісно, з урахуваннями вимог до якості та обсягу, які звичайно ставляться до робіт такого роду, а також побажань замовника. Передати замовнику виконані роботи згідно акту виконаних робіт. У разі отримання мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт усунути недоліки, визначені замовником, у встановлені замовником строки.

Відповідно до п. 3.2 договору №0307-13 від 03.07.2013р. позивач прийняв на себе зобов'язання прийняти виконані роботи протягом двох банківських днів з моменту повідомлення виконавцем (відповідачем) про закінчення робіт. Оплатити виконані роботи за договором.

Згідно п.п. 3.3.2 договору №0307-13 від 03.07.2013р. замовник (позивач) має право відмовитись від підписання акту виконаних робіт у разі наявності претензій до якості чи обсягу робіт, виконаних виконавцем (відповідачем) за цим договором. У цьому разі замовник (позивач) зобов'язаний надати виконавцеві (відповідачу) письмову відмову від підписання акту виконаних робіт із зазначенням недоліків та строків їх усунення.

Відповідно до п.5.1 договору №0307-13 від 03.07.2013р. даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

На виконання положень договору №0307-13 від 03.07.2013р., відповідач надав позивачу специфікації, які було погоджено сторонами разом з строками виконання робіт.

В період з 17.12.2014р. по 23.12.2014р. між сторонами були підписані акти здачі - прийняття робіт за договором №0307-13 від 03.07.2013р., а саме: №101 від 17.12.2014;№80 від 22.12.2014; №101/1 від 17.12.2014; № 121 від 29.12.2014;№111 від 23.12.2014; №99/1 від 09.12.2014; №109 від 24.12.2014; № 119 від 22.12.2014; №119/1 від 22.12.2014; № 120/1 від 22.12.2014; №120 від 22.12.2014; № 102 від 11.12.2014; №103 від 24.12.2014; №105 від 29.12.2014; №107 від 23.12.2014.

Договір №0307-13 від 03.07.2013р., укладений між ТОВ «Браво Гласс Трейд» та ТОВ "Техно Групп", специфікації до нього, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані уповноваженими представниками сторін договору та скріплені печатками підприємств, належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах справи.

Вказаний договір №0307-13 від 03.07.2013р. є чинним, під сумнів не ставився, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними вищезазначених актів здачі-прийняття робіт та зазначив, що вони вчинені ним під впливом тяжкої для позивача обставини, без наміру створювати правові наслідки, які обумовлюються таким правочином.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з підстав звернення позивача до суду за захистом свого права у спосіб, не передбачений нормами чинного законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, дотримання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані уповноваженими представниками сторін договору без зауважень та скріплені печатками підприємств.

При цьому, позивач не скористався своїм правом, передбаченим п.п. 3.3.2 договору №0307-13 від 03.07.2013р., не відмовився від підписання акту виконаних робіт та не надав відповідачу письмову відмову від їх підписання.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, невиконання відповідачем свого зобов'язання за спірними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) договору субпідряду.

Надані позивачем копії пояснення ТОВ «Браво Гласс Трейд» та лист ТОВ «Альянс Холдинг» (т.1, а.с. 53, 54) не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони є односторонніми документами позивача та третьої особи, а тому не свідчать про невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором №0307-13 від 03.07.2013р.

Посилання апелянта на те, що на спірних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від позивача стоїть печатка факсиміле, як на підставу визнання їх недійсними є необґрунтованими, оскільки у додатках до позовної заяви позивач надає суду договір, укладений між ТОВ «Браво Гласс Трейд» та ТОВ «Альянс Холдинг», специфікації до нього, акти здачі-прийняття робіт, які також аналогічним чином посвідчені факсиміле, до яких у позивача застережень не має.

Крім того, позивач не заперечує проти прийняття робіт по АЗС №№6006, 6014, 6013, по яким акти здачі-прийняття робіт з його сторони також посвідчено підписом факсиміле, однак у цьому випадку позивач вважає їх правомірними.

Доводи позивача про підписання спірних актів здачі-прийняття робіт під впливом тяжкої для нього обставини є необґрунтованими, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, підписання спірних актів здачі-прийняття робіт під впливом тяжкої для нього обставини.

Клопотання позивача про призначення у справі комплексної судово-економічної та судово-технічної експертизи документів є аналогічним тому, що заявлялося в суді першої інстанції, зазначені у ньому питання не мають значення для правильного вирішення даного господарського спору та не потребують спеціальних знань, а тому колегія суддів вважає його необґрунтованим та спрямованим на затягування розгляду справи.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому помилковий висновок суду першої інстанції про неможливість такого предмету спору як визнання недійсним актів приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду, не потягнув за собою прийняття невірного рішення про відмову в позові.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову з підстав, викладених у постанові Київського апеляційного господарського суду, підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не має, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2017р. у справі №910/18046/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2017р. у справі №910/18046/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18046/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров